23.09.2014

Справа № 2-552

2014 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Павлінчука С.С.

при секретарі Ферчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоселиця цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу по кредитному договору на загальну суму 28731,41 гривню, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, по якому виникла заборгованість у зв'язку із невиконанням відповідачем його умов.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні позов не визнали та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у зв'язку із пропуском строку позовної давності, оскільки ОСОБА_1 кредит не брала, однак згідно виписки по кредитному рахунку вона останній платіж здійснила 01.06.2010 року, а з того часу пройшло більше 4 років до дня подачі позову в суду, та позивач із вимогами для досудового врегулювання спору не звертався.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що згідно укладеного договору про поточний рахунок фізичної особи НОМЕР_1 від 12.06.2007 року ОСОБА_1 було видано кредитну картку із загальним лімітом кредитної заборгованості на суму 500 гривень, із погашенням після спливу 30 календарних днів отриманої суми впродовж 90 днів та сплатою 3 відсотків на місяць. В подальшому банк збільшив даний ліміт 25.07.2008 року до 7000 гривень. Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 згідно вищевказаного договору було встановлено, що останній платіж по договору був здійснений 01.06.2010 року

Згідно п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» суд має виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення заборгованості 05.06.2014 року, тобто по спливу трирічного терміну встановленого ст.257 ЦК України.

Оскільки представником відповідача було заявлено про застосування позовної давності до винесення рішення по справі по вищезазначеному кредиту то згідно ч.4 ст.267 ЦК України в задоволенні позову слід відмовити на цій підставі.

Заперечення представника позивача щодо застосування строку давності у зв'язку із тим, що термін дій договору не закінчився та відповідач не подав заяви про його розірвання судом не враховуються, оскільки строки давності згідно ст.261 ЦК України починають свій перебіг із часу коли особа дізналася про порушення свого права, або повинна була про це дізнатися. Позивач взнав про порушення свого права ще у 2010 році, а тому термін дії договору немає жодного правового значення для даної обставини, оскільки він регулює питання дії в часі обов'язків сторін.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 257, 261, 267, 526, 536, 543, 651, 611, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, п.7 ч.13 ст. 11 ст. Закону України «Про захист прав споживачів» ст. 208, 213, 215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня його проголошення.

Суддя: