АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6721/14 Справа № 201/14163/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Башмаков Є. А. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Косенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Клумба.Уа", треті особи: Державна служба інтелектуальної власності України, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" про визнання недійсним договору,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, посилаючись на те, що у вересні 2013 року дізнався, що його дружина, ОСОБА_4, 08.10.2010 року уклала договір № 007 про передачу права на оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак та торговельну марку (далі за текстом - договір № 007). Договір № 007 було укладено з порушенням прав позивача, як чоловіка, які йому гарантовані Сімейним кодексом України, а також вказаний договір було укладено з порушенням вимог цивільного законодавства. Істотні умови Договору № 007 у момент укладання та на сьогодні не були погоджені із позивачем та суперечать інтересам сім'ї. Враховуючи вищенаведене такий договір за позовною заявою одного з подружжя може бути визнано недійсним.

У зв'язку з чим позивач просив суд визнати недійсним Договір № 007 про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку від 08.10.2010, який зареєстровано 27.12.2010 р. у реєстрі за номером 10375, укладений між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «Клумба.Уа»; скасувати реєстрацію договору № 007 про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку від 08.10.2010, яка була здійснена 27.12.2010 р. у реєстрі за номером 10375; поновити запис у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг як володільця торгівельної марки на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № 124292 за ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_4 право володіння торгівельною маркою на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № 124292, зареєстрованого 10.06.2010 р. в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести запис у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг про володіння ОСОБА_4 торговельною маркою на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № 124292; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Клумба.Уа» на користь ОСОБА_3 суму збитків у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч гривень); стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Iнтернет Iнвест» скасувати перереєстрацію доменного iм'я ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була зроблена у зв'язку зi змiною власника торговельної марки та вiдповiдними заявами ОСОБА_4 шляхом надання розпорядження вiд товариства з обмеженою відповідальністю «Iнтернет Iнвест» до товариства з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер» на зміну власника домену ІНФОРМАЦІЯ_1 з вказанням у полі admin-c домену ник-хэндла (NIC-HANDLE) NZ9-UANIC, що належить ОСОБА_4; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Iнтернет Iнвест» перевести керування доменним ім'ям ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 шляхом передачі доменного ім'я ІНФОРМАЦІЯ_1 до облiкового запису ОСОБА_4, що належить ОСОБА_4, відповідно до системі облікових записів, що використовуються для ідентифікації клієнтів товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Iнвест»; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Iнтернет Iнвест» перевести домен ІНФОРМАЦІЯ_1 до вiдповiдного облiкового запису, що належить ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_4 право володіння доменом ІНФОРМАЦІЯ_1 з пов'язаною торгівельною маркою на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № 124292, зареєстрованого 10.06.2010 р. в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, згiдно з правилами домену .UA; стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Клумба.Уа» та ОСОБА_4 судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2013 року вищезазначені позовні вимоги позивача задоволено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, заінтересована особа ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд керувався положеннями ст. 190, 203, 215, 216, 427, 428 ЦК України, ст. 60, 62, 65 СК України, ст. 1, 56 ЗУ «Про телекомунікації», а також виходив з наступного.

Судом встановлено, що 10.06.2010 року відповідач ОСОБА_4 стала власником на знак для товарів та послуг №124292, відповідно до свідоцтва на знак для товарів та послуг №124292 від 10.06.2012 р.

08.10.2010 року ОСОБА_4 та ТОВ «Клумба.Уа» уклали договір № 007 про передачу права оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак торговельну марку (а.с.10-15).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у шлюбі з 24 березня 2007 року, відповідно до свідоцтва про шлюб від 24.03.2007 р.(а.с.20).

Судом встановлено, що ОСОБА_4, під час шлюбу з позивачем, стала власником об'єкта інтелектуальної власності на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг №124292, зареєстрованого 10.06.2010 р. в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг (а.с.21).

