ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.09                                                                                           Справа№ 2/135

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника відповідача Янківа І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін”, м. Дубно до Товариства з обмеженою відповідальністю “Золочівагро”, с. Ясенівці про стягнення 4996 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін”, м. Дубно звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Золочівагро”, с. Ясенівці про стягнення 4996 грн. 60 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 12.12.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 24.12.2008р. Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 27.01.2009р.

Представник позивача в судове засідання 24.12.2008р. з’явився, позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що позивач поставив відповідачу товар, який останнім не оплачено. У зв’язку з цим відповідачу було надіслано претензію, яка задоволена частково. Просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 4996 грн. 60 коп. В судове засідання 27.01.2009р. позивач явку представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання 24.12.2008р. явку представника не забезпечив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Представник відповідача в судове засідання 27.01.2009р. з’явився, позов визнав в частині основного боргу в сумі 2996 грн. 60 коп.  В частині стягнення 2000 грн. 00 коп. просив провадження припинити, оскільки 07.11.2008р. вказана сума боргу була оплачена.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

18 червня 2008р. позивач поставив відповідачу по накладній №398 від 18.06.2008р., на підставі довіреності серії ЯОГ №438560 від 18.06.2008р., товар на загальну суму 3978 грн. 00 коп., 9 липня 2008р. по накладній №480 від 09.07.2008р. на підставі довіреності серії ЯОГ №438602 від 09.07.2008р., товар на загальну суму 13524 грн. 00 коп.

Відповідач в рахунок оплати за отриманий від позивача товар, поставив позивачу металобрухт вартістю 8775 грн. 00 коп., перерахував кошти в розмірі 630 грн. 40 коп.

22 жовтня 2008р. позивач надіслав відповідачу претензію, в якій вимагав оплатити суму  заборгованості в розмірі 8727 грн. 00 коп. Відповідач розглянув дану претензію, заборгованість оплатив частково в сумі 3100 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача та відповідача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату оформлення позовної заяви (06.11.2008р.) заборгованість відповідача перед позивачем становила 4996 грн. 60 коп.

На дату проведення судового засідання, основний борг частково в розмірі 2000 грн. 00 коп. відповідачем оплачено, що підтверджується платіжним дорученням №1702 від 07.11.2008р., поясненнями представника відповідача. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 2000 грн. 00 коп. основного боргу, у зв’язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.   

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), позивач здійснив поставку відповідачу товару, що підтверджується накладною та довіреностю. Таким чином позивач вчинив дії щодо передачі товару та передав такий, а відповідач прийняв товар, підтвердивши прийняття підписом на накладній та передачею довіреності.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов’язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу (претензію) про сплату боргу, яка задоволена частково.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.  

Стаття 598 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 2996 грн. 60 коп. основного боргу. В частині стягнення основного боргу в розмірі 2000 грн. 00 коп. провадження припинити.

У зв’язку з тим, що відповідач частково оплатив заборгованість в розмірі 2000 грн. 00 коп. 07.11.2008р., тобто до подання позовної заяви позивачем в суд (03.12.2008р.), судові витрати пропорційно в цій частині суд покладає на позивача. Решту судових витрат суд, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 218, 509, 526, 530, 598, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Золочівагро”, с. Ясенівці, Золочівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 31691832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ливарно-механічний завод “Ісполін”, м. Дубно, вул. Грушевського, 134, Рівненська область (ідентифікаційний номер 33522271) 2996 грн. 60 коп. основного боргу, 61 грн. 16 коп. державного мита та 70 грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 2000 грн. 00 коп. основного боргу провадження припинити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.