ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"01" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/80543/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправною та виплату недоплаченої суми пенсії за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області на постанову Яготинського районного суду Київської області від 10 грудня 2009 року та постанову апеляційного суду Київської області від 13 жовтня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
20 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком та державної пенсії для інвалідів ІІІ групи в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком. Проте зазначені виплати були проведені відповідачем у значно меншому розмірі.
Просила: поновити строк звернення до суду;
визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області щодо відмови перерахувати позивачу державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком з дня виникнення права, тобто з 1 січня 2006 року, виплатити всю заборгованість, яка виникла, та в подальшому виплачувати позивачу пенсію в розмірах, передбачених частиною четвертою статті 54, статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком;
зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області виплатити позивачу державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком з дня виникнення права, тобто з 1 січня 2006 року, виплатити всю заборгованість, яка виникла, та в подальшому виплачувати позивачу пенсію в розмірах, передбачених частиною четвертою статті 54, статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком з урахуванням кожної зміни прожиткового мінімуму та відповідно мінімальної пенсії за віком згідно чинного законодавства.
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 10 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області в перерахунку пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області перерахувати ОСОБА_1 основну та додаткову пенсію відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 20 листопада 2008 року по 10 грудня 2009 року та виплатити недоплачену частину пенсій.
Постановою апеляційного суду Київської області від 13 жовтня 2011 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області було задоволено частково. Постанову Яготинського районного суду Київської області від 10 грудня 2009 року змінено в частині. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області провести перерахунок, виплату та виплачувати ОСОБА_1 державної пенсії, яка не може бути нижчою, ніж 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статей 49, 50 та частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20 листопада 2008 року. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області, судами порушення норм чинного процесуального і матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши в межах касаційної скарги за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного виконанням з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII (в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІІІ групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Як передбачено статтею 53 Закону № 796-XII, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Проте підпунктом 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частини третю та четверту статті 54 Закону № 796-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до змісту яких у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, зокрема, по IIІ групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження, зокрема, по IIІ групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, зокрема, по IIІ групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI статтю 50 Закону № 796-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам IIІ групи - у розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, є мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто законами України про Державний бюджет на відповідні роки.
Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на відповідні роки, а не розміри твердих сум, що установлені постановами Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 13 липня 2004 року № 894) та «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року №530.
У 2009, 2010 роках змін до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які б встановлювали обмеження щодо зазначених виплат, не вносилось.
Пунктом 7 частини першої Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-VI (набрав чинності 19 червня 2011 року) Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-VI 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, пунктами 1 та 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсії пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Таким чином, з 23 липня 2011 року чинним законодавством встановлено інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміри державної та додаткової пенсій інвалідам, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували річний строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та з урахуванням позиції відповідача обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог до 20 листопада 2008 року, оскільки позивачем було пропущено зазначений строк звернення до суду без поважних причин.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Яготинського районного суду Київської області від 10 грудня 2009 року та постанову апеляційного суду Київської області від 13 жовтня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.