490/12375.1/13-к

нп 1-кп/490/125/2014

Центральний районний суд м. Миколаєва

54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 49, тел. (0512) 36-10-69, 36-90-08 inbox@ct.mk.court.gov.ua

Справа №490/12375.1/13-к

ВИРОК

іменем України

« 20 » жовтня 2014 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

у складі: головуючого судді В.В. Галагуза,

судді В.О. Алєйніков

присяжних: Олефір Е.П., Федорович С.В., Попової В.В.,

при секретарі Ковальової Я.С.,

за участю: прокурора Бороденка С.А.,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

потерпілої ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження №120 131 600 200 05 741 за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Шамкір Республіки Азербайджан, громадянина р.Азербайджан, з середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, раніше не судимого, який проживає в АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.2 ч.2 ст.115, ч.2 ст.127 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженка м.Миколаїв, українки, громадянка України, з середньою освітою, не заміжня, працююча за наймом, раніше не судима, яка проживає в АДРЕСА_13,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127 КК України,

встановив:

Судом визнано доведеним, що в січні 2013р. ОСОБА_4 тимчасово проживав в м.Миколаєві та познайомився з ОСОБА_5, місцевою жителькою, з якою в подальшому став спільно проживати у будинку її матері за адресою: АДРЕСА_13. Крім того, встановлено, що у ОСОБА_5 є малолітній син - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, який проживав разом з ними.

На початку червня 2013р., ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та її сином ОСОБА_10 переїхали в квартиру АДРЕСА_1, де стали спільно проживати.

Малолітній ОСОБА_10, в силу свого віку та фізичного розвитку, перебував у залежності від ОСОБА_4, та в залежності, під контролем та опікою ОСОБА_5.

Неодноразово малолітній ОСОБА_10, з точки зору своєї матері ОСОБА_5, не виконував її вимог, вів себе невиховано та не піддавався контролю, а саме: не хотів лягати спати за вказівкою ОСОБА_5, справляв природні потреби не до туалету, а в памперс, не хотів наодинці знаходитись в кімнаті та виходив з неї без дозволу, чіпав цигарки, тощо. Дані вимоги відносно малолітнього з боку його матері ОСОБА_5 суперечили його волі, обумовленої віковими особливостями психологічного розвитку малолітнього.

З початку липня 2013р. до 24 серпня 2013р., ОСОБА_5, систематично, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, із застосуванням катування, що полягало в спричинені умисного фізичного болю, фізичного та морального страждання, з метою примусити малолітнього ОСОБА_10 вчинити певні дії, що суперечать його волі, маючи на меті покарати малолітнього ОСОБА_10 за дії, які він вчинив в силу свого віку та особливостей розвитку, які на думку ОСОБА_5 були неприпустимими, спричиняла тілесні ушкодження різного виду і ступеню тяжкості, а саме: - шляхом нанесення побоїв із застосуванням ременя спричинила тілесні ушкодження у вигляді крововиливів та саден в області тулуба, верхніх та нижніх кінцівок; - шляхом використанням недопалків цигарок та окропу, спричиняла тілесні ушкодження у вигляді ушкоджень шкіряних покровів в області грудної клітини, сідниць, кистей обох рук, які утворились від впливу високої температури; - шляхом неналежного використання підгузок спричиняла ушкодження у вигляді 4 ділянок шкіри між сідницями (в проекції куприку) та в області анального отвору по верхньому правому краю. Під час експертного дослідження трупу потерпілого ОСОБА_10 виявлені на тілі останнього тілесні ушкодження утворились не менш ніж від 40 ударних впливів в різні частини тулубу та кінцівок.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1907 від 13.09.2013р. при судово-медичному дослідженні трупу малолітнього ОСОБА_10 виявлені наступні тілесні ушкодження: в області голови: крововиливів в лобовій області справа, в скроневій області зліва, на спинці носа; саден в лобовій області справа, на лівій вушній раковині, в правій виличній області, над верхньою губою праворуч, правій та лівій щоці, на підборідді зліва; припухлістю м'яких тканин в скроневій області зліва, потиличній області праворуч; ізольованих крововиливів в м'які покрови голови, в потиличній, скроневій області зліва та потиличній області праворуч, в лобовій потиличній області зліва; субарноїдальних крововиливи в тім'яну та скроневу долю зліва темно-червоного кольору, в лобовій та тьмяно-потиличній області зліва темно-бурого кольору з рижуватим відтінком. В області тулубу: множинних синців на передній, задній та боковій поверхнях грудної клітини (не менше ніж 12), в поперечній області праворуч та на правій сідниці; множинних саден(не менше 15) в проекції синців і окремо на передній, задній та бокових поверхнях грудної клітини; 4 ділянки пошкодження шкіри між сідницями (в проекції куприка) та в області анального отвору по верхньому правому краю коричневого кольору з жовтуватим відтінком та відсутністю епідермісу. В області кінцівок: синців на зовнішній поверхні лівого передпліччя та правого плеча, 3-м та 4-м пальцем лівої кисті; ділянки ушкодження шкіри на долоневих поверхнях правої та лівої кистей, майже округлої форми з відсутністю епідермісу; саден на тильній поверхні правої та лівої кисті, 2-му пальцю лівої, 3-му та 4-му пальцях правої кистей; синців на зовнішній поверхні лівого стегна в верхній та середній третині, лівій гомілці, внутрішній поверхні правої гомілки, задньої поверхні правого стегна; саден на внутрішній поверхні правої гомілки.

Всі вищезазначені тілесні ушкодження є прижиттєвими, про що свідчить наявність крововиливів в місцях ушкоджень.

Субарахноїдальні крововиливи в лобовій та скронево-потиличній області зліва темно-бурого кольору з рижуватим відтінком давністю до декількох діб (можливо більше тижня). Дані тілесні ушкодження по ступеню тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознаками тривалості розладу здоров'я, стосовно до живих осіб.

Крововиливи та садна в області тулуба, верхніх та нижніх кінцівок утворилися від дії тупих твердих предметів від короткострокових (можливо годин) до декількох діб (можливо більше тижня), за ступенем тяжкості носять ознаки легких тілесних ушкоджень, стосовно до живих осіб.

Ділянки ушкодження шкіри на боковій поверхні черева зліва, переднє-зовнішньої поверхні правого стегна та зовнішньої поверхні правого колінного суглобу утворилися від термічного впливу (окропу) різночасово, в межах від декількох діб і можливо більше тижня. За ступенем тяжкості, дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Ділянки ушкодження шкіри в області грудної клітини, сідниць, кистей рук утворилися від дії високої температури, можливо від палаючої цигарки давністю до декількох діб та за ступенем тяжкості носять ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасними розладом здоров'я.

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №1907 від 14.10.2013р. виявлена кількість різних за кольором крововиливів та саден в різній стадії загоєння, а також опіки від термічного впливу окропу та ймовірно недопалків цигарок можуть свідчити про систематичне нанесення дитині тілесних ушкоджень, які могли спричиняти сильний фізичний біль.

Крім того, ОСОБА_4, з початку липня 2013р. до 24 серпня 2013р., систематично, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, був присутнім під час застосування ОСОБА_5 катування, що полягало в спричинені умисного фізичного болю, фізичного та морального страждання, з метою примусити малолітнього ОСОБА_10 вчинити певні дії, що суперечать його волі, маючи на меті покарати малолітнього ОСОБА_10 за дії, які він вчинив в силу свого віку та особливостей розвитку, які на думку ОСОБА_5 були неприпустимими, спричиняла тілесні ушкодження різного виду і ступеню тяжкості, а саме: - шляхом нанесення побоїв із застосуванням ременя спричинила тілесні ушкодження у вигляді крововиливів та саден в області тулуба, верхніх та нижніх кінцівок; - шляхом використанням недопалків цигарок та окропу, спричиняла тілесні ушкодження у вигляді ушкоджень шкіряних покровів в області грудної клітини, сідниць, кистей обох рук, які утворились від впливу високої температури; - шляхом неналежного використання підгузок спричиняла ушкодження у вигляді 4 ділянок шкіри між сідницями (в проекції куприку) та в області анального отвору по верхньому правому краю. Під час експертного дослідження трупу потерпілого ОСОБА_10 виявлені на тілі останнього тілесні ушкодження утворились не менш ніж від 40 ударних впливів в різні частини тулубу та кінцівок.

Внаслідок таких дії ОСОБА_5, малолітній ОСОБА_10 завідомо для ОСОБА_4 перебував в небезпечному для свого життя стані, при наявній у ОСОБА_4 об'єктивної можливості надати малолітньому ОСОБА_10 таку допомогу та повідомити про такий стан дитини належним установам та особам.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні умисних протиправних дії, які виразилися у катуванні, тобто умисному заподіянні сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій, що суперечать волі потерпілого, у тому числі з метою покарання його за дії скоєнні ним, у зв'язку з чим їх слід кваліфікувати за ч.1 ст.127 КК України, спираються на докази, безпосередньо досліджені судом під час розгляду даного кримінального провадження.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні умисних протиправних дії, які виразилися в ненаданні допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу, а також неповідомлення про такий стан дитини належним установам та особам, у зв'язку з чим їх слід кваліфікувати за ч.2 ст.136 КК України спираються на докази, безпосередньо досліджені судом під час розгляду даного кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_5, будучи допитаною в судовому засіданні, винною себе у пред'явленому їй обвинуваченні не визнала повністю, та безпосередньо суду показала, що ІНФОРМАЦІЯ_8 в неї народився син ОСОБА_10. З його батьком вона ніколи не проживала, жила зі своєю матір'ю та бабусею. Отримувала допомогу на дитину 1 300грн.. Її мати працювала у сестри ОСОБА_4 ОСОБА_12. В лютому 2013р. вона познайомилися з ОСОБА_4. Вони стали спільно проживати у її матері. ОСОБА_4 почав пити, його неодноразово кодували. Потім вони стали мешкати окремо, наймали квартиру. З того часу зі своєю матір'ю спілкувалась рідко, склалися неприязні відносини. В червні, липні жили нормально. В серпні стало все погано, почалися проблеми з грошима.

ОСОБА_5 стверджує, що ОСОБА_4 із-за своїх боргів почав бити дитину, її, за те що вона захищає дитину, обмежувати та контролювати їх пересування містом, обмежувати її спілкування з іншими людьми, описала якими способами ОСОБА_4 це здійснював. При цьому, коли ОСОБА_4 бив дитину, вона не бачила. За її твердженнями в неї синці були на тілі під одежею, які також ніхто не бачив. До міліції про побиття не зверталася, знаходячись в публічних місцях не використовувала можливість повідомити про насильство над нею та її дитиною, своїй матері та іншим особам, окрім сестри ОСОБА_4, про це також не розповідала, розірвати стосунки з ОСОБА_4 не могла, посилаючись на свій страх перед ним. Як стверджує, просила сестру ОСОБА_4 поговорити з ним з приводу цього. В подальшому надає детальні покази що свідчать про її вільне пересування містом та спілкування з іншими особами. Фактів стеження ОСОБА_4 за нею не наводить.

Крім того, ОСОБА_5 стверджує, що ОСОБА_4 бив своїх продавців за найменшу провину та за запах алкоголю він них, наказував дитину. При цьому зазначає, що вона цього ніколи не бачила, при ній ОСОБА_4 ставився до дитини нормально. Фактів, що її син жалівся на ОСОБА_4, вона також не наводить. В подальшому вказує, що самостійно належно займалася вихованням сина, читала йому книжки, вивчала з ним абетку, привчала до загальних життєвих навичок. Ніколи сина не наказувала, з дому сина не виводила, обмежень у поведінці в нього не було, навчання було тільки за бажанням. Він був спокійним, розвинутим, слухняним малюком. Також він вже був записаний до дитячого садка. Зазначає, що ОСОБА_4 його вихованням ніколи не займався, проте вони могли подивитись разом мультфільми.

В серпні 12 числа вона побачила у дитини 2 опіки на ніжці. 13 та 14 числа нових пошкоджень не було. 15 числа вона побачила синці на спині від ременю, 3-4 смуги. 16 числа додалось пошкодження у дитини у вигляді цяток від окропу. З її слів, ОСОБА_4 пояснив, що він наливав чай та той потрапив на дитину. 17 числа мабуть були синці та каплі на руках та декілька на обличчі, вже точно не пам'ятає. 18 числа також було декілька синців на сідницях від ременю. 19 числа начебто нових опіків не було. 20 числа також не було нових синців. 21 числа начебто з'явились нові синці та декілька капель на спині. 22 числа нічого нового із пошкоджень не з'явилось. 23 числа нових пошкоджень не було. 24 числа настала смерть.

Вона розуміла, що це страждання для дитини, але не змогла пояснити причини, з яких її дитина двічі тікала з дому та ламала цигарки, які вони з ОСОБА_4 вживали. Також ОСОБА_5 не навела суттєвих причин, з яких вона не зверталася до медичних установ з приводу наявних у її дитини значних тілесних ушкоджень та самостійно, не маючи відповідної медичної освіти, замінила кваліфіковане медичне лікування звичайним домашнім лікуванням за консультаціями з працівниками аптеки. При цьому, вона зазначила, що якби дитина стала інвалідом, то вона би щось робила, приймала якісь рішення.

