Судове рішення #39124451

Справа №295/13111/14-а

Категорія 87

2-а/295/567/14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2014 року м. Житомир


Богунський районний суд м. Житомира

в складі : головуючого - судді Болейко А.П.

при секретарі Слончак А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання до вчинення дій,-


ВСТАНОВИВ:


Позивач звернувся до суду із позовом, де просив визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області у поновленні йому виплати пенсії відповідно до положень ст.ст. 49, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням рішення КСУ від 07.10.2009 року № 25-рп/09 та бездіяльність щодо не поновлення виплати йому пенсії, зобов»язати відповідача відновити виплату пенсії з 07.10.2009 року.

В обгрунтування вимог зазначив, що є громадянином України, проходив службу в збройних силах з 09.08.1971 року по 06.05.1997 року. Починаючи з 07.05.1997 року в УПФ України йому була оформлена та виплачувалася пенсія військовослужбовця, яку він отримував до 01.06.1999 року, до виїзду на постійне місце проживання до Німеччини. В грудні 1998 року перед від'їздом йому було виплачено аванс в сумі пенсії за 6 місяців, а подальша виплата пенсії була припинена з посиланням на ст.ст. 49, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На даний час він постійно проживає в Німеччині та перебуває на консульському обліку в Генеральному Консульстві України в Мюнхені та вважає, що має право на відновлення виплати пенсії.

На звернення до відповідача з питанням призначення пенсії заявнику відмовлено з посиланням на відсутність нормативно-правового акту чи міжнародного договору, що забезпечували би реалізацію права на пенсійне забезпечення громадян, які постійно проживають за межами України.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач надав заперечення проти позову у передбачений законом строк.

Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Згідно штампеля на конверті, представник позивача ОСОБА_2 надіслав позов до суду - 18.09.2014 року.

Ухвалою судді від 08.10.2014 року позовні вимоги за період з 07.10.2009 року до 17.02.2014 року залишено без розгляду.

Відповідно до положень статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Частиною першою статті 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються.

У той же час, статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

За приписами статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем, проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

У пункті 7 Порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про місце проживання (реєстрації) заявника.

Згідно з пунктом 16 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсі), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу), місце її проживання (реєстрації) та вік.

За приписами пункту 29 Порядку за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Позивач, у розумінні Закону України «Про громадянство України» є громадянином України і у відповідності до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності відповідного страхового стажу набув право на отримання пенсії за віком.

Як визначено частиною 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставами для їх обмеження.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про громадянство України», якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Зважаючи на вищу юридичну силу Конституції України поряд із Законом України «Про пенсійне забезпечення» і більш пізнє прийняття Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень якого позивач має право на призначення пенсії на підставі положень статті 26 цього Закону не залежно від місця проживання, суд дійшов висновку про неправомірність відмови Управління у відновленні пенсії.

Відтак, суд приходить до висновку, що право позивача на відновлення пенсії є порушеним та підлягає відновленню з 18.02.2014 року в межах позовної давності.

Суд приходить до висновку про відмову у стягненні з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 2 000 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Оскільки в розрахунок витрат на правову допомогу адвокат ОСОБА_2 включив вивчення законодавства, виготовлення копій та надіслання позовної заяви з документами до суду, що не є правовою допомогою відповідно до норм КАС України, не зазначено обгрунтування 4,3 години часу на надання правової допомоги, як і не надано копії договору про надання правової допомоги. Тому в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 2 000 грн суд відмовляє.

Суд стягує з Державного Бюджету України 73, 80 грн. судового збору, сплату яких передбачено ЗУ "Про судовий збір" при зверненні до суду з адміністративним позовом немайнового характеру, в рештій частині приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 9, 71, 99, 161, 162, 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :


Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області у поновленні ОСОБА_1 виплати пенсії відповідно до положень ст.ст. 49, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням рішення КСУ від 07.10.2009 року № 25-рп/09 та бездіяльність щодо не поновлення виплати йому пенсії.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області відновити відповідно до положень ст.ст. 49, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням рішення КСУ від 07.10.2009 року № 25-рп/09 виплату ОСОБА_1 пенсії з 18.02.2014 року.

Стягнути з Державного Бюджету Українина на користь ОСОБА_1 73, 80 грн. судового збору.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя:


  • Номер: 8-а/295/1/15
  • Опис: перегляд рішення за нововиявленими обставинами
  • Тип справи: на заяву про перегляд постанови (ухвали) в адміністративних справах за нововиявленими обставинами
  • Номер справи: 295/13111/14-а
  • Суд: Богунський районний суд м. Житомира
  • Суддя: Болейко А.П.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.05.2015
  • Дата етапу: 04.06.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація