Справа № 22 Ц - 1169 / 2008 р.

Головуючий у 1-й інстанції Пархоменко В.М.

Категорія

Доповідач Мережко М. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2008 p. колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Воробйової Н.С.

Суддів                 - Мережко М. В.,   Голуб С. А.

При секретарі -Приходько Л.Г.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Миронівського районного суду Київської області від 17 грудня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду ,  дослідивши матеріали справи,  перевіривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів , -

встановила:

У травні 2007 року позивач ОСОБА_1. звернувся до Богуславського районного суду з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  посилаючись на те,  що 21 жовтня 2005 року близько 19.00 год.,  він велосипедом повертався додому в с Хохітву Богуславського району,  де він проживає. Рухався він по центральній вулиці Шевченка зі сторони м.  Богуслава в напрямку його центру. Коли до перехрестя доріг вул. . Шевченка - вул. . Шкільна ,  що примикала до основної дороги з правої сторони залишалось 50 м,  він побачив,  що з цієї дороги в напрямку вул. . Шевченка наближався автомобіль. Знаючи чітко ,  що він рухався по головній дорозі,  а автомобіль по другорядній,  тому він продовжував свій рух. За 15 м ,  позивач побачив,  що автомобіль виїхав на головну дорогу,  перекривши проїжджу частину дороги,  по якій він рухався. Оскільки це було несподівано,  він не пам"ятає ,  як він діяв далі. Пам"ятає , що вдарився велосипедом в автомобіль,  внаслідок чого отримав тілесні ушкодження: багато уламковий перелом правої великогомілкової кістки в с\з зі зміщенням уламків ,  з приводу чого йому було зроблено операцію в обласному травматологічному центрі,  і необхідно робити ще одну операцію.

12 грудня 2005 року постановою Богуславського РВ ГУ МВС України в Київській області відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Позивач вважає,  що основною причиною ДТП є недотримання водієм ОСОБА_2. п. 10.1,  п. 16.11 Правил дорожнього руху .

Позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 6 639 грн,  виходячи з розміру мінімальної заробітної плати,  моральну шкоду в сумі 6000 грн,  витрати на правову допомогу 500 грн,  30 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

ОСОБА_2. звернувся в суд з зустрічною позовною заявою. Свої вимоги обґрунтовував тим,  що допущені велосипедистом порушення правил безпеки дорожнього руху не дали можливості йому,  ОСОБА_2.,  своєчасно виявити небезпеку для руху     і виконати   вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху,  що підтверджується

висновками автотехнічного дослідження ,  яке було проведено з урахуванням пояснень велосипедиста та водія щодо обставин ДТП.

Таким чином ,  із зібраних матеріалів вбачається ,  що ДТП сталася з вини позивача ОСОБА_1.

Внаслідок ДТП було пошкоджено праве переднє крило та бампер автомобіля,  який належить ОСОБА_2.,  і сума шкоди становить 1 630 грн. Крім того,  протиправними діями ОСОБА_1. ,  йому було завдану моральну шкоду,  яка виразилася в душевних стражданнях,  хвилюванні,  яку він оцінює 1 500 грн. ОСОБА_2. просив стягнути з ОСОБА_1. на його користь 3 130 грн.

Ухвалою судді Богуславського районного суду від 22 травня 2007 року вказані позови об"єднані в одне провадження.

Ухвалою судді Богуславського районного суду від ЗО травня 2007 року справа передана до Миронівського районного суду Київської області.

Ухвалою Миронівського районного суду від 17 грудня 2007 року провадження у справі за зустрічним позовом закрито у зв"язку з відмовою від позову ОСОБА_2.

В ході судового розгляду справи,  ОСОБА_1. змінив позовні вимоги,  просив стягнути з відповідача на його користь 10 000 грн моральної шкоди,  витрати на правову допомогу - 500 грн,  30 грн - витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 17 грудня 2007 р.   в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду,  ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу,  в якій просить рішення скасувати,  посилаючись на його незаконність,  та ухвалити нове рішення,  яким його вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції,  21 жовтня 2005 року о 19.30 на перехресті вул. .Шкільна- вул. . Шевченка в с Хохітва Богуславського району ,  сталася ДТП ,  в результаті якої сталось зіткнення велосипедиста ОСОБА_1.,  який перебував у стані алкогольного сп"яніння та автомобіля під керуванням ОСОБА_2.,  який належав йому на праві власності.

Відповідно висновку автотехнічного експерта № 176 від 23 листопада 2005 року обрана водієм ОСОБА_2. швидкість відповідала допустимій по умовах видимості елементів дороги. В даній дорожній ситуації водій автомобіля ВА- 21099 не мав технічної можливості попередити зіткнення з велосипедистом шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху. В момент виїзду автомобіля з другорядної дороги на головну,  водій автомобіля не мав об"єктивної можливості виявити велосипедиста,  який рухався ліворуч по головні дорозі.

Постановою Богуславського РВ ГУ МВС України в Київській області від 29 грудня 2006 року відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2. за  ст. . 286 КК України на підставі п.2  ст. 6 КПК України.

Відповідно до  ст. . 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою ,  яка її завдала.

Відповідно до  ст.  1187 ЦК України шкода,  завдана джерелом підвищеної небезпеки,  відшкодовується особою,  яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом,  механізмом,  іншим об"єктом,  використання,  зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до  ст. . 1188 ЦК України за наявності вини всіх осіб,  діяльністю яких було задано шкоди,  розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин,  що мають істотне значення.

Суд,  відмовляючи в позові вірно виходив з того ,  що ДТП сталася з вини позивача ,  який бувши у стані алкогольного сп"яніння,  побачивши автомобіль,  що виїздив на головну дорогу,  повернув кермо велосипеда ліворуч і виїхав на смугу зустрічного руху,  де в цей час уже рухався автомобіль під керуванням відповідача,  де і сталося зіткнення .

Постановляючи рішення,  суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи,  дав належну оцінку зібраним доказам,  вірно послався на закон,  що регулює спірні правовідносини,  дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову,  доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої.

Керуючись  ст.  ст.  303, 307, 308,  313- 315,  317, 319   ЦПК України,  колегія судців,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 17 грудня 2007 р-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців касаційному порядку до Верховного Суду України.