24.08.2013р. вона прокинулась о 8-9год., ОСОБА_10 прокинувся о 9год.. Крім них вдома був ОСОБА_4. Дитина гралася в машинки. ОСОБА_4 рахував по ставкам та дивився телевізор, був тверезий. Вона приготувала їсти та біля 12год. поїхала в «ПриватБанк» на вул.Радянську, щоб погасити кредит. Дитина залишалася з ОСОБА_4. Кредит їй не погасили. Потім повернулась додому, вони поїли. В 14.30год. вона почала вкладати ОСОБА_10 спати, покормила його, дала йому пляшечку з чаєм та закачала його, лежачи поряд з ним, та він швидко заснув, хвилин через 15, бо коли в нього пляшечка з чаєм він засипав швидко. О 15.00год. ОСОБА_10 вже спав. Потім до них приїхала продавець ОСОБА_13 з товаром. ОСОБА_4 сказав поставити ставку, після чого вона разом з ОСОБА_13 поїхала на вул.Декабристів робити ставку на футбол. Коли вона уходила, то дитина спала, коли прокинулась не знає. З 15.30год. до 16год. робила ставку на вул.Декабристів на 50грн.. Біля години стояли з продавцем чекали трамвай. Коли вона сіла в трамвай, ОСОБА_13 подзвонила ОСОБА_4 та сказала про це. Трамвай іде 15-20хв. В 16.55 або 17.00год. була дома. Тоді футбол не йшов, тому ОСОБА_4 не міг дивитись футбол. Між ванною та коридором на полу з плоскогубцями в роті побачила дитину, яка була вся мокра. ОСОБА_4 був в ванній в 10см він неї. Вона витягнула плоскогубці та поклала біля ванної. На них крові чи залишків шкіри не бачила. Дитину віднесла на ліжко та почала переодягати. Всі речі були на ліжку. ОСОБА_4 їй нічого не казав, швидко одівся та вибіг, забув телефон. Коли ОСОБА_4 вибігав, дитина вже захрипіла. Більше з ним вона не бачилась до очної ставки. Вона злякалась та почала викликати «швидку», оскільки дитина була ще тепла та вона подумала, що вона жива та змерзла. Також подзвонила сестрі ОСОБА_4, яка сказала, що вже їде до неї. Причини з яких ОСОБА_5 дзвонила сестрі ОСОБА_4 вказати не змогла. Поки чекала на «швидку», ходила по кімнаті та побачила на підлозі вішалку розміром біля 1м, 7-8 крючків, товщина 10-15см, ширина 30-40см, яка завжди лежала зверху на шафі. Вона її підняла та поклала на місце. всі інші предмети були на своєму місці, безладу не було. Першою приїхала сестра, потім через 5 хв. приїхала «швидка». Вона розповіла сестрі все як сталося. Сестра сказала, щоб вона говорила, що сама вбила. Потім їй подзвонив ОСОБА_4 і сказав, щоб вона сказала, що купала малюка, пішла за рушником, а він впав та потонув. Вона так і сказала лікарям та міліції, оскільки сестра ОСОБА_4, яку вона боялась, була поруч. Потім вона міліції сказала, щоб її забрали до РВ та вона розповість як все було насправді. Вона боялась казати правду при сестрі ОСОБА_4, боялась за своїх родичів. При цьому також вказувала, що в неї з сестрою ОСОБА_4 були добрі стосунки, вона її не боялась. Їй відомо, що сестра хотіла вивезти ОСОБА_4 з України. Коли давала покази в РВ то сестрі ОСОБА_4 сказала, що все бере на себе та щоб він не тікав. Вона сказала, що він приїде та забере її.

В подальшому з документів вона дізналася, що ОСОБА_4 вбив дитину вішалкою. Під час слідчого експерименту експерти їй також сказали, що ОСОБА_4 зґвалтував ОСОБА_10 після того, як вбив його. Вона не бачила як ОСОБА_4 це робив. Щодо плоскогубців вказувала і що їх ніхто не забирав і що їх забрали слідчі під час огляду місця пригоди. Про вагітність дізналась вже після похорон сина. В липні ОСОБА_10 ходив в шортах та футболці. Не одягала йому окуляри з метою приховати тілесні ушкодження, тільки як захист від сонця. Синець на обличчі був із-за того, що ОСОБА_10 впав та вдарився переніссям. Руки та ноги в дитини ніколи не були перев'язані. ОСОБА_10 ніколи ні за ким від неї не ховався.

Під час допиту у судовому засіданні експерта показала, що не знає звідки виникли опіки на тілі дитини. В них не було круглих предметів. Цигарки та чашки були. Наполягала, що ОСОБА_4 пояснював, що від бризок кип'ятку. Хто обпікав дитину не знає. Припускає, що всі пошкодження наніс ОСОБА_4.

Обвинувачений ОСОБА_4, будучи допитаним в судовому засіданні, спростував раніше надані ним в ході судового розгляду покази, в яких він визнавав частково свою винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні, посилаючись на застосування до нього співробітниками міліції під час досудового розслідування заходів фізичного та психічного впливу та на намовляння його попереднього захисника обрати певну лінію захисту. В ході подальшого судового розгляду, користуючись більшою довірою до суду, обвинувачений ОСОБА_4, винним себе у пред'явленому обвинуваченні не визнав, та безпосередньо суду показав, що має родину в Азербайджані та багато дітей. Щороку приїздив до м. Миколаєва, де живе його сестра. В неї торгівельна точка на вул. Володарського. Мати ОСОБА_5 працювала у сестри. В минулому році приїхав та залишився. Спочатку жив у сестри. Потім познайомився з ОСОБА_5, став проживати з нею у її матері. Повністю забезпечував її сім'ю, купував все, що вони хотіли. Коли були гроші витрачав свої, коли не було, брав гроші в борг. ОСОБА_5 постійно вимагала в нього гроші, в іншому випадку погрожувала вигнати його. З 4 червня переїхали на АДРЕСА_1, та почали окремо проживати разом.

У ОСОБА_5 з матір'ю були погані стосунки, вони вживали спиртні напої, постійно сварилися між собою, навіть міліція приїжджала. Її матері не подобалось, що він у неї проживав з ОСОБА_5, тому він зняв квартиру та вони з ОСОБА_5 стали проживати окремо. Коли стали проживати окремо, ОСОБА_5 з матір'ю також не спілкувались. Бабуся не цікавилася життям онука, не поздоровляла його з Днем народження. Сестра та брат ОСОБА_5 інколи ночували в них.

Він постійно працював. Кожен день о 3год. він їхав за товаром, а потім розвозив по точкам та торгував. В нього була точка з фруктами на вул.Декабристів. Спілкувався з усіма добре, було багато знайомих дівчат, до яких ОСОБА_5 постійно його ревнувала та усюди ходила разом з ним. Вона порізала всі його речі, не дозволяла голитись та купувати собі нові речі. Примушувала змінювати номер телефону кожен тиждень. Вихвалялась усім, що вона директор. Вона хотіла від нього дитину, але в них не виходило. Після кожної невдалої спроби вона казала, що він винен. 20 червня вона сказала, що вагітна. Під час вагітності в неї були кровотечі, але піти до гінеколога вона відмовилась, згодом все пройшло.

Він вважає ОСОБА_5 поганою матір'ю. Вона знущалась над ОСОБА_10, била його. Одного разу ОСОБА_10 уходив з дому, коли вони жили у матері ОСОБА_5. Тоді дитину повернула міліція. Іншого разу вона побила ОСОБА_10 вночі. Як била, він не бачив. А на ранок, коли він о 4год. пішов на роботу, зателефонувала йому та сказала, що ОСОБА_10 знову втік з дому. Того разу він знайшов його в супермаркеті. Тоді ОСОБА_5 насварила дитину. Часто було так, що ОСОБА_5 дзвонила йому, казала, щоб він їхав додому. Він приїжджав, а ОСОБА_10 вже був сильно побитий. Одного разу бачила як ОСОБА_5 била дитину плечеком. Іншого - зайшов, а малюк був вже синій, на підлозі валявся його ремінь, то він його викинув, щоб ОСОБА_5 більше не била дитину. Був випадок, коли він чув як малий плакав та просив купити йому машинку, а в руках у ОСОБА_5 була гілка і вона його била, щоб він не кричав.

Він не розумів, як доросла людина може так бити дитину. Коли ОСОБА_5 сварилася на ОСОБА_10, він часто робив їй зауваження з приводу її поведінки щодо дитини. На що вона йому відповідала, що вона мати та сама виростила дитину до трьох років, тому він не повинен втручатись в процес виховання. Одного разу ОСОБА_10 кричав та плакав. Він сказав їй, щоб вона дала йому води, щоб дитина заспокоїлась. А вона йому знову сказала, щоб він не втручався. Десь 15 числа ОСОБА_5 йому подзвонила та сказала, щоб він приїжджав додому, тому що на дитину впав чайник з окропом. Коли він приїхав, перекинутий чайник стояв в коридорі, а кришка на столі. ОСОБА_5 лежала на дивані, а ОСОБА_10 бігав голий. Він сказав, щоб вона викликала «швидку». На що вона відповідала, що не буде цього робити, оскільки це його не стосується. Потім вона пішла в аптеку, а він залишився з ОСОБА_10 вдома. Вона купила бинт та перекис. За медичною допомогою не зверталась. ОСОБА_5 дратувало, що ОСОБА_10 його називав «ОСОБА_4», а не «Папа». Одного разу, після того як він сказав, що прийшов «ОСОБА_4», вона його так вдарила, що доросла людина дорослу людину так не вдарить, та сказала йому, що вони всю ніч вчили, як треба казати «Папа», а не «ОСОБА_4». Вона його називала образливими словами, а йому постійно казала, що його це не стосується.

ОСОБА_10 любив його більше, ніж свою мати. Він купляв ОСОБА_10 все, що той попросить, відремонтував малому стілець, щоб йому було зручно їсти.

Щодо обставин смерті дитини показав, що вранці ОСОБА_5 поїхала в банк. Повернувшись, сказала, що банк не працює. Після ярмарку о 14год., ОСОБА_13 привезла до них додому яблука. До того як приїхала ОСОБА_13, він чув шум у сусідній кімнаті, де перебувала на той час ОСОБА_5 з сином ОСОБА_10. Він дивився футбол та слідкував за результатами іншого матчу в біжучому рядку. Малюк спав. ОСОБА_5 пішла з ОСОБА_13. Через 40хв. йому подзвонила ОСОБА_13 та сказала, що ОСОБА_5 поїхала на трамваї додому. Коли ОСОБА_5 прийшла додому, покормила дитину. Він в той час дивився футбол. Потім вона почала прибирати на кухні, а він продовжував лежати, дивитися телевізор та писав на листі рахунок. ОСОБА_5 пішла в ванну. А коли він туди зайшов, то в неї на руках була синя дитина. Він взяв малюка на руки, в нього вже була судоми. Він тримав дитину на руках, бо вона вже вмирала. ОСОБА_16 викликати «швидку», а вона замість «швидкої» почала дзвонити ОСОБА_12. Потім дала йому слухавку. Сестра сказала, щоб викликали «швидку». В той час дитина була у нього на руках. Потім він виніс її на балкон та зробив штучне дихання, потім поклав малюка на ліжко. ОСОБА_5 сказала йому, щоб він їхав на вул. Садову, щоб його не бачили. Він пішов. Вішалку не чіпав, вона лежала на шафі, а не в проході.

Під час допиту у судовому засіданні експерта показав, що ОСОБА_5 бачила всі ці рани, перев'язувала їх та ховала. Вона казала, що дитина облилась кип'ятком. Вона дитину перев'язувала кожного. Вона била його кабелем. При ньому ОСОБА_5 била дитину 20.06.2013р. та в серпні. Вона його сильно побила. В серпні місяці ОСОБА_5 била дитину в різні дні. Він їй казав, щоб вона не била дитину. ОСОБА_5 його навіть під холодною водою тримала для виховання.

Потерпіла ОСОБА_8, будучи допитаною у судовому засіданні, безпосередньо суду показала, що вона працювала реалізатором у сестри ОСОБА_4 - ОСОБА_12. Виховували ОСОБА_10 всією сім'єю. Він був її улюбленим онуком, його ніхто ніколи не наказував, був завжди нагодований, одягнений. Він був розумний, веселий, освічений, начитаний хлопчик. Був як всі діти, любив бешкетувати. Був в колі дітей, всі з ним грались та виховували. В матері проблем з вихованням не було. При цьому, вказує, що ОСОБА_10 бігав з дому. П отім її дочка почала зустрічатися з ОСОБА_4. Він став проживати в неї вдома, то приходив, то уходив. Вона була проти цього, виганяла його з дому, вимагала плату за квартиру. Проживали так десь 1 місяць. Коли ОСОБА_4 жив у неї вдома, ОСОБА_10 він не бив, побоїв не було. Потім вони з дочкою пішли жити на квартиру, адресу нікому не сказали, за чиєю ініціативою, не знає. Після того вона їх бачила один раз, коли їхала на точку на Сухому Фонтані. Тоді в ОСОБА_10 пошкоджень на тілі та обличчі не було. Донька їй нічого не розповідала. Їй здавалось, що в них все добре. Вона особисто не бачила, щоб ОСОБА_10 били або ОСОБА_4, або дочка. Зі слів ОСОБА_5 їй стало відомо, що ОСОБА_4 бив дитину об стінку та казав, що так його виховує. Про куток він дізнався від ОСОБА_4. ОСОБА_5 казала, що боїться про це комусь розповісти, оскільки боїться за життя своє та дитини. Вона зазначає, що хотіла, щоб ОСОБА_10 жив з нею, хотіла з ним поговорити, питала телефон у ОСОБА_13, але вона номер не дала, послалася на те, що боїться втратити роботу. Вона питала у ОСОБА_12 про життя доньки, але та їй нічого не розповідала. В суботу вона торгувала на ярмарку. В неділю вранці до неї прийшли судово медичні експерти та сказали, що труп ОСОБА_10 в морзі, весь побитий зі шрамами, має багато цигаркових опіків на тілі, та пішли. В той же день вона зі старшим сином поїхали морг, де побачили ОСОБА_10. Він був весь синій. Зі слів слідчого їй стало відомо, що ОСОБА_4 його так тикав, що в кутках була кров.

Свідок ОСОБА_18, будучи допитаною в судовому засіданні безпосередньо суду показала, що працює головним спеціалістом сектору захисту прав, свобод та законних інтересів дітей Служби у справах дітей. Вкінці весни на початку літа минулого року до Служби у справах дітей надійшов анонімний дзвінок щодо дитини з тяжкими побоями, перев'язаною ногою, з синцями на очах та багато чисельними синцями по всьому тілу, яка ходить по вул.Декабристів-пр.Леніна, в основному біля точки з фруктами. Як повідомив анонім, зі слів дитини її били мати та дядько. Завідуюча сектором Залепукіна в усній формі дала їй завдання терміново відпрацювати вул.Декабристів-пр.Леніна, біля точки з цитрусовими, з метою встановлення дитини, приблизний вік 4-5років, яка ходить побита з перебинтованою ногою, оскільки дитина вказувала перехожим, що це в неї відбувається в сім'ї. Заходи щодо встановлення дитини здійснювалися неодноразово, але дитину не знайшли, її місце знаходження не встановили. На момент її виходів точки з фруктами не було. Нею була проведена бесіда з працівником магазину одягу навпроти цієї точки з фруктами, яка підтвердила, що бачила побиту брудну дитину, яка приходить з матір'ю. Коли та з якою періодичністю вони сюди приходять, продавець точно відповісти не змогла. Вказала, що іноді мати приходить без дитини. Іншої інформації про них не знали. Вона залишила номер свого мобільного телефону цій продавчині, щоб їй зателефонували, коли з'явиться ця дитина, щоб можна було терміново вийти за цією адресою. Працівники Центрального РВ також відпрацьовували вказану інформацію за їхнім листом на начальника РВ, але також цю дитину не встановили. Особу, яка їм телефонувала також не встановили, вона лише повідомила, що мешкає в цьому районі, свого імені та засобів зв'язку не залишила. Пізніше коли вона була у відпустці, їй телефонував співробітник прокуратури за номером, який вона залишила продавчині магазину, та повідомив про вбивство дитини, яку вона розшукувала. Після вбивства дитини спілкувались з ОСОБА_8 на цю тему 1 раз, коли вона приходила за довідкою, що не позбавлялася батьківських прав. Перевірок по вбивству дитини не проводили, оскільки їх проведення не передбачено. ОСОБА_8 народила другу дитину. У зв'язку з цією ситуацією Службі було надіслано листа з Центру первинної медико-санітарної допомоги щодо перевірки наявності умов для проживання дитини, проведення бесіди з матір'ю, роз'яснення їй її прав та батьківських обов'язків. З метою проведення перевірки неодноразово без попереджень виходили за місцем проживання ОСОБА_8. Санітарні умови порушені не були, харчування в дитини було, зауважень в них не було. ОСОБА_8 було роз'яснено її права та батьківські обов'язки. Стосовно хлопчика ОСОБА_8 батьківських прав не позбавлялась. На обліку сім'я не перебувала.

