КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.01.2009 № 35/381
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -НечаенкоО.А. ( за довіреністю)
від відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.09.2008
у справі № 35/381
за позовом Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістиктрансбуд"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про розірвання договору та зобов"язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
В липні позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва про розірвання договору оренди нерухомого майна від 29.12.2007р., та просить суд зобов’язати відповідача повернути нерухоме майно за адресою: Київська область. Тетіївський район, с. Кашперівка, вул. Леніна, 2Б протягом 10 днів з оформлення акта приймання-передачі.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.09.2008р. в позові відмовлено повністю.
Позивач не погодившись з прийнятим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду м. Києва від 29.09.2008р. та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги і повному обсязі.
Зокрема, скаржник в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд вказує на безпідставність тверджень позивача, щодо порушення умов договору з боку відповідача в частині несплати орендних платежів, оскільки останні взагалі не мають відповідного обґрунтування, а також не підтверджуються жодними доказами.
Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на апеляційну скаргу не надав.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
20 грудня 2007 року між Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістиктрансбуд» (надалі відповідач) було укладено Договір оренди (надалі договір). (а.с.12-13)
Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно — нежитлову будівлю, а саме: комору та майстерню, літера за планом-1, пл. 40,1 кв.м.; будинок контори, літера за планом - 2, 90,7кв.м.; дробильна установка, літера за планом-3, що розташовані за адресою: Київська область, Тетіївський район, с. Кашперівка, вул. Леніна, 2 Б.
Відповідно до п.2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору, згідно з Актом приймання - передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у зв'язку з виробничою необхідністю та з метою запобігання неефективному використанню державного майна на умовах вказаних у договорі, вищевказаний акт приймання - передачі сторонами підписано не було, що в свою чергу унеможливило передачу визначеної договором нерухомості відповідачу.
Таким чином, позивач стверджує, що відповідач безпідставно користується орендованим приміщенням.
Позивач, відповідно до п.9.4. Договору, 02.06.2008р. звернувся до відповідача з листом №16/620 про розірвання Договору оренди. ( а.с.14)
13.06.2008р. відповідачем була надана відповідь на вищевказаний лист позивача, в якій відповідач заперечував проти розірвання Договору оренди, мотивуючи це тим, що майно, яке повинно було передаватись за Договором є у неналежному стані, проте відповідач згоден його отримати у користування за актом приймання - передачі відповідно до Договору та сплачувати орендну плату.(а.с.15)
Згідно з п. 9.9. Договору, сторони погодили, що цей Договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар користується майном з порушенням умов договору.
Позивач вказує, що в даному випадку відповідач неправомірно користується орендованим майном, а також з часу укладення договору не сплачував орендних платежів за користування вказаним майном.
З огляду на викладене позивача просив суд розірвати договір оренди нерухомого майна від 29.12.2007р., та зобов'язати відповідача повернути нерухоме майно, а саме комору та майстерню, літера за планом — 1, пл. 40,1 кв.м.; будинок контори, літера за планом -2, пл. 90,7 кв.м.; дробильна установка, літера за планом -З, що розташовані за адресою: Київська область, Тетіївський район, с. Кашперівка, вул. Леніна, 2-Б протягом 10 днів з оформлення акта приймання-передачі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно залишив без задоволення вимоги позивача з наступних підстав.
Згідно ч.І ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Спірне приміщення є державним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна".
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ч.І ст.2, ст.З Закону України „Про оренду державного та комунального майна").
Відповідно до ст.626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Зміст Договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст.628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до п. З ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивач посилався на те, що відповідачем було порушено умови Договору, в частині п.2.1 останнього, а саме відповідач приступив до використання приміщення без наявності підписаного акту приймання -передачі, що на думку позивача тягне за собою неправомірність використання орендованого майна.
Колегія суддів вважає такі твердження позивача безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступного.
Пункт 2.1. Договору передбачає, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору, згідно з Актом приймання - передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.
Згідно вищевикладеного вбачається, що орендар має право приступити до орендного використання майна не раніше дати підписання сторонами Договору оренди.
Позивачем не було надано суду належних доказів, на підтвердження того, що відповідач в порушення вищенаведеного положення Договору, приступив до використання орендованого приміщення до дати підписання спірного Договору оренди.
Щодо акту приймання - передачі, на який посилався позивач, та який не був підписаний сторонами слід вказати наступне.
Відповідно до п. 2.4. Договору обов'язок зі складання акта приймання - передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.
Отже, з наведеного вбачається, що Договором покладено обов'язок щодо складання акта приймання - передачі саме на позивача.
Проте позивачем не було надано належних доказів на підтвердження того, що останнім було складено відповідний акт приймання - передачі орендованого майна, а також те, що вказаний акт надавався відповідачу для підпису.
Даний факт, також підтверджується у листі - відповіді №13/1 від 13.06.2008р. наданим відповідачем, (а.с.15) де останній зазначив, з моменту укладення Договору оренди позивач не звертався до відповідача з відповідними пропозиціями та не надавав на підпис визначений акт приймання - передачі.
Крім того, не підписання сторонами акту приймання - передачі майна, не тягне за собою розірвання договору оренди, оскільки правовою підставою використання орендованого майна є Договір, умови якого визначені та погоджені сторонами.
Таким чином, твердження позивача про те, що відповідач безпідставно користується орендованим приміщенням, є безпідставними та необгрунтованими.
Також, слід вказати на безпідставність тверджень позивача, щодо порушень умов Договору з боку відповідача в частині несплати орендних платежів, оскільки останні взагалі не мають відповідного обґрунтування, а також не підтверджені жодними доказами.
Відповідно до п. 9.9. Договору, сторони погоджуються, що цей Договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар порушить одну з вимог вищезазначеного пункту договору.
Отже, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності будь - якої з вище перелічених підстав дострокового розірвання Договору оренди.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не було надано належних доказів на підтвердження обставин викладених у позові та в апеляційній скарзі.
Таким чином, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав до його скасування або зміни не вбачається.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Київське обласне дорожнє управління” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дорогу України” залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2008 р. по справі №35/381 залишити без змін.
3. Матеріали справи №35/381 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді