Справа № 592/4019/13-к

Провадження № 1-кп/592/14/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі колеії суддів:

головуючого судді Чернобая О.І.,

суддів Кондратенка М.В., Хитрова Б.В.,

при секретарі Дегтяренко В.М.,

з участю прокурора Білан Г.І.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м.Суми кримінальне провадження відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Суми, гр-ки України, українки, з вищою - педагогічною освітою, розлученої, працюючої вчителем Комунальної установи СЗСШ № 29 І-ІІІ ступенів м.Суми, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

- за ст.190 ч.4, 358 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в січні 2006 року, ОСОБА_4 з метою придбання автомобіля "ЗАЗ-Daewoo" схилив її до отримання кредиту в філії АКБ "Імексбанк" в м.Суми. Достовірно знаючи, що банківська установа надає такий кредит лише по пред'явленню позичальником довідки про доходи за останні півроку і у зв'язку з тим, що його рідна сестра ОСОБА_3 не мала доходу, потрібного для виконання вимог банку, ОСОБА_4, вирішив підробити документи. Вступивши в попередню змову з ОСОБА_3, за її згоди, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в офісі ВПП "Атлант" по вул.Набережна річки Стрілка, 6 м.Суми з використанням комп'ютерної техніки, виготовили на її ім'я фіктивну довідку про доходи № 6 від 27.01.2006 року до якої внесли завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_3 з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року працювала бухгалтером на ВПП "Атлант" і отримувала заробітну плату кожного календарного місяця в сумі 11 621 грн. Придаючи цій підробці вигляду дійсного офіційного документу, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вказали у ній директором ОСОБА_5, головним бухгалтером ОСОБА_6, які на момент підроблення довідки не працювали офіційно на ВПП "Атлант", підробили за них підписи та ОСОБА_4 завірив довідку відбитками наявних у нього печатки та штампу ВПП "Атлант".

Фактично ж ОСОБА_3 на той момент працювала в Сумській загальноосвітній середній школі № 29 вчителем і вказаної у довідці про доходи заробітної плати не отримувала.

26.01.2006 року, ОСОБА_4 повторно, діючи як засновник ВПП "Атлант", звернувся до філії АКБ "Імексбанк", що розташована по вул.Червоногвардійська, 12, в м.Суми для погодження умов видачі кредиту на придбання автомобіля. Повідомленням про роботу ОСОБА_3 на заснованому ним ВПП "Атлант" і підробленою довідкою про її доходи надав завідомо неправдиву інформацію щодо фінансового стану позичальника ОСОБА_3 і вплинув на прийняття рішення установи. ОСОБА_4 отримав згоду на кредитування ОСОБА_3 28.01.2006 року ОСОБА_3 уклала з АТ "Українська автомобільна корпорація", що розташована за адресою: м.Суми, вул.Роменська, 98 договір купівлі-продажу № 6336 автомобіля "ЗАЗ-Daewoo", після чого ОСОБА_3 виконуючи вказівки ОСОБА_4 разом здійснили передплату та зареєстрували вказаний автомобіль в ОРЕВ ДАІ УМВС України в Сумській області під номером НОМЕР_1.

30.01.2006 року ОСОБА_3 уклала з філією АКБ "Імексбанк" в м.Суми кредитний договір № 201 за яким отримала 34 425 грн., шляхом безготівкового перерахування продавцю автомобіля строком на 5 років на умовах сплати 18% річних за користування кредитом.

Після арешту ОСОБА_4, ОСОБА_3, в грудні 2007 року відшкодувала даний кредит до закінчення терміну дії договору.

В подальшому ОСОБА_3, діючи повторно, за попередньою змовою, спільно з ОСОБА_4, у березні 2006 року придбала у свою власність в АТ "Українська автомобільна компанія" ще один автомобіль "ЗАЗ-Daewoo", шляхом отримання на своє ім'я кредиту в Сумській філії ЗАТ КБ "Приватбанк" за підробленими документами. Тоді ж, для оформлення купівлі-продажу автомобіля використали, не ставлячи до відома про свої злочинні наміри свою матір ОСОБА_7 Знаючи про можливість надання ОСОБА_3 кредиту лише за умови представлення довідки про її доходи і, розуміючи, що вона працюючи вчителем не має достатнього доходу для виконання вимог банку, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 підробили документи.

Для цього ОСОБА_4, діючи узгоджено з ОСОБА_3, повторно, в офісі ВПП "Атлант" по вул.Набережна річки Стрілка, 6, в м.Суми на комп'ютерій техніці виготовили на її ім'я фіктивну довідку про доходи № 30 від 27.02.2006 року до якої внесли завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_3 в період з 01.08.2005 року по 31.01.2006 року працювала старшим менеджером ВПП "Атлант" і отримала дохід в сумі 11 120 грн. Придаючи цьому документу вигляду дійсного, ОСОБА_4 вказав в ньому директором свого приятеля ОСОБА_8, розписався за нього та завірив відбитками наявних у нього печатки та штампа ВПП "Атлант".

28.02.2006 року, ОСОБА_4, діючи повторно звернувся до Сумської філії ЗАТ КБ "Приватбанк" по вул.Харківська, 9/1 в м.Суми з проханням видачі кредиту на придбання автомобіля ОСОБА_3 Повідомивши про роботу ОСОБА_3 на ВПП "Атлант" і, представивши підроблену довідку про її доходи, він надав працівникам банку завідомо неправдиву інформацію щодо фінансового стану позичальника ОСОБА_3 і вплинув на рішення установи.

В подальшому, 17.03.2006 року ОСОБА_3 уклала з Сумською філією ЗАТ КБ "Приватбанк" по вул.Харківська, 9/1 в м.Суми кредитний договір № SUC0AU00101340 за яким отримала кредит в сумі 36 000 грн. на купівлю автоомбіля, а також 15 595,28 грн. на сплату страхових платежів строком на 7 років на умовах сплати 1,23 % на місяць за користування кредитом. На вимогу банку, ОСОБА_3 придбаний автомобіль передала в заставу банку за договором застави ВСР № 665063 від 17.03.2006 року і згідно п.17.7 прийняла на себе зобов'язання не передавати цей транспортний засіб без згоди заставодержателя. Кредит відшкодувала згідно графіку та разом з ОСОБА_4 порушуючи умови договору застави передала автомобіль найманим водіям ОСОБА_9, ОСОБА_8 та іншим для використання як таксі.

Крім цього, ОСОБА_3 обвинувачується також в тому, що ОСОБА_4 з початку 2006 року підшукував можливості надання в заставу під іпотечні кредити нерухомого майна, яке він одержував у своє розпорядження шляхом укладання фіктивних угод про набуття на нього права власності. Для цього він знаходив серед власників нерухомості осіб похилого віку, котрі не мали стійких родинних зв'язків та з вадами здоров'я, майном яких міг заволодіти шляхом обіцянок довічного утримання, під виглядом купівлі-продажу майна за цінами значно нижчими ринкових та з подальшим ухиленням від сплати грошей та виконання прийнятих на себе зобов'язань. Для виконання злочинного механізму ОСОБА_4 вступив у попередню змову з сестрою ОСОБА_3, яка 18.10.2006 року зареєструвалася як фізична особа-підприємець та використовував допомогу осіб, яких він не ставив до відома про свої злочинні наміри.

В жовтні 2005 року, ОСОБА_4 підшукав для реалізації своїх злочинних намірів подружжя пристарілих (нині покійних) ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, інваліда 1 групи по зору, виявляючого ознаки наслідків органічного ураження головного мозку зі зниженням пам'яті та інтелекту в помірно вираженому ступені та його дружину ОСОБА_11 інваліда 1 групи по зору, яка не бачила на обидва ока, які мешкали у власному домогоспордарстві по АДРЕСА_3. Вказані особи потребували постійної допомоги, у зв'язку з чим тривалий час підшукували для себе опікунів.

Дізнавшись про це, ОСОБА_4, маючи намір заволодіння належною їм нерухомістю, з метою отримання потрібних для цього документів, звернувся в Сумський обласний державний нотаріальний архів де отримав дублікати акту про закінчення будівництва жилого будинку АДРЕСА_3 від 14.02.1990 року та договору ВСЕ №172528 від 24.12.1957 року про надання дозволу ОСОБА_10 на будівництво цього житла. Ці документи ОСОБА_4, 20.05.2005 року представив в Комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації", що розташоване за адресою: м.Суми, вул.Садова, 33 і тим самим відновив право власності ОСОБА_10 на будинок. А 24.01.2006 року, ОСОБА_4 підготував документи та отримав на ім'я ОСОБА_10 в Сумському міському управлінні земельних ресурсів державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 336184 і того ж числа ОСОБА_4 звернувся в експертно-консультаційний центр "Альянс-2000" по вул.Петропавлівській, 70 в м.Суми де отримав висновок експерта про оціночну вартість земельної ділянки, площею 694 м2 в сумі 20 334 грн.

В червні 2006 року у будинку ОСОБА_10 відбулась пожежа, внаслідок чого житло стало потребувати ремонту. Скориставшись цим, ОСОБА_4 за участі своїх родичів продемонстрував співчуття подружжю і, входячі до них у довіру пообіцяв відремонтувати будинок, а їх годувати та доглядати до смерті. Однак фактично обмежився організацією ремонту за кошти подружжя ОСОБА_10 та їх тимчасовим доглядом. Отримавши легальний доступ у будинок під приводом ремонту, ОСОБА_4 знайшов та замовив всі документи, необхідні для відновлення права власності ОСОБА_10 на будинок та земельну ділянку.

Намагаючись надати злочинним діям вигляду законних та скриваючи у них свою дійсну роль, ОСОБА_4 вступив у попередню змову з сестрою ОСОБА_3 про виконання запланованих ним злочинах ролі покупця будинку та земельної ділянки.

ОСОБА_4 скориставшись фізичними і психічними вадами ОСОБА_10 та незрячої ОСОБА_11, запевнивши ОСОБА_10, що він пропонує укласти договір довічного утримання і бере на себе зобов'язання поховати їх, отримав згоду останнього оформити цю угоду у нотаріуса.

14.07.2006 року ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3, невстановленим транспортним засобом привезли ОСОБА_10 до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_12 та невстановлену слідством жінку похилого віку під виглядом його дружини ОСОБА_11 Вводячі в оману ОСОБА_10 та нотаріуса, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 повідомили про його бажання продати ОСОБА_3 будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_3.

Виступаючи в ролі покупця, ОСОБА_3 запевнила нотаріуса, що передала ОСОБА_10 гроші за будинок в сумі 80 000 грн., а за земельну ділянку 30 000 грн.

Після надання ОСОБА_4 всіх необхідних документів, нотаріус оформила договір купівлі-продажу жилого будинку ВЕА № 447796, договір купівлі-продажу земельної ділянки ВЕА № 447797 і заяву від імені ОСОБА_11 про її згоду на продаж нерухомості.

У цей же день, 14.07.2006 року, ОСОБА_3, на підставі вказаних угод купівлі-продажу у цього ж приватного нотаріуса оформила на ім'я ОСОБА_4 доручення ВА № 447798 на право розпорядження житловим будинком та земельною ділянкою.

Надалі ОСОБА_4 зареєстрував вказані договори купівлі-продажу в КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації".

Таким чином ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3 шляхом обману і зловживання довірою заволодів майном ОСОБА_10 і ОСОБА_11, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи будинком на суму 238 520 грн. та земельною ділянкою площею 694 м2 на суму 20 334 грн., спричинивши потерпілим значної матеріальної шкоди на загальну суму 258 854 грн., яка в 1479 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.358 КК України як підроблення документів повторно, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4 та за ч.4 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном ОСОБА_10, ОСОБА_11 шляхом обману та зловживання довірою, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 і завданням потерпілим значної шкоди в особливо великих розмірах.

Згідно ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Судом були ретельно досліджені всі докази надані стороною обвинувачення, але дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі ці докази суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінуємих їй злочинів передбачених ч.2 ст.358 та ч.4 ст.190 КК України стороною обвинувачення доведена не була, при цьому суд виходить з наступного.

Так, допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 по пред'явленому їй обвинуваченню за ст.ст.358 ч.2, 190 ч.4 КК України винною себе не визнала і суду показала, що ніяких довідок про свої доходи вона не підробляла. В 2006 році, на пропозицію свого рідного брата ОСОБА_4, з метою отримання кредиту в банку на придбання для нього автомобіля під таксі, вона брала за місцем своєї роботи - в школі довідку про свої доходи, яку віддала брату. Всі інші документи збирав її брат ОСОБА_4 В банку "Імексбанк" вона підписувала кредитний договір, оформленням якого від початку і до кінця займався її брат ОСОБА_4 Про те, що в банк була надана довідка про її доходи від ВПП "Атлант", яка була підроблена, вона вперше дізналась тільки в міліції. Банк перерахував гроші за автомобіль "Деу - Сенс" і вона з братом забрали цей автомобіль. Цей автомобіль фактично купував брат для себе, а не вона. У слідчого вона дізналась, що в кредитній справі не має її довідки про доходи зі школи. Підроблену довідку ВПП "Атлант" вона взагалі не бачила.

По факту підробки другої довідки про доходи суду показала, що ситуація була така ж сама, як і по першій. Її брат ОСОБА_4 попросив щоб вона знову взяла на роботі в школі довідку про доходи для отримання другого кредиту на купівлю ще одного автомобіля під таксі. Вона взяла у себе на роботі в школі довідку про свої доходи і віддала її брату. Оформленням кредиту так само займався її брат, вона тільки підписала кредитний договір. Ніяких підроблених довідок вона не бачила взагалі і не підробляла їх. Після придбання автомобілів, ОСОБА_4 здавав їх в оренду під таксі.

За фактом заволодіння майном подружжя ОСОБА_11 суду показала, що після розлучення з чоловіком в 2005 році вона повернулась з села Івот Шосткинського району назад в м.Суми до своїх батьків і працевлаштувалась вчителем в школу. Її батьки вирішили розміняти квартиру, тому продали її і купили будинок по АДРЕСА_4, після чого з батьками переїхали жити в цей будинок. Десь у 2006 році її брат ОСОБА_4 повертаючись з ринку підвіз додому старого дідуся, який пересувався на двох костилях, як потім з'ясувалось ОСОБА_10, який проживав по АДРЕСА_3. Брат допомагав ОСОБА_10 зайти в будинок і побачив як вони погано живуть. ОСОБА_10 розказав, що у них була пожежа, будинок згорів, дах обвалився. Таким чином вони познайомились з подружжям ОСОБА_10. Вона з братом допомагали їм, купували одяг та харчі. Якось ОСОБА_10 сказав їм, що надоїло жити в таких умовах, що він хоче придбати квартиру і запропонував брату купити у них будинок та розказав, що у них було вже декілька опікунів, син ОСОБА_2 не допомагає. Спочатку брат відмовився купляти будинок, оскільки він потребував ремонту і не було грошей. Через деякий час ОСОБА_10 уговорив брата купити будинок. Брат запропонував оформити будинок на неї, т.я. на ньому були вже зареєстровані об'єкти нерухомості. Вона погодилась, оскільки будинок подружжя ОСОБА_10 розташовувався в безпосередньої близькості від володіння її батьків. Оформленням будинку займався брат. У нотаріуса був оформлений договір купівлі-продажу на будинок, який оформили на неї. У нотаріуса були присутні ОСОБА_10 і його дружина ОСОБА_11 Вказаний будинок брат придбав, т.я. розраховував поки вони ще молоді, то зможуть відремонтувати його. Нотаріус перед оформленням договору питала у подружжя ОСОБА_11 чи отримали вони гроші за будинок на що ОСОБА_10 сказав, що отримав. ОСОБА_11 погано бачила, тому нотаріус читала їй все вголос. Подружжя ОСОБА_11 сказали, що як тільки вони куплять квартиру то виїдуть з будинку. Ніяких шахрайських дій по відношенню до подружжя ОСОБА_11 ні вона, ні її брат ОСОБА_4 не вчиняли.

Прокурор в судовому засіданні відмовився від раніше пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч.4 ст.190 КК УКраїни і підтримав обвинувачення тільки за ч.2 ст.358 КК України, а потерпілий ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ч.ч.2,3 і 4 ст.340 КПК України погодився підтримувати обвинувачення в суді за ч.4 ст.190 КПК України, тому судом були досліджені всі докази надані стороною обвинувачення.

По епізоду підробки документів прокурором були надані, а судом були досліджені наступні докази.

Так, прокурором була надана довідка ВПП "Атлант" за № 6 від 27.01.2006 року про заробітну плату з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року на ім'я ОСОБА_3 як бухгалтера даного підприємства і в якій зазначений її дохід за вказаний період часу у розмірі 11 621 грн. /т.2 а.с.141/

Також був наданий висновок почеркознавчої експертизи № 4 від 14.02.2008 року в якому зазначено, що підписи від імені посадових осіб, які підписували вказану довідку виконані не цими особами. Однак встановити хто ж саме виконав підписи від імені цих осіб експерту встановити не вдалось. /т.2 а.с.142-149/

Сторона обвинувачення стверджує, що цю довідку ОСОБА_3 підробила за попередньою змовою і в групі з її братом ОСОБА_4

Однак, це обвинувачення спростовуються наступними доказами:

Сама обвинувачена ОСОБА_3 суду показала, що ніяких довідок про свої доходи вона не підробляла і дізналась про підробку тільки від працівників міліції.

Судом був допитаний свідок сторони обвинувачення - ОСОБА_4, який суду показав, що він зареєстрований як приватний підприємець і вирішив займатись перевезенням пасажирів на таксі. Спочатку придбав один автомобіль "ДЕУ" і став "таксувати". Отримавши достатній дохід, він вирішив купити ще декілька автомобілів під таксі в кредит і здавати їх в оренду. На нього була зареєстрована фірма "Атлант". Він запропонував своїй сестрі ОСОБА_3 і своїй матері ОСОБА_7 зареєструвати на них автомобілі на що вони погодились. Тоді він попросив щоб ОСОБА_3 взяла в школі довідку про свої доходи і вона взяла. Побачивши цю довідку він зрозумів, що доход невеликий і кредит можуть не дати. Тоді він сам підробив довідку про доходи своєї сестри ОСОБА_3, нібито вона працювала у нього в "Атланті" бухгалтером і сам передав цю довідку в "Імексбанк" де його знали як добросовісного клієнта і приймали від нього документи. Оформленням кредиту займався він сам. ОСОБА_3тільки підписала в банку кредитний договір. Своїй сестрі він не казав, що підробив довідку про її доходи і не показував підробленої довідки. Так він придбав автомобіль ДЕУ у кредит, який оформив на сестру.

Після цього в "Приватбанку" він оформив ще один кредит на свою сестру ОСОБА_3 на придбання автомобіля. Оформленням кредиту займався він сам. Сестра тільки підписала в банку кредитний договір. На цей раз сестра також брала довідку про свої доходи зі школи, але він цю довідку в банк не передавав, а замість неї підробив ще одну довідку про доходи на ім'я ОСОБА_3 нібито вона працювала в його фірмі. Підроблену довідку їй також не показував. Всього в кредит він оформив 3 автомобіля на себе, 2 автомобіля на свою сестру ОСОБА_3 і 2 автомобіля оформив на свою матір ОСОБА_7, які став здавати в оренду.

Тобто, із показань свідка обвинувачення - ОСОБА_4 слідує, що дві довідки про доходи на ім'я ОСОБА_3 у підробці яких вона обвинувачується, підробляв він сам. ОСОБА_3 не має ніякого відношення до цих підробок і не бачила їх.

Свідок обвинувачення ОСОБА_13 суду показав, що до 2007 року він працював в "Імексбанку" директором філії. Він пам'ятає прізвище ОСОБА_3 і як йому здається вона була позичальником в їх банку. Що брала не пам'ятає. Коли він звільнявся, то ніяких проблем по ОСОБА_3 не було. Чи брала ОСОБА_3 у них кредит, чи просто була клієнтом банку, не пам'ятає. Крім того, пояснив, що в банку допускалось, що довідку про доходи могла передати в банк інша особа, замість тієї хто брав кредит.

Свідок обвинувачення ОСОБА_14 суду показала, що вона працює керівником по обслуговуванню клієнтів "Приватбанку". В 2006 році вона займалась оформленням кредиту на ОСОБА_3 на придбання автомобіля. Оформленням кредиту займався ОСОБА_4 Хто саме передавав підроблену довідку про доходи ОСОБА_3, вона не пам'ятає. Але вона допускає, що цю довідку могла передати в банк інша особа, а не ОСОБА_3, т.я. в банку це допускається.

Тобто, свідки обвинувачення ОСОБА_13 і ОСОБА_14 жодним чином не підтвердили вини ОСОБА_3 в підроблені або наданні підроблених довідок про доходи.

По епізоду заволодіння шляхом обману і зловживання довірою майном подружжя ОСОБА_2 від якого відмовився прокурор і підтримує потерпілий ОСОБА_2 судом були досліджені докази сторони обвинувачення:

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що ОСОБА_10 був його батьком, а ОСОБА_11 матір'ю. У 2006 році ОСОБА_3 у злочинній змові зі своїм братом ОСОБА_4 шляхом обману заволоділи будинком і земельною ділянкою його престарілих батьків інвалідів по АДРЕСА_3. Викрадали його батьків, вивозили у невідомому напрямку де тримали у заручниках. Спалили будинок і отримали за нього страховку, а батьків вбили.

Свідок обвинувачення ОСОБА_4 по цьому епізоду суду показав, що його батьки разом з сестрою ОСОБА_3 переїхали жити з квартири в будинок по АДРЕСА_4. Він в цей час "таксував". Одного разу, коли він їхав додому, то на АДРЕСА_4 побачив тоді ще невідомого йому дідуся, який ледь пересувався за допомогою двох паличок. Він підвіз цього дідуся додому на АДРЕСА_3 і дізнався, що це ОСОБА_10 При знайомстві він сказав ОСОБА_10 свою адресу. Наступного дня до нього прийшов ОСОБА_10 став жаліться на своє життя і запропонував знайомитись сім'ями. Після чого він вперше прийшов до подружжя ОСОБА_10 додому. Будинок був сирий, води не було, вікна були вибиті, дах був згорівший. Далі він став допомагати подружжю ОСОБА_10 продуктами харчування. Під час спілкування ОСОБА_10 запропонував йому купити у них будинок, т.я. їхній син ОСОБА_2 хоче продати будинок, а його з дружиною здати в будинок престарілих. Так він з ОСОБА_10 домовився про продаж будинку. Будинок переоформили у нотаріуса на його сестру ОСОБА_3 Він особисто віддавав гроші ОСОБА_10. У нотаріуса був присутній ОСОБА_10 та його дружина ОСОБА_11

Свідок обвинувачення ОСОБА_12 суду показала, що вона працює приватним нотаріусом. 14.07.2006 року до неї звернулись ОСОБА_10, його дружина ОСОБА_11 та ОСОБА_3 з приводу оформлення договору купівлі-продажу будинку ОСОБА_11. Подружжя ОСОБА_11 казали, що своїх дітей не мають і що раніше вони вже укладали і розривали договір довічного утримання. Розказували, що їм допомагають батьки ОСОБА_3 Вона запропонувала ОСОБА_11 укласти не договір купівлі-продажу, а договір довічного утримання. Але ОСОБА_10 сказав, що він вже отримав частку грошей від ОСОБА_3 за які відремонтував свій будинок після пожежі. Ніякого тиску на подружжя ОСОБА_10 не було. ОСОБА_11 сказала, що вона не зряча але якщо треба шось підписати то вона підпише. У неї була саме ОСОБА_11, а не якась інша жінка, т.я. її особу вона встановлювала. Ніяких сумнівів у дієздатності подружжя ОСОБА_11 у неї не виникало. Ніяких ознак шахрайства з боку ОСОБА_3 не було. Подружжя ОСОБА_11 все робили добровільно. В подальшому ОСОБА_2 оскаржував оформлений нею договір купівлі-продажу будинку батьків, але рішенням суду йому було відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Із досліджених судом копії позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, рішення по цій справі та ухвали апеляційного суду Сумської області (надані обвинуваченою) вбачається, що 17.04.2012 року ОСОБА_2 звертався до Ковпаківського районного суду м.Суми з позовом до ОСОБА_3 про визнання незаконним договору купівлі-продажу будинку його батьків за вказаною адресою від 14.07.2006 року. /т.3 а.с.135/

Рішенням суду від 30.12.2012 року в задоволенні його позову було відмовлено. ОСОБА_2 оскаржив це рішення суду в апеляційному порядку, але ухвалою апеляційного суду Сумської області від 06.03.2013 року у відкритті апеляційного провадження йому було відмовлено і таким чином рішення суду першої інстанції набрало законної сили. /т.5 а.с.111-114/

В касаційному порядку вказані рішення ОСОБА_2 не оскаржував.

Свідок обвинувачення ОСОБА_15 суду показав, що він знає тільки те, що ОСОБА_16 робила дах на будинку ОСОБА_2, який згорів. ОСОБА_10 кудись пішов з дому і місяця через півтора повернувся і дах на будинку знову згорів. Чому подружжя ОСОБА_10 продали будинок йому не відомо. Також йому відомо, що ОСОБА_10 пускав до себе у будинок квартирантів. Близько з подружжям ОСОБА_10 він не спілкувався, хоча жив з ними поруч.

Свідок обвинувачення ОСОБА_7 суду показала, що обвинувачена ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є її дітьми. В кінці червня 2006 року до неї додому на вул.Раскова прийшов невідомий чоловік похилого віку, як потім з'ясувалось ОСОБА_10 і сказав, що її син дав йому цю адресу і пообіцяв якщо щось буде потрібно то щоб він звертався. ОСОБА_10 розказав, що в його будинку була пожежа, дах згорів і він попросив допомогти прибратись. Вона відмовилась. Коли повернувся син, то вона йому все розказала і син сказав, що потрібно допомогти і вона пішла з сином допомагати прибиратись. Через деякий час ОСОБА_10 знову прийшов до неї і попросив допомагати їм готувати їжу. Вона готувала їжу у себе і передавала їм. Син купив їм постільну білизну. Сусіди ОСОБА_10 казали щоб вони не ходили туди, т.я. до ОСОБА_10 ходило багато людей допомагати, але їх син ОСОБА_2 приходив і проганяв їх. В травні 2006 року ОСОБА_2 подав позов до суду щоб його батьків визнали недієздатними з метою помістити їх в будинок престарілих. Оскільки вони добре відносились до подружжя ОСОБА_2, то ОСОБА_10 запропонував їм купити у нього будинок. 14.07.2006 року був оформлений договір купівлі-продажу будинку на її дочку ОСОБА_3 Частину грошей на придбання будинку вона позичала у ОСОБА_17 і гроші віддавала своїм дітям, які передали їх ОСОБА_10

Свідок захисту ОСОБА_17 суду показав, що на початку липня 2006 року до нього звернулась ОСОБА_7 і попросила позичити їй грошей на придбання будинку по вул.Ярмака. Він позичив їй 9 тисяч доларів США.

Свідок обвинувачення ОСОБА_18 суду показав, що він працює директором оціночної фірми "Онікс". Влітку 2006 року до нього в офіс звернувся раніше не відомий ОСОБА_4 з метою оцінки жилого будинку по вул.Єрмака. Разом з ним він виїжджав на цей будинок. Зробив оцінку, яку передав ОСОБА_4 Через рік до нього звернулись співробітники міліції. ОСОБА_3 він не знає і побачив її вперше в судовому засіданні.

Свідок обвинувачення ОСОБА_19 суду показав, що він проживав в будинку подружжя ОСОБА_10 і вони оформлювали на нього договір довічного утримання за яким він виконував всі свої зобов'язання. Але їх син ОСОБА_2 подав до суду позов і вказаний договір був розірваний.

Свідок ОСОБА_20, яка була викликана і допитана судом за клопотанням потерпілого ОСОБА_2 показала, що вона проживала по сусідству з подружжям ОСОБА_2. 07.11.2007 року вона зібралась йти на ринок і коли проходила мимо будинку ОСОБА_2, то побачила ОСОБА_10, який кричав: "Рятуйте-рятуйте". Вона спитала у нього, що трапилось, він нічого не розповів. Чому він кричав "Рятуйте" вона не знає. За ним ніхто не гнався, по двору ніхто не бігав і навкруги взагалі нікого не було. У той день зранку якийсь молодий чоловік у пальті казав щоб хтось прийшов у свідки, що привезли нотаріуса щось підписувати. У той день біля двору ОСОБА_10 стояла машина. Зранку 08 листопада 2007 року у ОСОБА_10 була пожежа. В подальшому ОСОБА_4 робив ремонт в будинку ОСОБА_10, а їх в цей момент не було. Як казали люди, подружжя ОСОБА_10 перебувало десь у госпіталі. ОСОБА_3 у домогосподарстві ОСОБА_10 вона ніколи не бачила. Від ОСОБА_10 вона ніколи не чула, що у них хотіли забрати хату.