Свідок ОСОБА_19, будучи допитаною в судовому засіданні безпосередньо суду показала, що ОСОБА_4 її рідний брат, потерпіла її реалізатор, а ОСОБА_8 дочка її реалізатор. ОСОБА_4 проживав у Азербайджані, 3-4 роки знаходиться в м.Миколаєві. В Азербайджані має дружину, літніх батьків та 3-х дітей, в м.Миколаєві ще 1-го сина. 2 квітня ОСОБА_4 повідомив їй, що проживає з ОСОБА_8. 3 місяці він з ОСОБА_8 проживав у її матері ОСОБА_20, потім стали проживати окремо. В гостях у них ніколи не була. З братом спілкувались часто. Завжди зранку на вул. Авангардній купували разом товар. Останні 10-15 днів разом з ними була ОСОБА_8. Він розповідав про їхнє з ОСОБА_8 спільне життя. 1-2 серпня, коли купували товар, ОСОБА_4 розповів їй після розмови по телефону з ОСОБА_8, що вона облила дитину кип'ятком. Одного разу він їй розповів, що ОСОБА_8 держить дитину, коли вона плаче, під краном з холодною водою. Вона негативно ставилася до того, що її брат проживає з ОСОБА_8, оскільки ОСОБА_8 та її мати займались поганими справами, вживали спиртні напої, ОСОБА_8 крала в кафе. Коли дитина була маленька, вона бачила на вул.Володарського як ОСОБА_8 вдарила дитину. Вона завжди казала ОСОБА_4, щоб він їхав додому в Азербайджан до дітей. 24 серпня в період з 17 до 17.30хв. їй подзвонила ОСОБА_8 та сказала, щоб вона швидко приїжджала, бо дитина померла. На що вона сказала, щоб ОСОБА_8 дала слухавку ОСОБА_4, оскільки в них був один телефон. ОСОБА_4 також сказав їй швидко приїхати. На що вона сказала передати слухавку ОСОБА_8. В неї вона спитала, як це сталось. ОСОБА_8 сказала, що дитина потонула в ванній. На що вона їй сказала, щоб та хутко викликала «швидку». На що ОСОБА_8 сказала, що не буде цього робити. Вона їй сказала про те, що слід викликати «швидку» 3-4 рази. Потім вона викликала таксі. Коли приїхала до них, ОСОБА_8 їй відкрила під'їзд. ОСОБА_4 сидів біля мокрої дитини на ліжку. ОСОБА_8 зняла з дитини весь одяг, а вона зняла з нього памперс та побачила великий опік на сідниці. Вона спитала звідки він. На що ОСОБА_8 сказала, що тут дув маленький стіл, дитина бешкетувала, лазила під стіл та упав чайник. Вона взяла дитину на руки, дитина була м'якою та теплою. Крім опіку, вона побачила лише синець на голові. Опіків від цигарок вона не бачила. Коли ОСОБА_8 перевдягала дитину, вона плакала, а ОСОБА_8 казала їй, щоб вона вела себе тихо, оскільки сусіди можуть почути. Приїхали лікарі. ОСОБА_4 стояв поруч з дитиною. ОСОБА_8 прибирала в домі. Лікарі не розуміли, чому ОСОБА_4 поруч, а мати прибирає. ОСОБА_4 пояснював, що дивився футбол, коли ОСОБА_8 вибігла з ванної кімнати з дитиною на руках та сказала, що впустила її в ванну. Лікарі зробили 2 уколи, потім штучне дихання. Потім лікар сказав, що дитина вже померла. В цей час були ОСОБА_8 та ОСОБА_4. Потім викликали міліцію. ОСОБА_8 сказала ОСОБА_4, що оскільки він «не руський», то вони будуть думати, що він вбив дитину. Тоді ОСОБА_4 поїхав. Після лікарів через 10хв. приїхала міліція. Вони спитали про опік. ОСОБА_8 сказала, що це опік від чайнику. Через 3-4 години їй подзвонив ОСОБА_4, сказав, що ходив по місту, потім поїхав в Одесу, потім в Херсон. Припускає, що він злякався, що його депортують з України. Вона не знає чи були у ванній пасатижі, оскільки там не була. Ніяку вішалку також не бачила.

Свідок ОСОБА_13, будучи допитаною в судовому засіданні безпосередньо суду показала, що знайома з обвинуваченою ОСОБА_8 років 5, з ОСОБА_4 біля 2 років, працювала в нього. Коли познайомилися, то ОСОБА_10 було 2-3 місяці. Їй відомо, що обвинувачені проживали певний час разом. ОСОБА_8 сварилася зі своєю матір'ю, із-за того, що вони з ОСОБА_4 жили в неї в 1 кімнаті. Після того вони переїхали. Мешкала поряд з ними. Часто спілкувалися, поки вона не облаштувала своє особисте життя. Віддала їм у користування свій старий мобільний телефон на двох. Дома в обвинувачених була разів 5. ОСОБА_8 з дитиною бачила кожного дня на роботі. При ній обвинувачені над дитиною не знущались, стосунки між ними були нормальні. ОСОБА_4 не пив, був щедрим, дитина не була нічого позбавлена. ОСОБА_8 та її мати на нього ніколи не жалілися. ОСОБА_8 не жалілася, що ніде не може піти, тільки казала, що дитина не слухається. Не чула щоб ОСОБА_8 обзивала ОСОБА_10. Сама також відзначає, що дитина була не послушна, любила малювати, була дуже розумною, любила бігати з дому, була цікавою до всього. Дитина ОСОБА_8 не боялася та не слухалась, а ОСОБА_4 слухалась. Дитина ніколи не жалувалась. Опіків не бачила. Дитина була вдягнена в джинсах та шортах. За запрошенням ОСОБА_10 16 числа приходила до нього на день народження. Він сказав, що ОСОБА_8 купив йому торт. Коли прийшла, то дитина була у піжамі. Вперше побачила пошкодження на дитині у вигляді синців на руках за 1 місяць до її смерті. Вона питала про них у ОСОБА_8, на що та пояснювала, що він біг та впав. За 3 тижні, питала чому у дитини під очима синці. На що ОСОБА_8 пояснила, що дитина впала та вдарилась лобом, тому вийшли синці. За 2 тижні до 24 серпня вона бачила 1 опік на зап'ястку руки у дитини. Щодо опіку ОСОБА_8 пояснила, що припалила сину руку як покарання за те, що він бере в руки цигарки та ламає їх. Пояснювала, що це для того, щоб він не бешкетував, не втікав з дому та не ламав цигарки. Вважала, що це може допомогти. Більше пошкоджень у дитини вона не бачила. В одній з розмов ОСОБА_8 розповідала, що побила ОСОБА_10 ременем за те, що він тікав з дому. Як їй відомо ОСОБА_10 втікав з дому навіть тоді коли ОСОБА_8 та ОСОБА_4 разом не проживали. В іншій розмові ОСОБА_8 казала, що ОСОБА_10 падав зі сходів. До лікарні вона звернутися не пропонувала. Коли працювала у ОСОБА_4, то обвинувачений приїжджав на машині на 06.30 ранку, давав товар. На ринок їздив дуже рано, оскільки на 06.30 вже був з товаром. Іноді з ним приїжджала ОСОБА_8, дитина завжди була з нею. 23 числа обвинувачений їздив до сестри, бо привіз виноград та помідори. Того дня, в суботу на вул. Колодязній був ярмарок. Біля 4год. дня всі почали роз'їжджатися. Першою поїхала ОСОБА_8, як сказала додому. Потім вона, викликала таксі та поїхала додому до обвинувачених. Коли прийшла до низ о 15год. 15хв., зайшла в кімнату, ОСОБА_4 був дома. На її питання де ОСОБА_10, ОСОБА_8 сказала, що він спить на ліжку. Вона залишила їм товар та здала касу. ОСОБА_8 попросила її зачекати та потім вони разом поїхала на таксі на вул.Декабристів, бо ОСОБА_8 треба було в букмекерську контору. Там вони погуляли десь 30хв., розмовляли на свої теми, випили квасу. Поки ОСОБА_8 ходила купувати білети, вона придбала продукти. Потім вони пішли чекати на трамвай, розмовляли на свої теми. ОСОБА_8 квапилась додому, вона також. Чекали хвилин 20. Потім вона сіла на трамвай №1 та поїхала додому. Всього їх не було біля 1 години, оскільки їхати хвилин 15 та йти ще 10. В той день біля 3год. ночі до неї прийшла міліція, спитали чи знає вона ОСОБА_10 та почали шукати в неї ОСОБА_4, якого в неї не було. Співробітники міліції їй перші розповіли, що ОСОБА_10 вбили. Вранці зателефонувала мати ОСОБА_5 та сказала, що ОСОБА_4 вбив ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_23, будучи допитаною у судовому засіданні, безпосередньо суду показала, що працює лікарем-педіатром на станції «Швидкої допомоги», обвинувачених не знає. Приблизно в середині літа 2 роки назад до них прийшов виклик. Через 5хв. вони з фельдшером ОСОБА_32 приїхали. Вдома на ліжку лежала дитина 4-х років в стані клінічної смерті, без серцебиття. Була її мати та ОСОБА_19. Чоловіка в квартирі точно не було. Вони робили масаж серця, кололи адреналін, робили кисневу подушка протягом 25хв.. Надій вже не було, оскільки смерть наступила до їхнього приїзду хвилин за 20. ОСОБА_5 сиділа, нічого не пояснювала. Мати намагалась знайти пояснення ситуації. Вона казала, що купала його, набрала води, посадила дитину та пішла за рушником. Коли вона прийшла, то дитина була в воді. Вона заходила у ванну. ОСОБА_20 звичайна, там було все сухо та в порядку, плоскогубців не було. Слідів води не було. Мокрого одягу та покривал не було. На підлозі крім ящиків з фруктами нічого не було. В дитини був сухі одяг та волосся. Дитина була в сухому памперсі, колготках та майці. Стверджує, що дитину не могли витерти до їхнього приїзду, оскільки дитина була суха, в носі та в вухах не було води. Крововиливів не було. Місця опіків були сухі з присохлим краями. Дитина була вся побита. Була гематома на правій щоці, на вигляд їй 5 днів. Надірвана мочка лівого вуха того ж строку. Багато гематом, як свіжих, так і більш пізніх біля 10-7 днів. По всьому тілу були опіки в стадії загоювання. Одноразово був опік 10х10см, на грудній клітині 7х5см. На ногах було багато забоїв, більше 20 синців на обох ногах. Багровий синець на пів обличчя. У опіку на поясниці були нерівні краї, велика ділянка, що не змогла би сама зажити. Шрамів зі строком не було, про опіки не може стверджувати. В роті слідів крові не було, зуби були цілі. Свіжих пошкоджень на зубах в той день не бачила. Такий стан дитини пояснюється тим, що дитину довго били, а потім вбили. Припускає, що була якась травма, яка вбила його. Припускає, що був якийсь удар, може черепно-мозковий, по голові. Припускає, що дитина померла моментально. Ознак судом не було. Міліцію викликали вони, приїхала вона також при них, але уїхали вони раніше. При ній ніхто дитину в руки не брав. Роздягали дитину вони самі. Мати також казала, що працює та бере дитину з собою, необхідно віддати в сад. Казала, що дитина не послушна, тричі тікала з дому, а сусіди повертали з вулиці. Дитина не послушна та вона її постійно наказувала. Вона питала стосовно пошкоджень. На що мати їй пояснила, що дитина пила чай та облилась. Хоча опіки були на спині та сідницях.

Свідок ОСОБА_22, будучи допитаною у судовому засіданні безпосередньо суду показала, що працює в магазині одягу на вул.Декабристів з 9 до 19год.. Навпроти них працювали обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_4 та їх реалізатор. Інколи вони могли прийти попросити, щоб вони придивились за товаром, поки їх реалізатор сходить за власними потребами. Інколи ОСОБА_5 приходила купувати в них одяг, джинси, кофту по 150-300грн.. З обвинуваченими була маленька дитина, просто вдягнена. В чому саме не пам'ятає. Коли бачила дитину, то думала що в неї брудні руки. Потім до нас приходила дівчина та просила щоб ми повідомили їй про цього хлопчика. До нас також приходили покупці та казали, що ця дитина знервована та перелякана.

Свідок ОСОБА_24, будучи допитаною у судовому засіданні, безпосередньо суду показала, що працює завідуючою АТБ «Маркет». Кілька разів бачила обвинувачених. Вони здійснювали закупівлю продуктів. Пам'ятає випадок, коли дитина сама забігла до них у футболці та переповненому памперсі. Дитина була агресивна, кричала та нецензурно лаялась. Вона намагалася поговорити з нею. Але дитина нічого не говорила. Через деякий час прийшла її мати. Хлопчик спокійно взяв її за руку та вони пішли. Мати пояснила, що дитина вибігла з дому, та забрала її. вони пішли наліво, там знаходиться їх під'їзд. Дитина була чимось забруднена. Припускає, що фарбою.

Свідок ОСОБА_25, будучи допитаною в судовому засіданні, безпосередньо суду показала, що вперше звернула увагу на обвинувачених ранком в травні, коли виходила на зупинці по вул.Декабристів на роботу. Вони там торгували. Разом з ними була одягнута маленька дитина, хоча вже було не так холодно. Випадково бачила їх там рази 2-3 на тиждень. Коли їх бачила, то з дитиною бачила матір та чоловіка на відстані. Була в ті моменти, коли була вже тільки мати та їх реалізатор, вони щось рахували. Мати ходила сама, не під надзором. Коли бачила, то мати поводила себе з дитиною нормально, не штовхала та не била дитину. Чоловік постійно займався своїми справами. Більше було помітно зв'язок між матір'ю та дитиною, ніж між чоловіком та жінкою, вони спілкувалися нормально. Малюк десь до 1м на зріст, темненький, коротко стрижений, темноокий, худий до 17-16кг, спокійний. Мати сказала сидіти, він сидів. Дитина була сумна, обличчя не було рожеве. В липні місяці побачила вже цю дитину побиту. Вона була вдягнута, повністю закрита, але обличчя було сірого кольору. Всередині липня побачила вже, що дитина настільки була побита. Припускає, що удар був поміж очей. Все обличчя було набрякле синього кольору. При цьому, мати поправляла окуляри, щоб заховати цю набряклість. Але її сховати вже не можна було. Бачила тільки синці на обличчі, оскільки він був повністю закритий, кепка, сорочка, джинси. Пізніше побачила цю дитину вже з перебинтованою якимось поясом правою рукою. Не могла заспокоїтися що ніхто нічого не робить. Припустила, що дитині щось зробили з рукою, можливо зламали. При цьому, медичну допомогу не надали. Щоб допомогти дитині, вона проконсультувалася з тіткою, яка працює в будинку дитини. Вирішили зателефонувати в міліцію. Там сказали, що потрібно тільки іти писати заяву по місцю де це відбувається. Через знайомих вона знайшла людину, яка працює в Службі по захисту дітей. Там позитивно оцінили, що звернулися, але сказали що їх треба в'язати за руку та привести, вказати їх місце проживання. Ані їх прізвищ, ані їх адреси, і взагалі хто вони такі не знали. Напряму звернутися до них злякалися, тому що є звичайними перехожими. Після цього в серпні місці дізналися, що сталося з тією дитиною. Підтвердила, що той чоловік та жінка це обвинувачені. З обвинуваченою раніше не знайома, познайомилася з нею в судовому засіданні. Неприязних стосунків в неї з ОСОБА_5 немає. Хотіла захистити дитину, намірів обмовляти ОСОБА_5 немає.

Свідок ОСОБА_26, будучи допитаною в судовому засіданні, безпосередньо суду показала, що раніше працювала в Будинку дитини. Зі слів своєї племінниці ОСОБА_25 дізналася, що вона деякий час спостерігає на вул.Декабристів, де продають фрукти та овочі, дитину, але вона сумна, безрадісна, побита. Останнього разу племінниця бачила у дитину перебинтовану руку. Племінниця так зрозуміла, що над дитиною знущаються. Дитина в окулярах, з синцями, тепло одягнений. Племінниця припустила, що таким чином ховають синці. Після цього вона звернулася до секретаря Будинку дитину та спитала куди можна з цього приводу звернутися. Секретар дала їй номери телефонів Служби у справах дітей Заводського району, але жоден з номерів не відповідав. Тоді вона подзвонила в міліцію за номером 109. Їй дали номер 49-87 або 01 або 02 останні цифри. Вона подзвонила за цим номером, пояснила ситуацію, що її попросили подзвонити. В міліції сказали, що нічого не знають і сказали телефонувати до Служби у справах дітей. На що вона сказала, що там ніхто не відповідає. Вона стала пояснювати міліції, що таке враження що дитина гине. Почала їх вмовляти під'їхати на Декабристів, подивитися. На що вони сказали, що не знають, сказали, що вона повинна написати заяву. Через кілька днів після цього вона дізналася про трагедію з дитиною. Потім подзвонила племінниця і сказала, що подивилась фотографію і що це та дитина.

Експерт ОСОБА_27, будучи допитаною в судовому засіданні, безпосередньо суду показала, що проводила судову експертизу ОСОБА_10. В процесі обстеження дитини було виявлено багато саден, опіків з майже округлими частини на животі на тілі. Найтяжче ушкодження - закрита черепно-мозкова травма. Враховуючи дослідження були обстежені всі пошкодження на тілі. Опіки могли бути від вогню та від кип'ятку. На животі, на правому стегні, на правому колінному суглобі можуть бути від кип'ятку чи від гарячого круглого предмета, подібного до чашки. Припускає, що менші опіки могли бути від недопалків цигарок, їх було багато, різних термінів нанесення. Було 4 ділянки між сідницями, біля анального отвору, пошкодження на грудній клітині - від дії високої температури у вигляді полум'я, давністю до кількох діб. Задня поверхня грудної клітина справа, область хребця - від недопалків, в поперековій області деякі раніше, деякі пізніше. На правій сідниці були декілька синців, які були один на одному. На задній поверхні в області спини багато крововиливів з просвітленням в центрі та чітким контуром, переважно праворуч. Деякі нашаровуються один на одного, в кількості всіх крововиливів на спині не менше 12. Крововилив на правій сідниці жовтого кольору. Був утворений за 2-4 дні, раніше ніж на грудній клітині, видно чітко контур бляшки ременю, полотно ременя видно не чітко із-за багатьох нанесених ударів. Опіки на поперековій області - від цигарок. На сідниці стерто за кілька днів, оскільки дитина була в памперсі, тому не видно чим було нанесено дане пошкодження. Гістолог не міг чітко сказати чим припалювали дитину, всі маленькі опіки від дії великої температури, садна від кута пряжки, може бути від запальнички. Чітко видно, що доторкалися вогнем. На долонях сліди дії від полум'я, на пальчиках на лівій кісті садна як від ременю та від цигарки. Є округлі крововиливи на долонях. Може бути від того, що він доторкнувся до цигарки. На правій руці та кісті є опіки від високої температури та крововиливи на руках. На зовнішній поверхні правого плеча обширний крововилив, який міг виникнути від ременю та від іншого тупого предмета. На обличчі та щоках - від дії твердих предметів, може і від пряжки, садна на слизовій губ. При черепно-мозковій травмі крововиливи мають колір жовтуватого відтінку. У нього були раніше до черепно-мозкової травми. Були ще черепно-мозкові травми. По голові били його, мабуть, більше тижня тому. Для дитини досить буде і 1 раз вдарити по голові рукою. Вухо дитини від удару по строку в той проміжок часу, що й черепно-мозкова травма. Це від кута твердого предмету. Дитина була не дуже доглянутою, вага була менше ніж необхідна була, фізично слабка. Дитина постійно тривалий час перебувала у шоковому стані. Постійно жила з такими пошкодженнями на грудній клітині пошкодження від ременю, на зовнішній поверхні правого колінного суглобу, на стегні, дії високої температури від дотику гарячим до тіла з чіткою округлою формою. Це від того, що вилили кип'яток, це був кут чогось округлого. Може бути і чашка поставлена кутом. Це не просто доткнулися. Це прижали під тиском або під довгим часом прижимали. По черепно-мозковій травмі - згусток в розмірі 50гр, могла бути викликана 1 ударом по голові, в тім'яно-потиличній частині. Взагалі 3 удари одночасно, а також в лобній частині - ліворуч темно-бурого кольору, ці удари тижневої давності. Могло бути 2 удари та падіння на потилицю, які привели до смерті. Після черепно-мозкової травми він міг жити декілька годин, може 2 години. Ці часи він міг діяти, рухатись, міг стогнати, повзати, вчиняти дії, міг бути у стані сну. Якщо б йому зробили трепанацію черепу, то могли б врятувати дитину, якби вчасно звернулись за допомогою. Гематома виникла від 3 ударів, було не менше 2 ударів та 1 удар об підлогу. Інші удари мають термін більше 1 тижня. Могли бити дитину, а потім штовхали та через 2 години дитина померла, коли приїхала «швидка» о 17.20год.. Вони приїхали, то дитина вже померла перед ними. Він був теплий, не було ознак задубіння. Між ударом та смертю точно час вказати не може. Але перед приїздом «швидкої» вдарити не могли, тому що кров була би ще рідкою. Точно вказати не може чи були судоми. В кожному випадку по різному. Від болю міг кричати, а міг і просто мовчати від больового шоку. Удар міг бути десь о 15год.. чітко не можна сказати про стан здоров'я, може це наслідок пів року знущань, не менше 6 місяців, може і більше, але розвиток росту та ваги дитини говорить, що вона постійно отримувала тілесні ушкодження, мінімум 6міс. На тілі багато пошкоджень. Черепно-мозкова травма виникла від сильного удару рукою чи дерев'яною палицею. Якби палицею, то достатньо велика сила, тоді повинна залишитись частина, на поверхні тіла повинно бути видно після удару.

Крім того, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні умисних протиправних дії, визнаних судом доведеним, також підтверджуються наведеними нижче належними, допустимими та достовірними доказами.

Заява адвоката ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 11.07.2014р. /т.2 а.с.7/, за якою останній просить відкрити кримінальне провадження за фактом застосування працівниками міліції незаконних методів слідства стосовно ОСОБА_4.

Заява ОСОБА_5 про дозвіл на огляд квартири від 24.08.2013р. /т.2 а.с.87/, за якою остання надала дозвіл співробітникам міліції оглянути квартиру АДРЕСА_1, котру вона знімала на основі договору оренди.

Постанова про призначення судово-медичної експертизи від 28.08.2013р. /т.2 а.с.88-89/, висновок експерта №1907 від 13.09.2013р. з фото-таблицями /т.2 а.с.90-97/, за яким смерть ОСОБА_10 наступила в результаті тупої черепно-мозкової травми у вигляді ізольованих крововиливів в м'які покрови голови, субдурального та субарахноїдальних крововиливів, ускладнені набряком та здавленням головного мозку, набряком легень. При проведені судово-медичної експертизи трупа виявлені тілесні ушкодження: в області голови: крововиливів в лобовій області справа, в скроневій області зліва, на спинці носа; саден в лобовій області справа, на лівій вушній раковині, в правій виличній області, над верхньою губою праворуч, правій та лівій щоці, на підборідді зліва; припухлістю м'яких тканин в скроневій області зліва, потиличній області праворуч; ізольованих крововиливів в м'які покрови голови, в потиличній, скроневій області зліва та потиличній області праворуч, в лобовій потиличній області зліва; субарахноїдальних крововиливи в тім'яну та скроневу долю зліва темно-червоного кольору, в лобовій та тьмяно-потиличній області зліва темно-бурого кольору з рижуватим відтінком. В області тулубу: множинних синців на передній, задній та боковій поверхнях грудної клітини (не менше ніж 12), в поперечній області праворуч та на правій сідниці; множинних саден(не менше 15) в проекції синців і окремо на передній, задній та бокових поверхнях грудної клітини; 4 ділянки пошкодження шкіри між сідницями (в проекції куприка) та в області анального отвору по верхньому правому краю коричневого кольору з жовтуватим відтінком та відсутністю епідермісу. В області кінцівок: синців на зовнішній поверхні лівого передпліччя та правого плеча, 3-м та 4-м пальцем лівої кисті; ділянки ушкодження шкіри на долоневих поверхнях правої та лівої кистей, майже округлої форми з відсутністю епідермісу; саден на тильній поверхні правої та лівої кисті, 2-му пальцю лівої, 3-му та 4-му пальцях правої кистей; синців на зовнішній поверхні лівого стегна в верхній та середній третині, лівій гомілці, внутрішній поверхні правої гомілки, задньої поверхні правого стегна; саден на внутрішній поверхні правої гомілки. Всі вищезазначені тілесні ушкодження є прижиттєвими, про що свідчить наявність крововиливів в місцях ушкоджень. Ушкодження в області голови, а саме (закрита черепно-мозкова травма у вигляді субдурального і субарахноїдальних крововиливів) утворилися від удару (ударів) тупим твердим предметом (предметами) з обмеженою поверхнею співудару в термін, обчислюваний декількома годинами до настання смерті. Дані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння і спричинили смерть. Субарахноїдальні крововиливи в лобовій та скронево-потиличній області зліва темно бурого кольору з рижуватим відтінком давністю до декількох діб (можливо більше тижня). Дані тілесні ушкодження по ступеню тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознаками тривалості розладу здоров'я, стосовно до живих осіб. Крововиливи та садна в області тулуба, верхніх та нижніх кінцівок утворилися від дії тупих твердих предметів від короткострокових (можливо годин) до декількох діб (можливо більше тижні), за ступенем тяжкості носять ознаки легких тілесних ушкоджень, стосовно до живих осіб. Ділянки ушкодження шкіри на боковій поверхні черева зліва, переднє-зовнішньої поверхні правого стегна та зовнішньої поверхні правого колінного суглобу утворилися від термічного впливу (окропу) різночасово, в межах від декількох діб і можливо більше тижня. ЗА ступенем тяжкості, дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Ділянки ушкодження шкіри в області грудної клітини, сідниць, кистей рук утворилися від дії високої температури, можливо від палаючої цигарки давністю до декількох діб та за ступенем тяжкості носять ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасними розладом здоров'я, стосовно до живих осіб. З урахуванням всіх виявлених тілесних ушкоджень, виявлених на тілі, потерпілому було нанесення не менше 40 ударів в різні області голови, тулуба, кінцівок. судово-медичних даних про послідовність нанесення тілесних ушкоджень немає. Синці, садна і опіки, виявлені на тілі потерпілого в момент їх нанесення небезпеки для життя не уявляли, проте їх кількість могла погіршити стан здоров'я дитини. При судово-медичному дослідженні трупа дитини ОСОБА_10 виявлено зяяння анального отвору, незначна зглаженість радіальних складок та ділянки пошкодження шкіри в області анального отвору по верхньому правому краю. Судово-медичних даних, що свідчать про насильницькі статевих стосунках, з урахуванням виявлених змін в області анального отвору при дослідженні трупа дитини ОСОБА_10 ще немає. Відповідь на питання, чи є пошкодження на тілі потерпілого характерні для опіків, їх локалізація, давність, кількість і механізм утворення викладено в повному обсязі в пункті №3 даних висновків. Закрита черепно-мозкова травма у вигляді субдурального і субарахноїдальних крововиливів знаходиться в прямій причинно-наслідкового зв'язку з настанням смерті. Після заподіяння ушкоджень в області голови у вигляді субдурального і субарахноїдальних крововиливів потерпілий міг жити нетривалий проміжок часу, обчислюваний декількома годинами, після чого наступала смерть. Синці та садна на передпліччі, тильної сторони поверхні правої і лівої кисті можу свідчити про самозахист дитини в момент нанесення йому тілесних ушкоджень. В момент нанесення тілесних ушкоджень поза потерпілого могла зміниться. Конкретно вказати, яким предметом наносилися тілесні ушкодження не виявилося можливим, однак синці довгасто-овальної форми з проясненням в центрі і чіткими контурами країв могли утворитися від ударів по тілу дитини ременем. Походження тілесних ушкоджень, виявлених на тілі трупа дитини ОСОБА_10 при падінні з положення стоячи виключено. Не виключено, що надана своєчасна кваліфікована медична допомога, а саме хірургічне втручання (резекційна трепанація черепа - видалення субдуральної гематоми) могла зберегти життя дитині. Ступінь вираження трупних явищ свідчить про те, що з моменту смерті і до дослідження трупа пройшло близько 4-5 годин. При судово-імунологічному дослідженні встановлено, що в крові від трупа ОСОБА_10 виявлено антиген-Н спільно з ізогемаглютининів анти-А ізосерологічної системи АВО. При судово-медичному дослідженні двох марлевих тампонів з вмістом прямої кишки ОСОБА_10 встановлено: у двох марлевих тампонах з вмістом прямої кишки ОСОБА_10 сперматозоїди не виявлені.

Постанова про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 04.10.2013р. /т.2 а.с.98-99/, висновок експерта №1907 додаткова судово-медична експертиза від 14.10.2013р. /т.2 а.с.100/, за яким субарахноїдальні крововиливи в лобовій і тім'яно-потиличної області зліва темно бурого кольору і з рудуватим відтінком давністю до кількох діб (можливо більше тижня), утворилися від неодноразових впливів тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею співудару в область голови. Ділянки ушкодження шкіри на бічній поверхні живота зліва, переднє-зовнішній поверхні правого стегна і зовнішньої поверхні правого колінного суглоба утворилися від термічного впливу (окропу) різний період часу, в межах від декількох діб, і можливо більше тижня. Ділянки пошкодження шкіри в області грудної клітини, сідниці, кистей рук утворилися від дії високої температури-полум'я, можливо від палаючої сигарети давністю до декількох діб. Відповідь на питання чи є тілесні ушкодження, характерні для катування і муки не входить в компетенцію судово-медичного експерта. Однак виявлена ??кількість різних за кольором синців і саден в різній стадії загоєння, а також опіки від термічного впливу окропу і можливо недопалків сигарет може свідчити про систематичне нанесенні дитині тілесних ушкоджень, які могли заподіяти сильний біль. Конкретно вказати, яким предметом наносилися тілесні ушкодження, не представляється можливим, однак синці довгасто-овальної форми з проясненням в центрі і чіткими контурами країв могли утворитися від ударів по тілу дитини ременем.

Постанова про відібрання біологічних зразків від 30.08.2014р., /т.2 а.с.101-120/, протокол отримання зразків для експертизи від 30.08.2014р. /т.2 а.с.103/, за якими слідчий СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_33 відібрав у ОСОБА_4 зразки крові з 4-го пальця правої руки, з подальшим пропитуванням бинтової серветки кров'ю. Бинтова серветка зі зразком крові ОСОБА_4 була упакована в конверт та опечатана.

Постанова про відібрання біологічних зразків від 25.08.2013р. /т.2 а.с.104-105/, протокол отримання зразків для експертизи від 25.08.2013р./ т.2 а.с.106-107/, за яким за якими слідчий СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_34 відібрав у ОСОБА_5 зразки крові з лівої руки, з подальшим пропитуванням бинтової серветки кров'ю. Бинтова серветка зі зразком крові ОСОБА_5 була упакована в конверт та опечатана.

Постанова про призначення судово-імунологічної експертизи, /т.2 а.с.108/, супровідний лист /т.2 а.с.109/, висновок експерта №428 з додатками /т.2 а.с.110-111/, за яким кров ОСОБА_5 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО.

Постанова про призначення судово-імунологічної експертизи від 03.09.2013р. /т.2 а.с.112/, супровідний лист /т.2 а.с.113/, висновок експерта №435 з додатками від 04.09.2013р. /т.2 а.с.112-115/, за яким кров ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО.

Постанова про призначення судово-імунологічної експертизи від 30.08.2013р. /т.2 а.с.116/, супровідний лист /т.2 а.с.117/, висновок експерта №433 від 24.09.2013р. /т.2 а.с.118-119/, за яким кров ОСОБА_10 відноситься до групи О з ізогемаглютининів анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_10 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО (висновок експерта №432 від 24.09.2013р.). На двох наволочках, представлених на експертизу, виявлено кров людини, при серологічне дослідження якого виявлено антиген Н, ізосерологічної системи АВО. Висловитися категорично про груповий приналежності крові на підставі виявлення лише одного антигену Н не представляється можливим. Проте дані серологічного дослідження не виключають можливості походження крові від особи (осіб) групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В (для яких антиген Н є основним), в тому числі від ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4.

Постанова про призначення судово-імунологічної експертизи від 30.08.2013р. /т.2 а.с.120/, супровідний лист /т.2 а.с.122/, висновок експерта №432 від 24.09.2013р. /т.2 а.с.123-124/, за яким кров ОСОБА_10 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_5 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. На дитячій футболці, що надана на експертизу, виявлено кров людини, групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В, походження якої не виключається від ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4. На шортах, наданих на експертизу, виявлено кров людини, при серологічному досліджені якої виявлено антиген Н, а в об.№4 спільно з ізогемаглютининами анти-А ізосерологічної системи АВО. Висловитися категорично про групову приналежність крові на підставі виявлення лише одного антигену Н не представляється можливим. Проте дані серологічного дослідження не виключають можливості походження крові від особи (осіб) групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В (для кожного антиген Н є основним ) у тому числі від ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4.

Протокол огляду місця події від 24.08.2014р. з фото-таблицями /т.2 а.с.137-175/, згідно якого місцем огляду є АДРЕСА_1. В ході огляду вилучено: 7слідів папілярних узорів рук на семи відрізках клейкої стрічки, фрагменти речей з підлоги, мобільний телефон «Самсунг», чоловічі туфлі чорного кольору, змив рук з внутрішньої поверхні ванни, постільна білизна з ліжка де знаходився труп, змив з рук з дальнього кутка стінки в кімнаті №2, металевий предмет, схожий на застібку від ременя, зішкреб рук зі стінки в кімнаті №1, недопалки з тарілки біля телевізора, касовий чек (тоталізатор), чоловіча сумка чорного кольору, білизна з пральної машини, куртка та спортивна кофта з вішалки в коридорі, два фрагменти тканини з плямами бурого кольору з кімнати №2. Під час огляду проводилась фіксація технічним засобом - фотоапаратом «Nikon». Зауважень до протоколу огляду місця подій не надходило.

Протокол обшуку від 30.08.2013р. /т.2 а.с.177-179/, за яким в ході обшуку в АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: в дальній кімнаті квартири дерев'яну вішалку з металевими крючками, яка знаходилась на шафі. В ванні кімнаті на підлозі біля ванни плоскогубці металеві. Під час обшуку проводилась фіксація технічним засобом - фотоапаратом «Olimp». Зауважень до протоколу обшуку не надходило.

Висновок експерта №434 від 24.09.2013р. /т.2 а.с.180-181/, за яким кров ОСОБА_10 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_5 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. На кольоровому фрагменті тканини, представленому на експертизу, виявлено кров людини, групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В, походження якої не виключається від ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4. На фрагменті тканини білого кольору, наданої на експертизу, виявлена кров людини, при серологічному досліджені якої виявлено антиген Н, ізосерологічної системи АВО, разом з ізогемаглютининами анти-А. Висловитися категорично про групову приналежність крові на підставі виявлення лише одного антигену Н не представляється можливим. Проте дані серологічного дослідження не виключають можливості походження крові від особи (осіб) групи О з ізогемаглютининами анти-А і анти-В (для кожного антиген Н є основним) у тому числі від ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4.

Висновок експерта №430 від 09.09.2013р. з таблицями /т.2 а.с.184-187/, за яким встановлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_5, (об'єкт №1), встановлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_4, (об'єкт №2), встановлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_10 (об'єкт №3).

Висновок експерта №1316-469 від 03.10.2013р. з таблицею /т.2 а.с.190-196/, за яким на металевому предметі схожому на застібку від ременя (об'єкт №1), фрагменті ременя (об'єкт №2), виявлено клітини з ядрами та визначено їх генетичні ознаки. Генетичні ознаки клітин на фрагменті ременя (об'єкт №2) збігаються з генетичними ознаками визначеними у зразку крові ОСОБА_10 (об'єкт №1 у висновку експерта №430 від 09.09.2013р.) і не збігаються з генетичними ознаками визначеними у зразках крові ОСОБА_5 (об'єкт №3 у висновку експерта №430 від 09.09.2013р.) та ОСОБА_4 (об'єкт №2 у висновку експерта №430 від 09.09.2013р.). Ймовірність випадку збігу генетичних ознак, визначених у зразку крові ОСОБА_10 та клітин на фрагменті ременя складає 2,0х10-24, тобто вказані генетичні ознаки зустрічаються не частіше ніж у 1 з 830 секстильйонів (8,3х1023) осіб. Генетичні ознаки клітин на металевому предметі схожому на застібку від ременя, є змішаними, містять генетичні ознаки визначені у зразках крові ОСОБА_10, ОСОБА_5 та іншої невстановленої особи. Походження клітин на металевому предметі схожому на застібку від ременя від ОСОБА_4 виключається. На вилучених в ході огляду місця події 24.08.2013р. за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10, що спричинили смерть за адресою: АДРЕСА_1, об'єктах слідів папілярних узорів не виявлено.

Висновок експерта №470 від 02.10.2013р. з ілюстративною таблицею /т.2 а.с.199-203/, за яким у зіскобі зі стіни в кімнаті №1 виявлено кров та визначено її генетичні ознаки. У зіскобі зі стіни в кімнаті №2 виявлено кров, генетичні ознаки якої не встановлено, у зв'язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу. У змиві з внутрішньої поверхні ванни у ванній кімнаті крові та клітин з ядрами не виявлено. Генетичні ознаки крові у зіскобі зі стіни в кімнаті №1 збігаються з генетичними ознаками визначеними у зразку крові ОСОБА_10 і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Ймовірність випадку збігу генетичних ознак визначених у зразку крові ОСОБА_10 та слідів крові у зіскобі зі стіни в кімнаті №1 складає 2,0х10-24, тобто вказані генетичні ознаки зустрічаються не частіше ніж у 1 з 830 секстильйонів (8,3х1023) осіб.

Висновок експерта №1155/431 від 27.09.2013р. /т.2 а.с.206-212/, за яким на плоскогубцях, вилучених в ході огляду місця події від 24.08.2013р. за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10, виявлено клітини з ядрами та визначено їх генетичні ознаки, які наведені в таблиці. На дерев'яній вішалці з металевими крючками, вилученій в ході огляду місця події 24.08.2013р. крові та клітини з ядрами не виявлено. Генетичні ознаки клітин на плоскогубцях збігаються з генетичними ознаками, визначеними у зразку крові ОСОБА_10 і не збігаються з генетичними ознаками визначеними у зразках крові ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Ймовірність випадку збігу генетичних ознак визначених у зразку крові ОСОБА_10 та слідів крові у зіскобі зі стіни в кімнаті №1 складає 2,0х10-24, тобто вказані генетичні ознаки зустрічаються не частіше ніж у 1 з 830 секстильйонів (8,3х1023) осіб. Походження клітин на плоскогубцях від ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виключається. На вилучених об'єктах в ході огляду місця події 24.08.2013р., за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10, що спричинили смерть за адресою: АДРЕСА_1, слідів папілярних узорів не виявлено.

Протокол проведення слідчого експерименту від 04.09.2013р. з диском /т.2 а.с.224-226/, за яким ОСОБА_4 показав обставини вбивства ним малолітнього ОСОБА_10, що мало місце 24.08.2013р. за адресою: АДРЕСА_1, чим підтвердив свої покази, надані ним в ході досудового розслідування. Слідчий експеримент зафіксовано на електронний носій за допомогою відеокамери «Canon Legria FS360». З протоколом ознайомленні, відеозапис слідчого експерименту переглянуто, доповнень та зауважень не надходило.

Протокол огляду предмета від 09.09.2013р. /т.3 а.с.12/, за яким була оглянута медична картка дитини ОСОБА_10.

Свідоцтво про народження ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8 /т.3 а.с.1/, за яким ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в м.Миколаєві, батько ОСОБА_28, мати ОСОБА_5

Добровільна згодна на медичне втручання (обстеження та лікування) дитини /т.3 а.с.2/, історія розвитку дитини ОСОБА_10 /т.3 а.с.2-11/, за яким міститься записи розвитку стану здоров'я ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8. З ІНФОРМАЦІЯ_8 по 24.08.2013р. скарг матері щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_10 не надходило.

Лист з УОЗ МОДА від 09.09.2013р. №369 /т.3 а.с.13/, за яким старшому слідчому СУ УМВС України в Миколаївській області повідомлено про неможливість надання аудіозапису виклику швидкої медичної допомоги від 24.08.2013р. за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на повідомлення Миколаївського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини та катастроф про відсутність аудіозапису, у зв'язку з технічними неполадками, пов'язаними з поломкою серверу з 24.08.2013р. по 26.08.2013р.

Копія карти виїзду швидкої медичної допомоги №127 А7 від 24.08.2013р. /т.3 а.с.14/, за якою бригадою швидкої медичної допомоги у складі лікаря ОСОБА_23 та фельдшера ОСОБА_32 був здійснений виїзд на адресу: АДРЕСА_1, за приводом, що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 не дихає. Виклик був прийнятий о 17год. 21хв., виїзд на виклик - 17год. 22хв., прибуття на місце - 17год. 30хв., закінчення виклику 18год. 43хв., повернення на станцію - 18год. 55хв.. Зафіксовані скарги - зі слів матері дитина купалася в ванній, впала, прибігла мати, виявила його лежачим у воді, вийняла дитину з ванної, він не дихав. При огляді дихання відсутнє, серцебиття, пульсу немає на магістральних судинах ноги. Зіниця широка, тіло тепле, трупних п'яте та задубіння не відмічається. Місця ушкоджень: термічний опік, пошкодження м'яких тканин. При огляді обличчя та голови - волосся сухе, в носових ходах, ротовій порожнині води немає. На правій щоці 20х20см гематома, колір синій. На голові наявні різні множинні сліди забоїв, саден, мочка лівого вуха розірвана, на тулубі садна, на кінцівках множинні гематоми різної давності, на грудині та спині відмічаються області термічних опіків в стадії загоювання. Зі слів матері дитина пролила на себе гарячий чай тиждень тому. До поліклініки не звертались. Надана медична допомога: закритий масаж серця, штучне дихання, дексаметазон, адреналін. Викликали міліцію. Кара підписана ОСОБА_23.

Копія чека №3442 від 24.08.2013р. /т.3 а.с.15/, за яким 24.08.2013р. гравцем №3442, о 15год. 56хв. було зроблено експрес-ставку на 50грн..

Протокол огляду предмета від 30.09.2013р. /т.3 а.с.16-17/, за яким було оглянуто 2 паперових пакета білого кольору, в яких знаходяться сухі зразки крові ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Також оглянуто куртку чоловічу з синтетичної тканини чорного кольору, застібкою на змійку з пластмаси чорного кольору з написом «Adidas», куртку чоловічу з капюшоном із синтетичної тканини чорного кольору (лицьова сторона гладка, виворітна ворсиста), низ рукавів і низ кофти зібрані на тканинну гумку, туфлі чоловічі зі шкірозамінника лакованого чорного кольору. На туфлях є гумові вставки для збільшення об'єм в області склепіння стопи. Зверху маються прикраси у вигляді імітації шнурків. Простирадло, б/у, одинарне з бавовняної тканини в смужку жовтого, світло-зеленого та зеленого кольору, з малюнком у вигляді букета з трояндами і дрібними квіточками світло-помаранчевого, помаранчевого та рожевого кольорів. Наволочку б/у, з бавовняної тканини в смуги жовтого, світло-помаранчевого, помаранчевого і рожево-бузкового кольорів і листя. Дитячу футболку, б/у, з бавовняного трикотажу світло-зеленого і зеленого кольорів, без рукавів, з круглою горловиною. Шорти дитячі б/у, з бавовняного трикотажу світло-сірого кольору, з блакитним відтінком, пояс зібраний в гумку, спереду маються 2 фігурних накладних кишені. 2 фрагмента кольорової бавовняної тканини прямокутної форми з малюнком блакитного, чорного, жовтого, червоного кольорів, одна з великих сторін підшита нитками білого кольору. Фрагменти ідентичні один до одного. Металевий предмет, схожий на застібку від ременя з металу білого кольору. Фрагмент ременя з кожеподібного матеріалу чорного кольору. Три паперових пакета зі змивами крові з квартири ОСОБА_4. Два паперових пакета білого кольору з нігтьовими зрізами ОСОБА_5 три паперових пакета білого кольору з висушеними зразками крові ОСОБА_5, ОСОБА_10 і ОСОБА_4. Плоскогубці металеві, господарські, б/у, на ручках маються обмотки з полімерного матеріалу зеленого кольору. Вішалку дерев'яну, коричневого кольору, на якій є 8 металевих гачків. Таблиця огляду місця події та дактокарта ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10 Паперовий талон «Спортліга» ??від 17.08.2013р.. Сумку чоловічу, чорного кольору із синтетичної тканини, розміром 20х20см. В сумці маються 2 відділення з застібкою блискавка. Паперовий талон «Спортліга»??. На талоні є записи чорного кольору друкованим шрифтом. Дата 24.08.2013р., час 12:09. Паперовий талон «Спортліга»??. На талоні є записи чорного кольору друкованим шрифтом. Дата 24.08.2013р., час 15:56, Баварія-Нюрберн 24.08.2013р. в 16:30. Всі предмети упаковані в поліетиленові пакети прошиті та опечатані.

Протокол затримання особи, підозрюваного у вчинені злочину від 26.08.2013р. /т.3 а.с.18-19/, за яким ОСОБА_4 був затриманий 26.08.2013р. о 03.00год..

Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Аналізуючи приведені показання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_8, свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, експерта ОСОБА_27, безпосередньо сприйняті судом під час судового розгляду, суд доходить до висновку про достатню повноту та послідовність показань обвинуваченого ОСОБА_4, їх співпадіння та узгодженість з показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та поясненнями експерта ОСОБА_27, а також співпадіння та узгодженість в певній частині з показаннями потерпілої ОСОБА_8 та обвинуваченої ОСОБА_5.

Аналізуючи приведені вище письмові докази, досліджені судом під час судового розгляду, суд доходить до висновку про їх належність, допустимість та достовірність.

На підставі викладеного, суд вважає, що приведені докази у своїй сукупності об'єктивно відтворюють зміст фактичних подій кримінальних правопорушень вчинених відносно малолітнього ОСОБА_10, та повністю спростовують показання обвинуваченої ОСОБА_5 та пред'явлене органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинені ними кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.127 КК України, а також пред'явлене органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені ним кримінального правопорушення за ознаками п.2 ч.2 ст.115 КК України.

Суд вважає доведеним, що смерть ОСОБА_10 сталась у період часу з 16год. 30хв. до 16год. 45хв. ІНФОРМАЦІЯ_9.

Згідно Висновку експерта №1907 від 13.09.2013р. /т.2 а.с.90-97/, експертне дослідження трупу ОСОБА_10 було розпочате 24.08.2013р. о 20год. 45хв., та згідно п.16 висновку з моменту смерті й до дослідження трупу пройшло 4-5 годин.

З показів обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що повернувшись додому у квартиру АДРЕСА_1 біля 17год. 15хв., вона побачила дитину у непритомному стані, дитина не рухалась та вона почала її зігрівати.

З показів свідка ОСОБА_19 встановлено, що коли вона приїхала до згаданої квартири за викликом ОСОБА_5, у приблизний період з 17год. 10хв. до 17год. 20хв., дитина була ще теплою та м'якою.

Аналогічні покази щодо результатів зовнішнього огляду дитини надала свідок ОСОБА_23 - лікар бригади швидкої медичної допомоги, що прибула на виїзд, як свідчить карта виклику №127 А7 від 24.08.2013р. /т.3 а.с.14/ о 17год. 30хв..

З показів свідка ОСОБА_23 та записів у даній карті виклику також вбачається, що на місці події бригада швидкої медичної допомоги застала малолітнього ОСОБА_10 у стані біологічної смерті, яка настала нещодавно.

У своїй сукупності покази обвинуваченої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_23 узгоджуються в наведеній частині між собою та з даними медичної документації, у зв'язку з цим, на думку суду, беззаперечно підтверджують факт, що станом на 17год. 30хв. ОСОБА_10 був мертвим. Таке відповідає й згаданим вище даним висновку експерта.

При цьому суд відзначає, що на відміну від судово-медичного дослідження, ці докази є суб'єктивними, ґрунтуються лише на особистих враженнях, а не на проведених належним чином дослідженнях, отже - отримані на їх підставі відомості є більш приблизними та, порівняно з висновками експерта, суттєво менш точними.

В той же час докази, що аналізуються, свідчать про те, що станом на 17год. 30хв. ані суттєвого зниження температури тіла ОСОБА_10, ані трупного задубіння ще не настало, що свідчить про настання смерті ОСОБА_10 незадовго до приїзду бригади швидкої медичної допомоги.

Суд вважає доведеним наступні обставини смерті малолітнього ОСОБА_10.

З Висновку експерта №1907 від 13.09.2013р. /т.2 а.с.90-97/, та пояснень експерта ОСОБА_27 встановлено, що смерть ОСОБА_10 настала внаслідок тупої закритої черепно-мозкової травми у вигляді ізольованих крововиливів у м'які покрови голови, субдурального та субарахноїдального крововиливів, що ускладнились набряком та здавленням головного мозку, набряком легенів. При цьому субдуральний крововилив був виявлений по внутрішній поверхні твердої мозкової оболонки в тім'яно-скронево-потиличній області зліва, під тверду мозкову оболонку темно-червоного кольору, невизначеної форми у вигляді згустків крові, не спаяне з твердою мозковою оболонкою, масою до 50гр.

З пояснень експерта ОСОБА_27 встановлено, що саме цей крововилив й спричинив набряк мозку, який, зрештою, потягнув смерть ОСОБА_10, а для утворення цього крововиливу потрібно було біля 2-х годин.

З показів обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що біля 15.00год. 24.08.2013р. ОСОБА_10 заснув.

Ці покази не заперечувалися обвинуваченим ОСОБА_4 та підтверджуються показами свідка ОСОБА_13, яка вказала, що того дня о 15год. 15хв., коли вона перебувала в квартирі АДРЕСА_1, зі слів обвинуваченої ОСОБА_5 їй стало відомо, що малолітній ОСОБА_10 спав.

З пояснень експерта ОСОБА_27 встановлено, що після заподіяння описаних вище тілесних ушкоджень дитина могла вчинювати певні дії або перебувати у стані, який міг бути сприйнятий оточуючими як сон.

Згідно п.п.2,3 Висновку експерта №1907 від 13.09.2013р. /т.2 а.с.90-97/ та пояснень експерта ОСОБА_27 встановлено, що задля заподіяння тілесних ушкоджень, що спричинили смерть ОСОБА_10, дитині було нанесено не менше трьох ударів одночасно, один з них міг бути наслідком падіння на підлогу, інші (не менше двох) - були нанесені предметом (предметами) з обмеженою поверхнею зіткнення (тобто - поверхнею, яка не має чітких меж, але є меншою за голову дитини).

Наведені вище судово-медичні данні щодо причини смерті ОСОБА_10 дозволяють суду дійти висновку про те, що тілесні ушкодження, що спричинили смерть ОСОБА_10, були заподіяні приблизно за 2 години до часу його смерті, тобто - близько 14год. 45хв..

Такий висновок підтвердив експерт ОСОБА_27 під час дачі пояснень у судовому засіданні та пунктах 3,10 свого висновку.

За такого, суд вважає, що смерть ОСОБА_10 настала внаслідок одночасного нанесення йому не менше трьох ударів у період часу з 14год. 45хв. до 15.00год. 24 серпня 2013р..

Суд вважає доведеним наступні обставини нанесення ударів, що спричинили тілесні пошкодження, які мали наслідком смерть ОСОБА_10.

З показів обвинуваченої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що 24.08.2013р. у період з 14год. 45хв. до 15.00год. у квартирі АДРЕСА_1, одночасно знаходились разом ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_5.

З показів обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що в цей період часу вона вкладала ОСОБА_10 спати.

В цій частині покази обвинуваченої ОСОБА_5 узгоджуються з показами обвинуваченого ОСОБА_4, який під час слідчого експерименту та судового розгляду вказував, що саме у цей час ОСОБА_5 вживала заходи, спрямовані на те, щоб ОСОБА_10 йшов спати.

За такого, суд вважає доведеним той факт, що у період часу з 14год. 45хв. до 15.00год. 24.08.2013р. саме обвинувачена ОСОБА_5 вживала заходи, спрямовані на спонукання ОСОБА_10 до сну.

Стосовно змісту вчинюваних ОСОБА_5 заходів, спрямованих на спонукання ОСОБА_10 до сну, обвинувачений ОСОБА_4 під час слідчого експерименту та судового розгляду стверджував, що у цей час ОСОБА_10 не хотів спати, а ОСОБА_5 примушувала його до сну, наносячи при цьому побої.

Ці покази обвинуваченого ОСОБА_4 в частині того, що відносно ОСОБА_10 вчинювались насильницькі дії з метою примусити його йти спати всупереч його волі, окрім наведених вище доказів щодо часу заподіяння тілесних ушкоджень, підтверджуються Протоколом огляду місця події від 24.08.2013р. з фото-таблицями /т.2 а.с.137-175/, за яким у кімнаті квартири АДРЕСА_1, де здійснювалось побиття, був вилучений фрагмент ременю та металева застібка від нього, що відлетіла. А також Висновком експерта №1316-469 від 03.10.2013р. /т.2 а.с.190-196/, за якою на фрагменті ременю виявлено клітини, які збігаються з генетичними ознаками визначеними у зразку крові ОСОБА_10, а на металевій застібці від ременю клітини зі змішаними генетичними ознаками, визначеними у зразках крові ОСОБА_10, обвинуваченої ОСОБА_5 та невстановленої особи. При цьому, походження клітин на металевій застібці від ременю від ОСОБА_4 виключено.

З чого судом встановлено, що під час побиття ОСОБА_10 застосовувався ремінь з металевою застібкою на ньому.

Єдиним доказом протилежного є покази самої обвинуваченої ОСОБА_5, яка вказує, що поклала дитину на ліжко поруч з собою та він заснув.

Але в цій частині покази обвинуваченої ОСОБА_5 викликають у суду сумніви у їх достовірності, оскільки суду не надано жодних належних та допустимих доказів на їх підтвердження.

Крім того, покази ОСОБА_5 в цій частині суперечать наведеним вище доказам по справі, з яких достовірно встановлюється факт неодноразового нанесення ОСОБА_10 у цей період тілесних ушкоджень.

Наведене дозволяє суду прийти до висновку про те, що 24.08.2013р. протягом періоду з 14год. 45хв. до 15.00год. обвинувачена ОСОБА_5 умисно заподіяла ОСОБА_10 побої з метою примушення його йти спати всупереч його волі. Обвинувачений ОСОБА_4 при цьому був присутнім та дій щодо надання допомоги малолітньому ОСОБА_10 не вжив, хоча показав, що чув шум у сусідній кімнаті, де перебувала на той час обвинувачена ОСОБА_5 з сином ОСОБА_10.

Крім того, суд вважає доведеним, що ОСОБА_10 тілесні ушкодження наносилися протягом період з початку липня до 24.08.2013р..

З пунктів 3,8 Висновку експерта №1907 від 13.09.2013р. /т.2 а.с.90-97/, Висновку експерта (додаткова судово-медичної експертиза) №1907 від 14.10.2013р. /т.2 а.с.100/ та пояснень експерта ОСОБА_27 у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 в різній періоди систематично наносились тілесні ушкодження, котрі могли спричиняти сильний біль.

При цьому аналіз цих тілесних ушкоджень, зроблений під час судового розгляду за участю експерта, дозволяє суду поділити їх сукупність за способом заподіяння на три групи.

З показів обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 встановлено, що всі тілесні ушкодження наносились ОСОБА_10 задля примушення його до виконання дій, які суперечили його волі. Саме в частині мети заподіяння тілесних ушкоджень покази обвинувачених повністю узгоджуються поміж собою та їх достовірність в цій частині нічим не заперечується.

Ідентичність мети заподіяння тілесних ушкоджень, систематичність їх нанесення та їх типовість дозволяють суду дійти висновку про те, що всі вони є проявом однієї певної звички у відносинах з дитиною, проявом цієї ж звички є події, що відбувались 24.08.2013р. та докладно встановлені вище.

Крім того, дослідженні в ході судового розгляду письмові докази, дозволяють суду встановити особу, якій була притаманна така звичка.

З п.п.5,8 Висновку експерта №1907 від 13.09.2013р. /т.2 а.с.90-97/, та пояснень експерта ОСОБА_27 встановлено, що крововиливи, садна та опіки, виявлені на тілі ОСОБА_10 в момент їх нанесення небезпеки для життя не представляли, але їх кількість могла погіршити стан здоров'я дитини, та наносились йому систематично, протягом більше як півроку до моменту його смерті.

На думку суду, це вказує на те, що дії щодо катування ОСОБА_10 були розпочаті ще до зустрічі обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Вказане також підтверджується й показами потерпілої ОСОБА_8, обвинуваченої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_13 з приводу того, що ще до зустрічі обвинувачених ОСОБА_10 неодноразово уходив з місця свого проживання.

Такі дії малолітньої дитини, на думку суду, вочевидь не відповідають його віковим потребам, зміст яких полягає у безперервному перебуванні поруч з батьками, та дозволяють суду прийти до висновку, що ОСОБА_10 поруч з матір'ю зазнавав страждань, що перевищували навіть його природні потреби.

Належних та допустимих доказів же на спростування таких фактів та підтвердження версії державного обвинувачення суду не надано.

Що ж стосується заперечень обвинуваченої ОСОБА_5, то через її зацікавленість, суд не вважає за можливе покласти їх в підґрунтя судового рішення та використати для спростування об'єктивних даних експертних досліджень по даному кримінальному провадженню.

Викладене, з урахуванням вимог ч.3 ст.88 КПК України, дозволяє суду зробити висновок про обґрунтованість розумних сумнівів щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 обвинуваченим ОСОБА_4.