Крім того, судом встановлено, що з моменту реєстрації за ОСОБА_4 права на об'єкт інтелектуальної власності, який виник на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № 124292, зареєстрованого 10.06.2010 р., позивач працював над рекламуванням даної торгівельної марки, своєю працею та коштами забезпечив розвиток цієї торгівельної марки. Особливостей подальшого оформлення торгівельної марки на інших осіб позивач не знав. Знав лише, що у вересні 2010 року ОСОБА_4 було залучено інвесторів для подальшого просування торгівельної марки, але про те, що 08.10.2010 року ОСОБА_4, передала (продала) торгівельну марку за 100 грн. третій особі позивач не знав.

Отже суд дійшов до висновку, що ОСОБА_4 не погодила із позивачем всі істотні умови договору № 007 від 08.10.2010р., не погодила з позивачем вартість об'єкту інтелектуальної власності за Договором № 007, а також позивач не надавав письмової згоди на укладання ОСОБА_4 договору № 007 від 08.10.2010 р. Суд дійшов висновку, що Договір № 007 від 08.10.2010 р. укладено не в інтересах сім'ї, оскільки ціна у 100 грн. за об'єкт інтелектуальної власності ані позивачу, ані ОСОБА_4 сплачено не було, а тому не були і не могли бути використані в інтересах сім'ї.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив, що оскільки відчуження майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності (товарний знак), який є спільним майном подружжя, відбулось без отримання письмової згоди, як це передбачено ч. 3 ст. 65 СК України, тому договір № 007 про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, був вчинений з порушенням вимог зазначеної норми, ч. 1 ст. 203 ЦК України та відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України є підстави для визнання його недійсним.

Також, судом встановлено, що пicля реєстрацii торгівельної марки ОСОБА_4 було зареєстроване доменне їм'я ІНФОРМАЦІЯ_1, яке пов'язане с торгівельною маркою. Доменне iм'я було зареєстроване реєстратором iмен ТОВ «Iнтернет Iнвест».

Суд встановив, що при передачі торгівельної марки до ТОВ «Клумба.Уа», про що позивачу стало відомо нещодавно, був змiнений власник домену - ним також стало ТОВ «Клумба.Уа», новий власник торгівельної марки. Правила домену .UA передбачають, що доменне iм'я другого рiвня повинно бути пов'язане з торгівельною маркою. Доменне iм'я ІНФОРМАЦІЯ_1 пов'язане з торгівельною маркою, яка зареєстрована на підставі свідоцтва № 124292. З огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Дослідивши вищенаведені норми законодавства та спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

В своїй скарзі апелянт посилається на те, що даним рішенням суду вирішено питання про його права та обов'язки, а оспорюваний Договір № 007 укладався не лише при наявності обізнаності ОСОБА_3, а й на виконання взятих ним зобов'язань за Меморандумом від 23.09.2010 року. Крім того, торгівельна марка була продана ТОВ «Клумба.Уа», в якій позивач був учасником на момент укладення Договору № 007 від 08.10.2010 року з часткою в розмірі 25% від розміру статутного капіталу Товариства. Як власник частки в статутному капіталі Товариства, позивач мав право на отримання доходу від діяльності Товариства шляхом отримання дивідендів.

Однак, з такими доводами апелянта погодитися не можна, з наступних підстав.

Так, згідно ч. 3 ст. 65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відчуження майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності (товарний знак), який є спільним майном подружжя, відбулось без отримання письмової згоди позивача, а тому спірний договір № 007 був укладений з порушенням вимог Закону та є недійсним. Таким чином, доводи апелянта є безпідставними.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що оспорюваним рішенням вирішено питання про права та обов'язки апелянта, оскільки правовідносини які виникли між сторонами урегульовані нормами Сімейного Кодексу України та нормами Цивільного Кодексу України. Водночас апелянт ОСОБА_2 звернувся за захистом своїх порушених прав, на які він посилається в апеляційній скарзі, до Господарського суду Запорізької області і 02.09.2014 року по даній справі ухвалене рішення. До участі у даній справі буди залучені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Предметом дослідження даної справи були обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі.

За таких обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної безпідставними та необґрунтованими. Крім того, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Городнича В.С.

Судді: Варенко О.П.

Лаченкова О.В.