АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1936/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : Пироженко (С.А.) С. А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Вишня Н. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВишні Н. В.

суддівЮвшина В. І.

при секретаріАнкудінові О.І.

з участю: позивача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія Фарм" на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія Фарм" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, -

в с т а н о в и л а :

30 січня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія Фарм" (далі- ТОВ "Юрія Фарм") про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, мотивуючи свої вимоги тим, що працював на посаді майстра дільниці бракеражу та пакування виробничого департаменту ТОВ «Юрія - Фарм». Наказами № ЮФ000041-ОС від 27.12.2011 р. та № ЮФ/090-ОД від 27.12.2011 р. його було звільнено з займаної посади на підставі п. 3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов'язків.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 02.11.2012 року позивача було поновлено на роботі на вищевказаній посаді, стягнуто з відповідача заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Позивач, вважає, що відповідно до ст. 236 КзпП України, відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання рішення про поновлення на роботі з 05 листопада 2011 року по даний час.

Рішеннями Соснівського районного суду м. Черкаси з відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за періоди з 05.11.2012 року по 25.11.2012 року, з 14.02.2013 року по 05.06.2013 року та з 06.06.2013 року по 30.11.2013 року.

Враховуючи дані обставина, позивач зазначає, що залишається нестягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 грудня 2013 року по 31 січня 2014 року в сумі 16 886,92 грн.

Тому просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач в ході розгляду справи неодноразово подавав до суду заяви про збільшення позовних вимог, та остаточно просив стягнути з ТОВ "Юрія Фарм" на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01 грудня 2013 року по 30 квітня 2014 року в сумі 42 217 грн. 30 коп.

Рішенням Соснівського районного суду Черкаської області від 15 травня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Вирішено стягнути з ТОВ "Юрія Фарм" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01 грудня 2013 року по 30 квітня 2014 року в сумі 42 217 грн 30 коп.

Вирішено питання про судовий збір.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення апеляційного суду Черкаської області від 2 листопада 2012 року про поновлення позивача ОСОБА_4 на роботі не виконано з вини відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Встановлено, що позивач працював в ТОВ «Юрія-Фарм» на посаді майстра дільниці бракеражу та пакування виробничого департаменту.

Наказами № ЮФ000041-ОС від 27.12.2011 р. та № ЮФ/090-ОД від 27.12.2011 р. його звільнено з займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов'язків, що підтверджується записом у трудовій книжці ОСОБА_4 (а.с. 55).

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 02 листопада 2012 року ОСОБА_4 поновлено на роботі на посаду майстра дільниці бракеражу та пакування виробничого департаменту ТОВ "Юрія Фарм" та стягнуто з підприємства заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 104 143 грн. 16 коп.(а.с. 4-7).

Вказаним рішенням визначено, що середній заробіток на час звільнення позивача становив 8 443,46 грн.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно зі ст. 319 ЦПК України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Згідно з п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

В п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року за №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що відповідно до ст. 24 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався з заявою до генерального директору ТОВ "Юрія Фарм" про видачу наказу про поновлення його на роботі. 28 лютого 2014 року він в черговий раз звернувся з такою заявою, але поновлений на роботі не був (а.с. 56).

Крім того, на виконання рішення про поновлення ОСОБА_4 на роботі, Соснівським районним судом м.Черкаси виписаний виконавчий лист, який знаходиться на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м.Києва. На запити позивача даних, щодо його виконання, останньому від ДВС не були направлені (а.с.57).

Встановлено, що наказу про поновлення на роботі, позивач не отримував, до трудових обов'язків його не допущено.

Даний факт не заперечується і самим відповідачем, що вбачається з матеріалів справи та апеляційної скарги.

Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Позивач неодноразово звертався до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі, посилаючись на ст. 236 КЗпП України, як на правову підставу своїх вимог.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.02.2013 року, залишеним без змін апеляційним та Вищим спеціалізованим судами, з відповідача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.11.2012 року по 26.11.2012 року в сумі 5 756,85 грн. (а.с.12).

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.06.2013 року з відповідача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.02.2013 року по 05.06.2013 року в сумі 31 751,85 грн. (а.с.10).

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.12.2013 року з відповідача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.06.2013 року по 30.11.2013 року в сумі 49253,52 грн.(а.с.8).

Проте дане рішення Вищим спеціалізованим судом України ухвалою від 10 вересня 2014 року скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що судом безпідставно відмовлено у стягненні заробітної плати за невиконання рішення за період з 26.11.2012 року по 13 02.2013 року з посиланням на те, що виконання рішення апеляційного суду про поновлення на роботі в цей період було зупинено ухвалою судді Верховного Суду України від 27 листопада 2012 року (а.с.128).

Обставини, на які посилається представник відповідача, зокрема на те, що: судові рішення були оскаржені в касаційному порядку; виконання рішення про поновлення на роботі безпосередньо органами виконавчої державної служби з дотриманням встановленого Законом України «Про виконавче провадження» порядку виконання судових рішень; зупинення виконання судового рішення до закінчення касаційного провадження у справі, - не перешкоджали виконанню рішення суду про поновлення незаконно звільненого ОСОБА_4 на посаді майстра дільниці бракеражу та пакування виробничого департаменту ТОВ "Юрія Фарм", а факт поновлення позивача на посаді не позбавляв би відповідача права оскаржувати рішення суду в апеляційному та касаційному порядку.

Не є перешкодою для виконання рішення про поновлення ОСОБА_4 на роботі і ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 28 березня 2014 року, якою, до речі, зупинено виконання рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 04 грудня 2013 року про стягнення з ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, а не рішення про поновлення на роботі. (а.с.28).

Враховуючи вищенаведені правові норми, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_4 про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі колегія вважає правильним.

В п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстроченням від роботи - не виконання рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховується положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 ( 100-95-п ) (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16травня 1995 року 348).

При здійсненні обрахунку середнього заробітку суд першої інстанції вірно застосував положення п. 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі Порядок) та обґрунтовано прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума оплати за вимушений прогул в розмірі 42 217 грн. 30 коп. за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.12.2013 року по 30.04.2014 року.

Що стосується зупинення даної справи до розгляду Вищим спеціалізованим судом України касаційної скарги на вищезазначене рішення Соснівського районного суду від 04 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 26 лютого 2014 року, то воно (зупинення) є недоречним, так як не узгоджується з нормами процесуального законодавства, згідно якого провадження у справі зупиняється у випадку неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням , від якого залежить вирішення справи (п.4 ч.1 ст.201, п.3ч.1ст.203 ЦПК).

В даному випадку, оскаржувані рішення набрали законної сили.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели б або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія Фарм" відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія Фарм" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :