УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця 27 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Яковенко Л.Г.
суддів Синельщікової О.В. Куриленка О.С. при секретарі Бахтагарєєвій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано такими, що не відповідають дійсності і принижують гідність ОСОБА_1 відомості, розповсюджені ОСОБА_2 в листівках, розклеєних на під'їздах №№ 5, 6, 7, 8 будинку АДРЕСА_1 „ОСОБА_1 мошенница и аферистка", „в своём магазине торгует водкой собственного разлива, после которой доверчивые граждане попадают прямо в морг". Зобов'язано ОСОБА_2 спростувати зазначені відомості на зборах мешканців під'їздів №№ 5, 6, 7, 8 будинку АДРЕСА_1, протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн. відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності і відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і задовольнити її зустрічний позов. Посилається на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд не звернув уваги на те, що органами МВС України в АР Крим були надані документи, згідно з якими 23 та 26 травня 2002 року факт
Справа № 22-Ц-6784/2006 р. Головуючий у першій
інстанції Абзатова Г.Г.
Доповідач Синельщікова О.В.
розклейки листівок у під'їздах №№ 5, 6, 7, 8 будинку АДРЕСА_1 відсутній. Крім того, вважає, що судово-почеркознавча експертиза не могла бути прийнята судом, оскільки в основу її дослідження було положено не оригінали листівок, а їх електрофотокопії.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розглянувши справу, суд першої інстанції встановив, що у травні 2002 року ОСОБА_2 розповсюджувала відносно ОСОБА_1 відомості в листівках, розклеєних на під'їздах №№ 5, 6, 7, 8 будинку АДРЕСА_1, які не відповідають дійсності з вказівкою на ім'я та прізвище, по-батькові позивачки.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що відповідачкою ОСОБА_2 були поширенні вказані відомості, які містять недостовірну інформацію, порочать честь і гідність позивачки.
Колегія суддів погоджується з такими рішенням суду, як відповідним обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до частини 3 статті 277 Цивільного кодексу України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Згідно з частиною 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана доказувати ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених законом.
При розгляді справи доказів, що інформація, викладена в листівках є достовірною, відповідачкою не надані. Також не надано доказів того, що ці листівки були написані та розповсюджені іншою особою.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" від 28 вересня 1990 року (зі внесеними змінами) поширенням відомостей є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, лозунгів, інших творів, а так само, розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать честь, гідність чи ділову, репутацію громадянина або організації.
ОСОБА_2 поширила недостовірну інформацію про позивачку за вищезазначених обставин, тому рішенням суду обґрунтовано покладено на відповідачку обов'язок спростувати відомості, вказані нею в вивішених листівках.
Згідно висновків судової почеркознавчої експертизи № 3553 від 05 січня 2006 року листівки з інформацією відносно ОСОБА_1 написані власноруч відповідачкою, ці обставини підтверджені іншими доказами по справі, яким судом першої інстанції надана належна оцінка відповідно до вимог статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, результати оцінки доказів наведені в оскаржуваному рішенні.
Звернення ОСОБА_1 до суду з обґрунтованим позовом відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України не є розповсюдженням недостовірної інформації, а тому зустрічний позов ОСОБА_2 правильно визнано судом першої інстанції таким, що не підлягає задоволенню.
За таких обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального та процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.