Суд вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_5 особисто вдалась до катування сина ОСОБА_10.

Аналізуючи сукупність заподіяних ОСОБА_10 тілесних ушкоджень суд вважає, що їх можна умовно поділити на ті, що заподіяні ременем з металевою застібкою, які були вилучені під час огляду місця події 24.08.2013р. /т.2 а.с.137-175/, ті, що заподіяні відкритим вогнем, найбільш вірогідно, що цигарками, та ті, що заподіяні округлим гарячим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею.

З вище встановлених обставин вбачається, що під час подій 24.08.2013р. саме ОСОБА_5 застосовувала відносно сина ОСОБА_10 ремінь із металевою застібкою. Таке дає підстави зробити суду висновок про те, що і в інших випадках ремінь також застосовувала саме ОСОБА_5.

Крім того, свідок ОСОБА_13 показала, що їй стало відомо зі слів самої обвинуваченої ОСОБА_5, що остання припалювала своєму сину ОСОБА_10 руку цигаркою, для того щоб «відучити» дитину ламати цигарки.

За такого, суд вважає, що вказану групу тілесних ушкоджень ОСОБА_10 заподіяла саме його мати - ОСОБА_5.

Стосовно опіків, заподіяних окропом, то, з урахуванням наведених вище обставин щодо звички обвинуваченої ОСОБА_5 у діях відносно сина ОСОБА_10, підтверджених об'єктивними даними, зокрема, щодо нанесення нею конкретних ушкоджень та їх груп, а також поведінки обвинуваченої ОСОБА_5, змістом якої є приховування самого факту заподіяння цих тілесних ушкоджень від медичних працівників, чим остання умисно позбавляла малолітнього сина від надання йому кваліфікованої медичної допомоги, та ненадання йому самостійно адекватної медичної допомоги, суд вважає доведеним, що ці тілесні ушкодження також були заподіяні саме обвинуваченою ОСОБА_5.

В частині того, що всі тілесні ушкодження ОСОБА_10 заподіяла саме обвинувачена ОСОБА_5 були підтверджені в ході судового розгляду й обвинуваченим ОСОБА_4.

Оцінка ж судом позиції та показів обвинуваченої ОСОБА_5, зміст якої полягає у тому, що, як 24.08.2013р., так й в інші дні, вона ніяких тілесних ушкоджень сину ОСОБА_10 не наносила, натомість всі тілесні ушкодження наносились лише обвинуваченим ОСОБА_4 за її відсутності, призводить до такого.

З пояснень експерта ОСОБА_27 слідує, що серед ударів, які спричинили тілесні ушкодження, що потягли смерть ОСОБА_10, один - ймовірно був наслідком падіння на підлогу. При цьому, безпосередні наслідки ударів, що спричинили смерть ОСОБА_10, є суто внутрішніми та практично не можуть бути навіть передбачені під час зовнішнього огляду без спеціальних пізнань, якими обвинувачена ОСОБА_5 не наділена, та відповідних досліджень.

В той же час з показів самої обвинуваченої ОСОБА_5, свідка ОСОБА_23, та матеріалів кримінального провадження встановлено, що 24.08.2013р. під час виклику бригади швидкої медичної допомоги обвинувачена ОСОБА_5 зазначала саме про те, що стан її сина зумовлений падінням у ванну.

За такого відповідність посилань обвинуваченої ОСОБА_5, щодо причин стану її сина, дійсним обставинам провадження, свідчить, на думку суду, про те, що їй був відомий дійсний механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10

Так, обвинувачена ОСОБА_5 посилається на те, що про механізм заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень дізналась з телефонної розмови від ОСОБА_4, який зі її слів наказав останній сказати, що ОСОБА_10 купався, впав у ванну та потонув.

Проте суд критично оцінює такі покази обвинуваченої ОСОБА_5 виходячи з наступного.

По-перше, обвинувачений ОСОБА_4 був освічений щодо обставин, за яких ОСОБА_10 опинився у ванній, та з самого початку показував, що безпосередньо перед смертю ОСОБА_10, намагався, хоча й у недолугий спосіб, зберегти життя дитини. З наведених вище доказів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 наодинці тілесних ушкоджень ОСОБА_10 24.08.2013р. не наносив.

За такого приховувати обставини, за яких ОСОБА_10 опинився у ванній, на думку суду, саме для обвинуваченого ОСОБА_4 не мало сенсу, адже ці обставини ніяким чином не викривали його у вчиненні кримінального правопорушення, а, навпаки, об'єктивно свідчать на його користь.

По-друге, ступінь володіння обвинуваченим ОСОБА_4 російською та українською мовами об'єктивно не дозволяє йому, ще й у стресовій ситуації, надавати пояснення щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10.

Суд також враховує, що ці покази обвинуваченої ОСОБА_5 нічим не підтверджені, а сам обвинувачений ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_19 факт такої розмови заперечували.

За такого, в суду є розумні сумніви щодо правдивості показів обвинуваченої ОСОБА_5 в цій частині.

На думку суду, позиція обвинуваченої ОСОБА_5 та її покази про те, що, як 24.08.2013р., так і взагалі всі тілесні ушкодження ОСОБА_10 заподіяв обвинувачений ОСОБА_4 за її відсутності, судом не можуть бути прийняті до уваги та розцінюються як спроба обвинуваченої ОСОБА_5 перешкодити встановленню дійсних обставин даного кримінального провадження.

Обрана обвинуваченою ОСОБА_5 позиція щодо беззастережного звинувачення у заподіянні тілесних ушкоджень саме обвинуваченого ОСОБА_4, та користування для доведення цієї позиції під час судового розгляду послугами захисника, самі по собі не дозволяють суду дійти висновку про те, що приховування вочевидь відомих обвинуваченою ОСОБА_5 фактичних обставин даного кримінального провадження здійснюється нею задля зменшення ролі обвинуваченого ОСОБА_4 чи з метою допомоги останньому уникнути покарання, а, навпаки, свідчать, на думку суду, про те, що обвинувачена ОСОБА_5 сама прагне у такий спосіб уникнути відповідальності.

Викладене, в сукупності з тим фактом, що обвинувачена ОСОБА_5 приховує зміст своїх особистих дій щодо спонукання ОСОБА_10 спати, на думку суду вказують на те, що вона намагається не зменшити свою роль спостерігача активних дій обвинуваченого ОСОБА_4, а приховати власні активні дії, шляхом створення уяви, ніби саме ОСОБА_4 їх вчинював.

За такого суд вважає, що обрана обвинуваченою ОСОБА_5 позиція захисту лише підтверджує її особисту винуватість у катуванні сина - ОСОБА_10.

Також з Висновку експерта (додаткова судово-медична експертиза) №1907 від 14.10.2013р. /т.2 а.с.100/ та пояснень експерта ОСОБА_27 встановлено, що через значну кількість різних за кольором синців і саден в різній стадії загоєння, а також опіків від термічного впливу окропу і недопалків цигарок ОСОБА_10 відчував сильний фізичний біль, що дозволяє суду зробити висновок, що дитина природно зазнавала як фізичних, так і моральних страждань.

Крім того, суд доходить до висновку, що фізичних страждань малолітній ОСОБА_10 зазнавав також і від неналежного використання підгузок обвинуваченою ОСОБА_5, що з пояснень експерта ОСОБА_27 стало причиною виникнення в малолітнього ОСОБА_10 4-х тілесних ушкоджень на ділянках шкіри між сідницями (в проекції куприку) та в області анального отвору по верхньому правому краю.

Тому суд критично оцінює покази обвинуваченої ОСОБА_5 щодо використання підгузок лише під час сну дитини, тобто на нетривалий час, що породжують розумні сумніви суду у їх достовірності.

З огляду на викладене, та з урахуванням доведеної вище звички обвинуваченої ОСОБА_5 щодо дій відносно свого малолітнього сина ОСОБА_10, обґрунтованими є висновки суду про свідоме залишення нею свого сина ОСОБА_10 у шкідливих для нього умовах задля примушення останнього до вчинення дій, що суперечать його волі.

Відомі обвинуваченому ОСОБА_4 обставини катування ОСОБА_10 та його стан, на думку суду, об'єктивно вказували про те, що стан, у якому перебував малолітній ОСОБА_10, становив небезпеку для його життя.

Та обставина, що бодай зовнішній вигляд дитини свідчив про його перебування у небезпечному для життя становищі підтверджується показами та діями свідка ОСОБА_25, яка випадково побачивши ОСОБА_10, оцінила його стан, як загрозливий для дитини, через що визнала за необхідне звернутись за допомогою свідка ОСОБА_26 до компетентних служб задля надання дитині допомоги.

Крім того, матеріали кримінального провадження свідчать, що на час перебування ОСОБА_10 у такому стані, він був малолітнім.

Очевидним, на думку суду, є факт, що обвинувачений ОСОБА_4 мав можливість надати допомогу ОСОБА_10 шляхом зупинення протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_5 або повідомити про такий стан дитини компетентним органам, оскільки показав, що раніше 4 рази вже зупиняв подібні протиправні дії обвинуваченої ОСОБА_5 відносно її сина ОСОБА_10.

Тому суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_5 в тому, що вона протягом періоду з початку липня до 24.08.2013р. умисно наносила своєму сину ОСОБА_10 побої та вчинювала відносно нього інші насильницькі дії з метою примусити останнього діяти всупереч його волі, в тому числі з метою покарати його за дії, скоєні ним (катування).

Свою присутність під час вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 встановлених вище дій відносно малолітнього ОСОБА_10, а також той факт, що достатніх дій, направлених на припинення катування малолітнього ОСОБА_10, та, дій, направлених на забезпечення надання йому кваліфікованої медичної допомоги, він не вчинював, обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує. Крім того, така присутність обвинуваченого ОСОБА_4 повністю узгоджується з іншими дослідженими під час судового розгляду належними та допустимими доказами.

За такого, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у ненаданні допомоги малолітньому ОСОБА_10, який завідомо для нього перебував у небезпечному для життя стані, при очевидній можливості надати таку допомогу, а також неповідомлення про такий стан дитини належним установам та особам.

Оцінюючи сукупність приведених доказів, суд доходить до висновку про вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за доведених вище дійсним та об'єктивних обставин, у зв'язку з чим дії обвинуваченої ОСОБА_5 слід кваліфікувати, як умисне заподіяння сильного фізичного болю шляхом нанесення побоїв, мучення чи інших дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, в тому числі з метою покарати його за дії, скоєні ним (катування), тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КК України.

А дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати, як ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу, а також неповідомлення про такий стан дитини належним установам та особам, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.136 КК України.

Доведення вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим покладається на сторону обвинувачення, адже відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, доказів вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні умисних протиправних дії, які виразилися у скоєнні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті малолітній дитині, кваліфікованих органом досудового розслідування за п.2 ч.2 ст.115 КК України, стороною обвинувачення не було здобуто, а об'єм пред'явленого йому обвинувачення за ознаками п.2 ч.2 ст.115 КК України не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду.

Судом визнано недоведеним, що 24.08.2013р. в період часу з 16год. 20хв. до 17год. 15хв., точніше невідомо, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 перебували в квартирі АДРЕСА_1. Останній, перебуваючи в одній кімнаті з ОСОБА_4 здійснював дії, які суперечили вимогам поведінки, які були поставлені перед ним з боку його матері - ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

В цей час у ОСОБА_4 на ґрунті неприязності до малолітнього ОСОБА_10, викликаною поведінкою останнього, виник умисел на умисне позбавлення життя потерпілого - ОСОБА_10.

З метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на умисне позбавлення життя малолітнього ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, усвідомлюючи, що потерпілий в силу своїх фізіологічних вікових особливостей розвитку, позбавлений можливості вжити заходів, щодо самозбереження, перебуваючи на незначній відстані від малолітнього, утримуючи в руках дерев'яну вішалку, з металевими гачками, усвідомлюючи вагу та розміри вказаної вішалки у співвідношенні щодо малолітнього ОСОБА_10, будучи впевненим, що цього буде достатньо для гарантованого досягнення його злочинного умислу, направленого на позбавлення життя малолітнього ОСОБА_10, поцілив вказаним предметом в голову останнього, а саме в область скроні зліва.

Від отриманих тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_10 помер на місці події, а ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник у невідомому напрямку.

Згідно висновку експерта №1907 від 13.09.2013р., смерть ОСОБА_10 наступила в результаті тупої закритої черепно-мозкової травми у вигляді ізольованих крововиливів в м'які покрови голови, субдурального та субарахноїдального крововиливів, які ускладнилися набряком та здавленням головного мозку, набряку мозку.

Пошкодження в області голови, а саме закрита черепно-мозкова травма у вигляді субдурального та субарахноїдальних крововиливів утворилася від удару (ударів) тупим твердим предметом (предметами) з обмеженою поверхнею та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю потерпілого.

Органом досудового розслідування та державним обвинуваченням, ОСОБА_4 звинувачено зокрема в тому, що 24.08.2013р. в період часу приблизно з 16год. 20хв. до 17год. 15хв. він, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, удвох з ОСОБА_10, утримуючи в руках дерев'яну вішалку з металевими гачками, поцілив нею в голову ОСОБА_10, в область скроні зліва.

Проте, враховуючи вище викладене, в ході судового розгляду було об'єктивно встановлено, що удари, що потягли заподіяння тілесних ушкоджень, які спричинили смерть ОСОБА_10, були заподіяні йому в період часу з 14год. 45хв. до 15.00год., а не в період часу приблизно з 16год. 20хв. до 17год. 15хв., як зазначено в обвинувальному акті. Крім того, таких ударів було спричинено одночасно не менше трьох, а не один, як зазначено в обвинувальному акті. Крім того, у той період у квартирі АДРЕСА_1 перебували, окрім ОСОБА_10 та ОСОБА_4, ще, щонайменше одна особа - обвинувачена ОСОБА_5. Крім того, встановлено, що ці удари були заподіяні під час та в зв'язку із спонукання ОСОБА_10 до сну.

В обвинувальному акті зазначено, що задля спричинення тілесних ушкоджень, що потягли смерть ОСОБА_10, ОСОБА_4 використав дерев'яну вішалку з металевими гачками, але ця версія також не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

Так, на її підтвердження державне обвинувачення надало фактично один доказ - покази, що надавались обвинуваченим до 26.06.2014р. та слідчий експеримент. Але від своїх показів ОСОБА_4 в цій частині в ході подальшого судового розгляду відмовився.

Невідповідність дійсності цих показів, підтвердилась і в результаті слідчого експерименту, адже з нього наочно видно, що використовувати вішалку задля її розміщення у тому місці, де вказував ОСОБА_4 у своїх попередніх показах, є неможливо через розміщення там трюмо.

За такого, суд вважає вказані покази недостовірними, у зв'язку з чим вони не можуть бути покладені в підґрунтя судового рішення.

