УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року Справа № 876/12913/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Гінди О.М., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Західукргеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області до Дочірнього підприємства «Західукргеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

13 серпня 2013 року позивач - управління Пенсійного фонду України у м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області звернулося в суд з позовом до відповідача- ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України», в якому просило стягнути заборгованість у сумі 107915,27 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсії, призначеної згідно з п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року позов задоволено. Стягнено з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (ЄДРПОУ 01432606 пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79000) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (77300, м. Калуш, вул. Біласа і Данилишина, 2; ЄДРПОУ 37824000) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 107915 (сто сім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) гривень 27 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» не є боржником перед позивачем, оскільки підприємство не зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у м.Калуші та Калуському районі як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зареєстрованим платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області є Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, яка є відокремленим структурним підрозділом ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України», з якої необхідно стягувати дані кошти. Крім того, згідно з інструкцією зі складання проектно-кошторисної документації на геологорозвідувальні роботи не передбачено статтю на виплату та доставку пільгових пенсій, і на підприємстві не створено фонду, з якого могли б проводитись дані виплати. Отже виплата пільгових пенсій повинна проводиться за рахунок прибутку підприємства. Законом України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесено до складу внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Згідно з п.16 розділу XV прикінцевих положень, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугою років. Однак згідно зі ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій, відповідно до п. "б"- "з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону: "право на пенсію за віком мають:чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років", було виключено відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 р. за № 1461-111. На момент прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України "Про пенсійне забезпечення" не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов'язкового платежу. Тому, відповідно до п.п.1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е"та "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача (апелянта)- Матвіїшин І.М. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтованими, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача - управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України як юридична особа та присвоєно ідентифікаційний код 01432606.

Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція згідно з довідкою ЄДРПОУ є структурним підрозділом ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» без права юридичної особи, але має поточний рахунок в установі банку, печатку зі своїм найменуванням, баланс експедиції є складовою частиною балансу ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України».

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області відповідно до п.6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663) направив Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з якими Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» повинна щомісячно відшкодовувати управлінню Пенсійного Фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.9).

Згідно з розрахунком сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 за період з 01 червня по 31 липня 2013 року 2013 року, заборгованість Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» перед управлінням Пенсійного фонду становить 107915,27 грн. (а.с.8).

Матеріалами справи підтверджується, що структурний підрозділ відповідача без права юридичної особи - Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» отримував розрахунки позивача про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій і зазначені вимоги ним не оскаржувались (а.с.10-32).

Доказів погашення вказаної заборгованості боржник не надав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати органу Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Крім того, сума заборгованості підтверджена належними доказами, підстав для звільнення відповідача від її оплати чи доказів її сплати суду не надано.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно з п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.п.1,2 ст.1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п.1,2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Абз.3 п.1 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Приписами п.6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог п.6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Положення ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачають, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п.1, 10, 15 ст.11 цього Закону.

Відповідачем не заперечується призначення особам, зазначеним у розрахунках, пільгових пенсій внаслідок роботи з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на те, що ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» не є боржником перед позивачем, оскільки підприємство не зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у м.Калуші та Калуському районі як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, таким платником зареєстрована Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, оскільки остання створена без права юридичної особи, як відокремлений підрозділ ДП "Західукргеологія" НАК "Надра України", а суб'єктом цивільної відповідальності філії є юридична особа, яка її створила, тобто у спірних правовідносинах належним відповідачем є саме ДП "Західукргеологія" НАК "Надра України".

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Західукргеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі №813/6319/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді О.М. Гінда

А.Р. Курилець

Повний текст ухвали виготовлено 20 жовтня 2014 року.