Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2009 р. Справа № 4331-13/321
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді І. С. Карбань, судді Я.О. Білоусова, судді Т.В. Кравець,
при секретарі –Щербак Н.Б.,
за участю представників сторін:
позивача –не прибув,
відповідача –не прибув,
виконавча служба - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3107С/2-4) Сумської міської ради, м. Суми на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.11.2008 р. на дії Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області по справі № 4331-13/321
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»
до відповідача Виконавчого комітету Сумської міської ради
за участю третьої особи - Зарічного відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, м. Суми,
про стягнення 695 274,97 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 31.10.2002 р. з Сумської міської ради на користь ВАТ «Сумиобленерго»було стягнуто 357717,93 грн. боргу за активну електроенергію, 27062,48 грн. за реактивну електроенергію, 34424,27 грн. пені, 91038,01 грн. збитків від інфляції, 1247,59 грн. витрат по державному миту та 86,60 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, про що 11.11.2002 р. було видано відповідні накази.
22.06.2007р. Сумська міська рада подала до господарського суду скаргу на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області, в якій просила визнати протиправними дії підрозділу виконання рішень Державної виконавчої служби Сумської області по стягненню з неї збору в розмірі 7692,95 грн. згідно постанови ДВС в Зарічному районі м. Суми від 10.12.2002 р., посилаючись те, що вказано постанова не підлягає виконанню через закінчення строків позовної давності.
Постановою ВГС України від 19.12.2007р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 р., якою було залишено без змін ухвалу господарського суду Сумської області від 10.07.2007 р. про відмову в задоволенні скарги Сумської міської ради, було скасовано, а справу № 4331-13/321 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Постановою ВГС України від 15.10.2008р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 р., якою було залишено без змін ухвалу господарського суду Сумської області від 28.03.2008 р. про відмову в задоволенні скарги Сумська міська рада, було скасовано, а справу № 4331-13/321 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.11.2008 р. скаргу Сумської міської ради на дії Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області залишено без розгляду.
Сумська міська рада, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Сумської області від 27.11.2008р. по даній справі подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вказану ухвалу, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Апелянт вказував, що всупереч ст. 53 ГПК України суд першої інстанції виніс ухвалу про залишення скарги Сумської міської ради про визнання неправомірними дій Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про стягнення з Сумської міської ради виконавчого збору у розмірі 7692, 95 грн. без розгляду, не вирішивши питання про відновлення строку на подання скарги.
В обґрунтування вимог викладених в апеляційній скарзі, апелянт вказував, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»строки давності пред'явлення виконавчого документа перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання, але постанова від 10.12.2002 р. про стягнення з Сумської міської ради виконавчого збору була пред'явлена до виконання лише 24.11.2006 р., тобто з попущенням строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Апелянт вважав, що суд першої інстанції при винесенні ухвали не врахував, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.12.2002 р. має виправлення суми виконавчого збору, а тому не відповідає п.5.3 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №470/7 від 05.07.1999р., в якій зазначено, що документ не повинен мати виправлень.
Підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні апеляційної скарги Сумської міської ради відмовити, а ухвалу господарського суду від 27.11.2008 р. по даній справі залишити без змін, оскільки вважав її законної і обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачав. В обґрунтування своїх доводів вказував, що 26.07.2006р. до нього з ДВС в Зарічному районі м. Суми надійшов на виконання наказ № 4331-13/321, виданий 11.11.2002 р. господарського суду Сумської області, який знаходився на виконанні з 2002 р., та постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.12.2002 р. на суму 7692,95 грн., яка була прийнята державним виконавцем відділу ДВС Зарічного районного управління юстиції м. Суми відповідно до вимог діючого законодавства. На підставі ст.ст. З, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження». Державним виконавцем 28.07.2006 р. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вищезазначеного виконавчого документу, та надіслано боржнику для виконання. 27.02.2007 р. від ВАТ «Сумиобленерго»надійшов лист № 17/1689 з повідомленням про погашення заборгованості Сумською міською радою та про закінчення виконавчого провадження 28.02.2007 р. У разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.
Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.12.2002 р. на суму 7692,95 грн. є виконавчим документом, виданим відділом ДВС Зарічного районного управління юстиції м. Суми.
Виконавча служба вважала безпідставними посилання апелянта на пропущення строків, оскільки весь час з моменту винесення 10.12.2002 р. постанова про стягнення з боржника виконавчого збору знаходилась на виконанні в органах ДВС, тобто строк не може бути порушеним.
Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Про причини неприбуття представників сторін в судове засідання суд не повідомили. Враховуючи, що неприбуття представників сторін у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Сумської області по даній справі, оскільки вони є обґрунтованими та базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи.