В той же час, з Висновку експерта №1155/431 від 27.09.2013р. /т.2 а.с.206-212/ встановлено, що вказана вішалка має розміри 783х80мм, вкрай незначну товщину та ще й обладнана металевими гачками у кількості 8 штук, які щільно розташовані.

Таким чином, на думку суду, вішалка є предметом з обмеженою контактуючою поверхнею (тобто - поверхнею, що обмежена формою джерела, має чіткі межі).

В той же час, як вже згадувалось вище, експерт наполягає на тому, що тілесні ушкодження, що спричинили смерть дитини, були нанесені предметом (предметами) з обмеженою поверхнею зіткнення (тобто - поверхнею, яка не має чітких меж, але є меншою за голову дитини). Експерт розтлумачив, що такими можуть бути руки, ноги тощо. Експерт також пояснила, що ними не можуть бути ані ремінь, ані застібка, ані палка (вішалка), бо ці предмети мають обмежену контактуючу поверхню, та слід такої поверхні обов'язково залишився б на тілі дитини.

З Висновку експерта №1155/431 від 27.09.2013р. /т.2 а.с.206-212/ встановлено, що на цій вішалці крові та клітин з ядрами не виявлено.

Крім того, суд вважає покази обвинуваченої ОСОБА_5 про те, що вона прибрала цю вішалку, після того як прийшла додому, після побиття ОСОБА_10, суперечливими, оскільки обвинувачена ОСОБА_5 фактично вказує, що прибрала вішалку, про використання якої для побиття ОСОБА_10 не знала. В той час вона не прибрала ремінь та металеву застібку, які, за вище доведених обставин, використовувались при побитті дитини, навіть у день її смерті, та які були відомі обвинуваченій ОСОБА_5.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним той факт, що в дійсності вішалка для заподіяння дитині тілесних ушкоджень 24.08.2013р. не використовувалась, а посилання про таке використання не відповідають дійсності.

Орган досудового розслідування та державне обвинувачення на підтвердження цієї версії посилаються на те, що протягом періоду з 15год. 30хв. й до моменту смерті, ОСОБА_4 перебував наодинці з ОСОБА_10, та наводять докази такого.

Але ця обставина зроблених вище висновків суду щодо часу заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень не спростовує, а вони свідчать про заподіяння таких ушкоджень до 15год. 30хв..

За такого, на думку суду, вказані в цій частині органом досудового розслідування та державним обвинуваченням обставини належно та допустимо не обґрунтовують вину ОСОБА_4 у смерті ОСОБА_10.

Орган досудового розслідування та державне обвинувачення в обґрунтування своєї позиції посилаються також на дії ОСОБА_4, які на їх думку безпосередньо передували смерті ОСОБА_10.

Стосовно цих обставин ОСОБА_4 показав, що вживав необхідні, на його думку, заходи задля збереження життя ОСОБА_10, зокрема - заніс його до ванної, бризкав водою, виносив на балкон, робив штучне дихання.

Вказані покази обвинуваченого ОСОБА_4 стороною обвинувачення в ході судового розгляду не спростовані жодними належними та допустимими доказами.

А тому суд розцінює їх лише як спробу обвинуваченого ОСОБА_4 допомогти ОСОБА_10 у спосіб, обраний на розсуд останнього у стресовій ситуації.

При цьому, на думку суду, факт надання ОСОБА_4 в такому об'ємі допомоги ОСОБА_10, не спростовує вище викладених висновків суду щодо об'єму його винних дій відносно малолітнього ОСОБА_10, але також і не свідчить про вину ОСОБА_4 у смерті ОСОБА_10.

Орган досудового розслідування та державне обвинувачення вказують про те, що з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник. На думку державного обвинувачення, таке вказує на вчинення саме ним вбивства ОСОБА_10.

Проте суд критично оцінює такі посилання державного обвинувачення, оскільки факт зникнення особи не свідчить про вчинення певного кримінального правопорушення, за певних умов може свідчити про відчуття вини в особи, яка зникла.

Таке вказує, що факт зникнення ОСОБА_4 з місця події сам по собі наведених вище висновків суду щодо дійсних обставин смерті ОСОБА_10 також не спростовує.

Більше того, судом доведено, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, але не вбивство, а ненадання допомоги малолітньому ОСОБА_10, який завідомо для нього перебував у небезпечному для життя стані, при очевидній можливості надати таку допомогу, а також неповідомлення про такий стан дитини належним установам та особам.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено зі слів ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_19 сумнівність законності підстав перебування ОСОБА_4 на території України.

В цьому випадку, на думку суду, зникнення ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зумовлене іншими, ніж заподіяння смерті ОСОБА_10, обставинами, та його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками п.2 ч.2 ст.115 КК України не доводить.

Крім того, органом досудового розслідування та державним обвинуваченням ОСОБА_4 обвинувачено в тому, що він сам заподіював ОСОБА_10 тілесні ушкодження, зокрема, у вигляді опіків. Обґрунтовуючи обвинувачення у цій частині, державне обвинувачення виходе з доведеності факту, що ОСОБА_4 вбив ОСОБА_10, та спирається на покази ОСОБА_5, проте такі обставини є недоведеним виходячи з наступного.

З вище викладених висновків суду є доведеним той факт, що ОСОБА_4 у смерті ОСОБА_10 є невинуватим.

Покази та позицію захисту обвинуваченої ОСОБА_5, суд оцінює критично, оскільки, як зазначалося вище, шляхом їх надання ОСОБА_5 не повідомляє про дійсні обставини кримінального провадження, а лише намагається приховати власні активні дії шляхом створення уяви, ніби саме ОСОБА_4 їх вчинював, а посилання державного обвинувачення в цій частині спростовуються наступним.

З показів ОСОБА_4 встановлено, що він не тільки не бив ОСОБА_10, а навпаки, періодично захищав дитину від побиття з боку обвинуваченої ОСОБА_5 та задовольняв по мірі можливості його дитячі потреби, що в цій частині підтверджуються і показами свідка ОСОБА_13, яка зі слів самого ОСОБА_10 знала, що на його день народження - ІНФОРМАЦІЯ_10 - саме ОСОБА_4, а не обвинувачена ОСОБА_5, купив дитині торт, та ОСОБА_10 дуже пишався таким.

З показів ОСОБА_5, на які спирається в цій частині державне обвинувачення, вбачається, ніби ОСОБА_4, використовуючи факт її зайнятості у ванні або на кухні та безвідносно до інших обставин, зокрема, до поведінки ОСОБА_10, під час такої зайнятості, негайно наносив ОСОБА_10 низку тілесних ушкоджень, та ще й встигав розрахувати свої дії таким чином, щоб к моменту звільнення ОСОБА_5 ці дії закінчити.

При цьому, такі покази обвинуваченої ОСОБА_5 спростовуються Актом №434 амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 13.09.2013р. /т.3 а.с.27-34/, за яким у ОСОБА_4 не виявлено підвищеної агресивності та жорстокості, котрі могли суттєво вплинути на його поведінку на момент інкримінованого йому діяння. Навпаки встановлено відсутність у ОСОБА_4 порушень емоційно-вольової сфери. Емоції є зрілими та він має можливість здійснювати самостійну регуляцію поведінки з опорою на соціально прийнятні норми права та моралі.

Наведені вище докази, на думку суду, свідчать про те, що незважаючи на нетривалість стосунків ОСОБА_4 та ОСОБА_10, між ними склались нормальні соціально-прийнятні відносини, а тому у суду є обґрунтовані розумні сумніви у здійсненні ОСОБА_4 систематичного та безмотивного катування ОСОБА_10.

Органом досудового розслідування та державним обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються також в тому, що вони у червні 2013р. вступили у попередню злочинну змову з метою здійснення катування ОСОБА_10.

Ці твердження повністю спростовуються вище викладеними висновками суду про те, що катування ОСОБА_10 було розпочато до знайомства ОСОБА_5 з ОСОБА_4.

Органом досудового розслідування та державним обвинуваченням ОСОБА_4 обвинувачено в тому, що він не тільки був присутнім при катуванні ОСОБА_10, що здійснювалось ОСОБА_5, але і був її співучасником у катуванні.

Відповідно до ст.27 КК України об'єктивна сторона співучасті, про яку йдеться у цій частині обвинувачення, полягає лише у вчиненні активних дій у вигляді надання виконавцеві порад, вказівок, засобів або знарядь злочину, усуненні перешкод, що заважають реалізації злочинного наміру, переховуванні злочину, але не в недонесенні про нього, тощо.

Пасивні ж дії ОСОБА_4, зміст яких полягав у невтручанні в ситуацію, складу співучасті відповідно до вимог чинного кримінального закону не утворюють.

За такого, суд вважає, що ані орган досудового розслідування, ані державне обвинувачення, ані потерпіла ОСОБА_8, ані самі обвинувачені про жодну з перелічених дій з числа таких, що утворюють об'єктивну сторону співучасті, в ході судового розгляду не посилались. Більше того, належних та допустимих доказів факту вчинення ОСОБА_4 таких дій суду не надано.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.115 КК України, яка утворює його склад.

Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.1 та 2 ч.1 ст.284 КПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Крім того, суд приходить до висновку про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 елементів об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127 КК України, зокрема, побиття обвинуваченим ОСОБА_4 ОСОБА_10, наявності між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 попередньої злочинної змови з метою здійснення катування ОСОБА_10 та наявності у діях ОСОБА_4 об'єктивної сторони співучасті у вчиненні катування ОСОБА_10.

А в діях обвинуваченої ОСОБА_5, суд приходить до висновку про відсутність елементу об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127 КК України, зокрема, наявності між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 попередньої злочинної змови з метою здійснення катування ОСОБА_10.

Решті встановлених під час досудового розслідування ознак складу кримінальних правопорушень, стороною обвинувачення не було надано належної правової оцінки під час досудового розслідування та судового розгляду, але фактично, як було об'єктивно встановлено в ході судового розгляду, враховуючи доведення вини обвинуваченої ОСОБА_5 в тому, що вона протягом періоду з початку липня до 24.08.2013р. умисно наносила своєму сину ОСОБА_10 побої та вчинювала відносно нього інші насильницькі дії з метою примусити останнього діяти всупереч його волі, в тому числі з метою покарати його за дії, скоєні ним (катування), а також, доведення вини обвинуваченого ОСОБА_4 у ненаданні допомоги малолітньому ОСОБА_10, який завідомо для нього перебував у небезпечному для життя стані, при очевидній можливості надати таку допомогу, а також неповідомлення про такий стан дитини належним установам та особам, вони утворюють самостійні склади кримінальних правопорушень. Зокрема, у діях обвинуваченої ОСОБА_5 наявний склад кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст.127 КК України, а в діях обвинуваченого ОСОБА_4 - склад кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.136 КК України.

На підставі ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд використовує своє право на вихід за межі висунутого обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, та вважає за необхідне змінити правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, беручи до уваги, що це покращує становище осіб, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 умисних протиправних дій, які виразилися в умисному заподіянні сильного фізичного болю шляхом нанесення побоїв, мучення чи інших дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, в тому числі з метою покарати його за дії, скоєні ним (катування), і кваліфікує їх за ч.1 ст.127 КК України.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5, передбачені ст.66 КК України, в матеріалах справи немає і суду вони не надані.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_5, передбачених ст.67 КК України, в матеріалах справи немає і суду вони не надані.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, особу винної та дані, що її характеризують (на обліках в Обласному наркологічному диспансері та Миколаївській обласній психіатричній лікарні №1 не знаходиться, посередньо характеризується за місцями свого проживання, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_30 ІНФОРМАЦІЯ_11).

Незважаючи на наявність на утриманні в обвинуваченої ОСОБА_5 малолітньої доньки, суд, враховуючи особливо жорстокий характер вчинених нею протиправних дій відносно малолітньої дитини - свого сина ОСОБА_10, які суттєво порушують соціально прийнятні норми права та моралі, зухвалість та цинічність обраної нею позиції захисту, доходить висновку про неможливість виправлення останньої без відбування покарання.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд приходить до висновку про вчинення ним умисних протиправних дій, які виразилися в ненаданні допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу, а також неповідомлення про такий стан дитини належним установам та особам, і кваліфікує їх за ч.2 ст.136 КК України.

Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, передбачені ст.66 КК України, суд враховує збіг складних особистих обставин.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, передбачених ст.67 КК України, в матеріалах справи немає і суду вони не надані.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу винного та дані, що його характеризують (на обліках в Обласному наркологічному диспансері та Миколаївській обласній психіатричній лікарні №1 не знаходиться, посередньо характеризується за місцями свого проживання).

За таких обставин суд доходить висновку про неможливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування покарання.

Враховуючи те, що санкцією ч.2 ст.136 КК України передбачено максимальне покарання у вигляді обмеження волі на строк до 3-х років, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває під вартою з моменту свого затримання - 26.08.2013р., суд вважає за необхідне при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.2 ст.136 КК України, застосувати правила щодо зарахування строку попереднього ув'язнення на підставі ст.72 КК України, за якими строк попереднього ув'язнення зараховується судом у строк покарання, у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч.1 ст.72 КК України, за якими одному дню позбавлення волі дорівнює два дні обмеження волі.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст.368, 369, 370, 371, 373, 374КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.115 КК України.

ОСОБА_4 за п.2 ч.2 ст.115 КК України - виправдати.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.136 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 /два/ роки.

На підставі ст.72 КК України, з розрахунку один день позбавлення волі дорівнює двом дням обмеження волі, зарахувати ОСОБА_4 у строк відбутого покарання період тримання під вартою з 26.08.2013р. по 20.10.2014р..

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4, у вигляді тримання під вартою змінити на особисте зобов'язання. Звільнити ОСОБА_4 з-під варти із зали суду.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 /п'ять/ років.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_5, у вигляді особистого зобов'язання змінити на тримання під вартою. Взяти ОСОБА_5 під варту із зали суду.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 витрати на проведення експертного дослідження №430 на користь держави в особі НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області в розмірі 4 236 / чотири тисячі двісті тридцять шість/ гривень 48 копійок, в рівних частках.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 витрати на проведення експертного дослідження №469 на користь держави в особі НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області в розмірі 3 177 / три тисячі сто сімдесят сім / гривень 36 копійок, в рівних частках.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 витрати на проведення експертного дослідження №470 на користь держави в особі НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області в розмірі 3 177 / три тисячі сто сімдесят сім / гривень 36 копійок, в рівних частках.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 витрати на проведення експертного дослідження №1155/431 на користь держави в особі НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області в розмірі 3 177 / три тисячі сто сімдесят сім / гривень 36 копійок, в рівних частках.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляції через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом 30-ти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії даного вироку.

Головуючий суддя В.В. Галагуза

Суддя В.О. Алєйнікова

Присяжні Е.П. Олефір

С.В. Федорович

В.В. Попова