ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 січня 2009 р.

№ 18/165

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів:

Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної екологічної інспекції в Чернігівській області

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 р.

у справі

№18/165

господарського суду

Чернігівської області

за позовом

Державної екологічної інспекції в Чернігівській області

до	Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради

про	стягнення 94 486,51 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

не з'явився

від відповідача:

Богаєвська І.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 08.07.2008 р. у справі №18/165 (суддя Сидоренко А.С.) позов задоволено повністю: стягнуто з Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради в доход місцевого бюджету м.Чернігова 94 486,51 грн. збитків; стягнуто з Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради в доход державного бюджету 944,87 держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду, Комунальним підприємством "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 р. у справі №18/165 (судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф., Рєпіна Л.О.) апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради на рішення господарського суду Чернігівської області від 08.07.2008 р. у справі №18/165 задоволено: рішення господарського суду Чернігівської області від 08.07.2008 р. у справі №18/165 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові Державної екологічної інспекції в Чернігівській області до Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради про стягнення 94 486,51 грн. відмовлено повністю.

У касаційній скарзі Державна екологічна інспекція в Чернігівській області просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 р. у справі №18/165 та залишити без змін рішення господарського суду Чернігівської області від 08.07.2008 р. у справі №18/165, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. 13 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, оскільки п. 4.5 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суперечить ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, у зв'язку з чим не повинен застосовуватися.

У засіданні суду оголошувалася перерва до 22.01.2009 р. до 11 год. 40 хв.

Після перерви позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Комунальне підприємство "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради (далі —КП "Чернігівводоканал") зареєстроване рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18.05.1992 р.

Основним видом діяльності КП "Чернігівводоканал" являється збирання, очищення та розподіл води. Підприємство видобуває підземні прісні води, забезпечує питною водою населення та підприємства м.Чернігова, експлуатує та обслуговує каналізаційні та водопровідні мережі в межах міста, здійснює очистку стічних вод.

Водовідведення здійснюється відповідачем по двох випусках у р.Білоус —поверхневий водний об'єкт рибогосподарського водокористування ІІ категорії на підставі дозволу на спеціальне водокористування, виданого Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області від 30.06.2006 р. №3391 А/Черн терміном дії до 30.06.2009 р.

Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області було проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складеного акт від 25–27.02.2008 р. №49/08, відповідно до якого 26.02.2008 р. спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області було відібрано проби стічної води на скиді в р.Білоус та в кон трольних створах; протягом 2007 р. та з 26.04.2007 р. по 26.02.2008 р. виявлено перевищення нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин із стічними водами в р.Білоус по азоту амонійному та фосфатах; за цей період підприємством скинуто 22241349 м3 недостатньо очищених зворотних вод, що є порушенням п. 3 ст. 44 та п. 6 ст. 70 Водного кодексу України.

Відповідно до податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2007 р. підприємством проведено сплату за понадлімітні обсяги скидів по фосфатах —251 501,76 грн. (180,288 т).

На підставі акта перевірки від 25–27.02.2008 р. № 49/08, керуючись п.п. 5.2.2 п. 5.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. № 37 (далі —Методика), позивачем було розраховано відповідні збитки за формулою 5 у розмірі 94 486,51 грн.

03.04.2008 р. позивачем була надіслана претензія №08-09/817 про відшкодування збитків у сумі 94 486,51 грн., заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод КП "Чернігівводоканал" в р.Білоус.

У зв'язку з тим, що вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, Державна екологічна інспекція в Чернігівській області звернулася до господарського суду м.Києва з позовною заявою до КП "Чернігівводоканал" про стягнення з відповідача до місцевого бюджету м.Чернігова 94 486,51 грн. збитків на підставі ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 110–111 Водного кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив із того, що: по-перше, факт забруднення відповідачем вод шляхом допущення наднормативних скидів забруднюючих речовин із зворотними водами в водний об'єкт у зв'язку з нездійсненям ним заходів щодо ефективної роботи очисних споруд підтверджено матеріалами справи; по-друге, абз. 2 п. 4.5 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. № 37 (згідно з яким у разі сплати за понадлімітні скиди штрафних (кратних) платежів відшкодовується тільки сума збитків, що перевищує сплачену суму цих платежів) суперечить ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (згідно з якою шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів), у зв'язку з чим господарський суд не застосовує дану норму при вирішенні спору; по-третє, сплата відповідачем збору за забруднення навколишнього природного середовища в п'ятикратному розмірі за понадлімітні обсяги скидів по фосфатах на суму 251 501,76 грн. не звільняє відповідача від відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та прий–маючи нове рішення про відмову в позові повністю, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що сплачений відповідачем збір за понадлімітні обсяги скидів по фосфатах у п'ятикратному розмірі (251 501,76 грн.) (180,288 т) значно перевищує розмір збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (94 486,51 грн.), у зв'язку з чим відповідно до п. 4.5 Методики вказані збитки стягненню не підлягають.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарського суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Питання відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища врегульовано у розділі XV Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно зі ст. 68 якого відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть у т.ч. особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи, організації, громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 3 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Особливості застосування цивільної відповідальності за вищевказану шкоду встановлено у ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно з якою шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. № 37 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.1995 р. за №162/698) було затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків, застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів і є обов'язковою для інспекторів інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України.

Відповідно до ч. 1 п. 4.5 Методики стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища не звільняє від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Аналогічна норма міститься у п. 13 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. №303, згідно з яким сплата збору не звільняє юридичних і фізичних осіб від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

Відповідно до ч. 2 п. 4.5 Методики у разі сплати за понадлімітні скиди штрафних (кратних) платежів відшкодовується тільки сума збитків, що перевищує сплачену суму цих платежів.

Таким чином, ч. 2 п. 4.5 Методики не суперечить ні ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ні п. 13 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, оскільки не звільняє від відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у разі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а лише обмежує розмір суми, що підлягає стягненню у разі сплати за понадлімітні скиди штрафних (кратних) платежів (коли відшкодовується тільки сума збитків, що перевищує сплачену суму кратних платежів).

Господарськими судами встановлено, матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується, що відповідачем за IIIквартали 2007 р. проведено сплату за понадлімітні обсяги скидів кратних платежів (збору за забруднення навколишнього природного середовища в п'ятикратному розмірі) в сумі 251 501,76 грн., що значно перевищує розмір збитків, заподіяних відповідачем внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (94 486,51 грн.), у зв'язку з чим апеляційний господарський суд цілком правомірно застосував ч. 2 п. 4.5 Методики.

З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 р. у справі №18/165 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 р. у справі №18/165 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 р. у справі №18/165 —без змін.

Головуючий                                                                                 К.Грейц

Судді                                                                                              О.Глос

                                                                                           С.Бакуліна