22.06.2007 р. Сумська міська рада подала до суду скаргу на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області, без клопотання про відновлення строку на подання скарги
28.02.2008р. скаржником було подано клопотання про відновлення строку
на подання скарги, з посиланням на те, що постанову від 10.12.2002 р. він не отримував. Вперше про її наявність йому стало відомо тільки у листопаді 2006 р., вдруге він її отримав у червні 2007 р.
З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2006 р. до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Сумської області від ДВС в Зарічному районі м. Суми, надійшов на виконання наказ господарського суду Сумської області № 4331-13/321 від 11.11.2002 р., який знаходився на виконанні у ДВС в Зарічному районі м. Суми з 2002 р. 28.07.2006 р. на підставі ст. 3, 18, 24 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вищезазначеного виконавчого документу, та надіслано боржнику для виконання.
Разом з наказом на виконання до підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області від ДВС в Зарічному районі м. Суми надійшла постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.12.2002 р. на суму 7692,95 грн. яка була винесена відповідно до вимог діючого законодавства та до теперішнього часу боржником не виконана і знаходиться на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області.
Державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області 24.11.2006 р. та 05.06.2007 р. до Сумської міської ради надсилалися завірені копії постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.12.2002 р. на суму 7692,95 грн.
Розглядом матеріалів справи встановлено та підтверджується Сумською міською радою у скарзі від 21.06.2007р. та доданими до скарги копіями документів (а.с. 17-38 т.2) про те, що вимогу сплатити виконавчий збір скаржнику було відомо раніше ніж він звернувся зі скаргою (22.06.2007 р.) на дії підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області до господарського суду Сумської області.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк, але не була оскаржена боржником після її одержання.
Згідно ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій. Тобто, вищезазначена постанова підлягає виконанню у відповідності та з врахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження», та повинна бути виконана боржником в повному обсязі.
Посилання скаржника на ст. 21 Закон України «Про виконавче провадження»та ст. 267 ЦК України щодо пропущених строків є безпідставним, оскільки з моменту винесення 10.12.2002 р. постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, дана постанова знаходилась на виконанні в органах ДВС.
Посилання апелянта на те, що ухвалою господарського суду Сумської області від 10.11.2008 р. справа була призначена до розгляду на 01.12.2008р., але ухвала про залишення скарги Сумської міської ради без розгляду була винесено 27.11.2008 р., є безпідставними, оскільки ухвалою господарського суду Сумської області від 17.12.2008р. по даній справі відповідно до ст. 89 ГПК України були внесені виправлення до ухвали господарського суду Сумської області від 27.11.2008 р., а саме, вважати датою її винесення 01.12.2008р.
Також є безпідставними посилання апелянта на те, що суд першої інстанції всупереч ст. 53 ГПК України виніс ухвалу про залишення скарги Сумської міської ради про визнання неправомірними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про стягнення з Сумської міської ради виконавчого збору у розмірі 7692, 95 грн. без розгляду, не вирішивши питання про відновлення строку подання скарги, оскільки в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції було зазначено, що клопотання Сумської міської ради про поновлення строку на подання скарги на дії підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управляння юстиції у Сумській області не підлягає задоволенню, оскільки скаржником з дотриманням ст.ст. 32-34 ГПК України не подано належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку для звернення зі скаргою.
Статтею 121-2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби можуть бути подані боржником протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії. Постанова ДВС в Зарічному районі м. Суми про стягнення з боржника виконавчого збору була прийнята 10.12.2002 р., про що скаржнику було своєчасно повідомлено. Крім того, листами державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області від 24.11.2006 р. та 05.06.2007 р. скаржник додатково повідомлявся про необхідність виконати постанову ДВС в Зарічному районі м. Суми від 10.12.2002 р.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду ст. 121-2 ГПК України, її перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 248-22 ЦПК України. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 85, 89 ЦПК України, залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК України у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановляється ухвала.
Враховуючи, що в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції було зазначено, що клопотання Сумської міської ради про поновлення строку на подання скарги на дії підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управляння юстиції у Сумській області не підлягає задоволенню, оскільки скаржником з дотриманням ст.ст. 32-34 ГПК України не подано належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку для звернення зі скаргою, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно залишив без розгляду скаргу Сумської міської ради на дії підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області.
За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Сумської області 27.11.2008 р. по справі № 4331-13/321 до прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства та матеріалів справи і підстави для її скасування відсутні. Апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 53, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106, ст. 121-2 ГПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 27.11.2008 р. по справі № 4331-13/321 залишити без змін.
Повний текст постанови підписано 03.02.2009р.
Головуючий суддя І.С. Карбань.
Суддя Я.О. Білоусова.
Суддя Т.В. Кравець.