Тобто свідок потерпілого ОСОБА_20 підтвердила показання обвинуваченої ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_7 в тій частині, що ОСОБА_4 робив ремонт в будинку подружжя ОСОБА_10 після першої пожежі.

Крім того, підтримуючи обвинувачення за ч.4 ст.190 КК України (від підтримання якого відмовився прокурор), потерпілий ОСОБА_2 надав суду письмові докази наполягаючи на тому, що на його думку вони повністю підтверджують вину ОСОБА_3 і надані ним докази були досліджені судом, а саме:

- копія листа прокурора м.Суми на ім'я прокурора Ковпаківського району м.Суми про переадресування звернення ОСОБА_2 для розгляду по територіальності. /т.5 а.с.132/

- копія листа в.о.міського голови на ім'я ОСОБА_2 про те, що їх листи розглянуті; /т.5 а.с.133/

- копія протоколу обшуку від 09.11.2007 року, проведеного в господарстві ОСОБА_7 під час якого, серед іншого були вилучені паспорти ОСОБА_10, ОСОБА_11 та їх посвідчення; /т.5 а.с.134/

- копії паспортів ОСОБА_11 і ОСОБА_10; /т.5 а.с.135-138/

- копія довідки з Сумського обласного психоневрологічного диспансеру про те, що його батько перебуває на обліку у психіатра; /т.5 а.с.139/

- копія ухвали про відкриття провадження в цивільній справі за його заявою про визнання недієздатним його батька ОСОБА_10; /т.5 а.с.140/

- копії заповітів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на його ім'я; /т.5 а.с.141-142/

- копію постанови про порушення кримінальної справи від 01.04.2008 року відносно ОСОБА_3 за ст.190 ч.4 КК України; /т.5 а.с.143/

- копія постанови Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.10.2009 року якою була скасована постанова о/у відділення кримінального розшуку про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом пожежі в будинку його батьків по АДРЕСА_3; /т.5 а.с.144/

- копія паспорта ОСОБА_3 з її пропискою по АДРЕСА_4; /т.5 а.с.145/

- клопотання ОСОБА_2 та сусідів на ім'я психоневрологічного диспансеру про направлення ОСОБА_10 як соціальну небезпечну для суспільства особу для проживання в пансіонат для психохроників; /т.5 а.с.146/

- копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_10 про скасування довіреності на його сина ОСОБА_2 від 10.07.2006 року; /т.5 а.с.147/

- копія протоколу допиту потерпілої ОСОБА_11 від 01.02.2008 року; /т.5 а.с.148149/

- копія звіту про оцінку майна - будинку по АДРЕСА_3; /т.5 а.с.150/

- витяг з протоколу допиту обвинуваченої ОСОБА_3; /т.5 а.с.151-153/

- фотокопія довіреності його батька ОСОБА_10 від 13.09.2006 року на уповноваження ОСОБА_4 представляти інтереси; /т.5 а.с.154/

- копія експертного висновку будівельно-технічного дослідження від 03.12.2007 року про оцінку будинку по АДРЕСА_3; /т.5 а.с.155-156/

- копія постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ст.ст.209 ч.2, 222 ч.2 КК України; /т.5 а.с.157/

- копія заяви ОСОБА_3 від 08.11.2008 року до НАСК "Оранта" про настання страхового випадку за фактом пожежі в будинку по АДРЕСА_3; /т.5 а.с.158/

- копія постанови від 27.11.2007 року про визнання ОСОБА_2 представником потерпілих; /т.5 а.с.159/

- копії постанов Ковпаківського районного суду м.Суми від 28.06.2010 року та від 28.10.2010 року про скасування постанов слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом смерті його батька ОСОБА_10 та ОСОБА_11; /т.5 а.с.160-161/

- копія постанови заступника прокурора м.Суми про скасування постанови інспектора з пожежного нагляду про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.12.207 року за фактом пожежі у будинку ОСОБА_11 по АДРЕСА_3; /т.5 а.с.162/

Дослідивши всі вищенаведені докази, суд дійшов висновку, що жоден з цих доказів не доводить вини ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Так, супровідні листи прокурора про направлення заяв ОСОБА_11 за належністю, лист міського голови про розгляд заяв, протокол обшуку в господарстві ОСОБА_21, копії паспортів подружжя ОСОБА_11, довідка з психдиспансеру на ОСОБА_10, копія ухвали суду про відкриття провадження в цивільній справі, копії заповітів подружжя ОСОБА_10, копії постанов суду про скасування постанов про відмову в порушенні кримінальних справ, копія паспорту ОСОБА_3, звіт про оцінку майна, експертний висновок будівельно-технічного дослідження взагалі не мають відношення до кримінального провадження відносно ОСОБА_3

Звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про визнання його батька ОСОБА_10 та ОСОБА_11 недієздатними, його клопотання до психоневрологічного диспансеру про направлення батька на проживання в пансіонат для психохроників, як соціально небезпечну для суспільства особу, нотаріально посвідчена заява його батька ОСОБА_10 про скасування довіреності на ОСОБА_2 і нотаріально посвідчена довіреність від імені його батька на ім'я ОСОБА_4 на представництво інтересів повністю підтверджують показання обвинуваченої ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_7 в тій частині, що ОСОБА_10 скаржився їм, що його син ОСОБА_2 хоче направити його з дружиною в притулок для престарілих та забрати у них будинок.

Як зазначив потерпілий ОСОБА_2 у вищевказаних постановах органу досудового розслідування про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 слідчий вказав, що ОСОБА_3 в шахрайський спосіб заволоділа будинком його батьків тому він вважає, що ці постанови повністю підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину.

Однак, такі твердження потерпілого є безпідставними, оскільки в постановах про порушення кримінальної справи слідчий вказує тільки фабулу злочину, який повинен бути доведений в суді, а постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 взагалі не має ніякого відношення до ОСОБА_3

Рішення судів про скасування постанов органів досудового розслідування за фактами пожеж в будинку подружжя ОСОБА_2, за фактом смерті ОСОБА_10, постанова прокурора про скасування рішення інспектора з пожежного нагляду за фактом пожежі в будинку ОСОБА_10 взагалі не мають ніякого відношення до цього кримінального провадження, не підтверджують виновності ОСОБА_3 і ОСОБА_3 не пред'являлось обвинувачення у вчинені цих злочинів.

Крім того, підтримуючи обвинувачення, потерпілий ОСОБА_2 послався на докази, раніше надані прокурором за фактом шахрайського заволодіння будинком його батьків, які також були досліджені судом, а саме:

- копію його заяви до правоохоронних органів від 15.11.2007 року з проханням провести перевірку за фактом отримання ОСОБА_3 права на будинок та земельну ділянку його батьків, т.я. він вважає, що це майно повинно було перейти йому. /т.3 а.с.121/;

- матеріали виїмки договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_3 подружжя ОСОБА_2 та інших нотаріальних документів на підставі яких цей правочин був укладений, вилучених у приватного нотаріуса ОСОБА_12 /т.3 а.с.123-150/;

Однак, заява до правоохоронних органів та вказані матеріали виїмки ніяким чином не підтверджують вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України оскільки даний правочин був вчинений у відповідності з вимогами чинного законодавства, а сам договір купівлі-продажу потерпілий ОСОБА_2 оскаржував до суду і рішенням суду в задоволенні його позову було відмовлено.

Крім того, потерпілий ОСОБА_2 як на доказ також послався на протокол пред'явлення фотознімків ОСОБА_11 для впізнання приватному нотаріусу ОСОБА_12 від 29.01.2008 року в ході якого остання не змогла впізнати ОСОБА_11 як особу, яка була присутня при оформленні правочину купівлі-продажу її домоволодіння. /т.3 а.с.153-154/

Однак це теж не являється доказом вини ОСОБА_3, оскільки договір купівлі-продажу нотаріусом укладався - 14.07.2006 року, а фотознімки для впізнання їй пред'являлись - 29.01.2008 року, тому за спливом значного проміжку часу нотаріус не впізнала вказану особу.

Будь-які кримінальні провадження відносно нотаріуса ОСОБА_12 відсутні.

Як зазначив прокурор та потерпілий ОСОБА_2 це всі докази сторони обвинувачення.

Враховуючи наведені вище результати дослідження, аналізу, оцінки і перевірки доказів, вимоги закону, суд приходить до переконання, що зібрані по справі докази не підтверджують пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст.358 та ч.4 ст.190 КК України, судом були досліджені всі докази надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту і стороною обвинувачення було заявлено, що ніяких інших доказів не має, тому суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_3 невинуватою і виправдати її за недоведеністю вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358 та ч.4 ст.190 КК України.

При цьому, всі наявні в даному кримінальному провадженні сумніви щодо доведеності обвинувачення, в тому числі і сумніви стосовно допустимості й достовірності наявних у кримінальному провадженні та наданих доказів, згідно ст.62 Конституції України тлумачаться судом виключно на користь обвинуваченої ОСОБА_3, оскільки ці сумніви неможливо усунути ніяким чином в ході судового розгляду, а обвинувачення відповідно до вимог закону повинно ґрунтуватися виключно на сукупності неспростованих та достовірних доказах.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на його користь збитків від злочину у розмірі 638 400 грн., а також визнання договорів купівлі-продажу незаконними, передачі квартири ОСОБА_3 в його власність. Обвинувачена ОСОБА_3 вказаний позов не визнала і просила суд в його задоволенні відмовити.

У відповідності з вимогами ч.3 ст.129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Враховуючи, що ОСОБА_3 підлягає виправданню, тому позов ОСОБА_2 підлягаю залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.129, 368, 370, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати невинуватою у пред'явленому їй обвинуваченні за ч.2 ст.358, ч.4 ст.190 КК України та виправдати її за недоведеністю вчинення нею кримінальних правопорушень, у яких вона обвинувачується.

Позов ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий О.І. Чернобай

Судді М.В.Кондратенко

Б.В.Хитров