ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я  

                                                            іменем України

27.01.09 р.                                                                                                       Справа № 22/6пн                              

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Вугледарської міської ради, м. Вугледар

до відповідача 1: ОСОБА_1м. Вугледар

до відповідача 2: ОСОБА_2м. Вугледар

третя особа: Вугледарський міський відділ земельних ресурсів, м. Вугледар

про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Вугледар, вул. 30 річчя Перемоги, 4 а.

При участі представників:

від позивача: Прокопова О.В. -  довіреність від 19.12.2008р. №1/37-2614

від відповідача 1:ОСОБА_1 - особисто

від відповідача 2:ОСОБА_1 - довіреність від 02.10.2007р.

від третьої особи: не з'явились

По справі оголошувалися перерви

з 22.01.2009р. до 10-00 год. 27.01.2009 р.

з 11-35 год. 27.01.2009р. до 14-00 год. 27.01.2009 р.

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Вугледарська міська рада, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Вугледар та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2м. Вугледар, третя особа: Вугледарський міський відділ земельних ресурсів, м. Вугледар, про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Вугледар, АДРЕСА_1 привівши її у стан, придатний для використання, звільнивши від будівель, споруд шляхом їх знесення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.02.2008 року по справі № 22/36пн задоволено позов Вугледарської міської ради до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1про зобов'язання  звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221 га, розташовану за адресою: м. Вугледар, АДРЕСА_1 звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить їй на підставі договору купівлі -продажу від 06.04.1999 р., шляхом її знесення та вивезення та про зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_2. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0221 га, розташовану за адресою: м. Вугледар, АДРЕСА_1 звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом її знесення та вивезення

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2008р. наведене рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2008р. Рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008 року та Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року у справі № 22/6пн скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

В ході нового розгляду спору позивач заявив про не підтримання ним позовних вимог, які були визначені ним згідно доповнень до позовної заяви від 08.02.2008 р. № 1/37-329 та заявив про наполягання на позовних вимогах визначених у доповнень до позовної заяви від 07.02.2008 р. № 1/37-311.

Позивач також пояснив суду про наявність технічних помилок у доповненнях до позовної заяви від 07.02.2008 р. № 1/37-311, а саме, помилки наявні у датах договорів купівлі-продажу: замість дати 06.04.1999р. необхідно вважати дату 02.09.1997р. щодо договору купівлі-продажу у відношенні до відповідача-1 та дату 26.11.1996р. у відношенні до відповідача-2.

Таким чином, остаточними позовними вимогами позивача є вимоги про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Вугледар, АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить ОСОБА_1. на підставі договору купівлі - продажу від 02.09.1997р., шляхом її знесення та вивезення та про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку,  розташовану за адресою: м. Вугледар, АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 26.11.1996р. та рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 07.09.2007р., шляхом її знесення та вивезення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність у фізичних осіб -підприємців ОСОБА_1. та ОСОБА_2. м. Вугледар правоустановчих документів на спірну земельну ділянку.

Позивач зазначає, що рішенням міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею” приватному підприємцю ОСОБА_2. під кафе було відведено земельну ділянку площею 0,0442га за адресою: м. Вугледар,АДРЕСА_1, але межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не було встановлено. Крім того, зазначене рішення позивачем скасовано. При цьому, рішення ради, яким скасовано рішенням  від 30.07.1997р. №15 за результатами кількох судових проваджень не скасовано та не визнано недійсним.

Також позивач стверджує, що до відповідачів не переходило та не могло перейти право користування спірною земельною ділянкою, оскільки за даними Донецької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” щодо земельної ділянки розташованої у м. Вугледар по  АДРЕСА_1 ніяких прав власності не зареєстровано.

Відповідачі у відзиві на позовну заяву проти позову заперечили, зазначивши, що користуються спірною земельною ділянкою на підставі рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997 р. № 15, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 у постійне користування була надана земельна ділянка площею 0,0442 га для розміщення кафе.

Відповідачі наполягають також на тому, що позивач безпідставно не видав ОСОБА_2  державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. В свою чергу ні Земельним кодексом України від 18.12.1990 р. № 561-ХІІ, ні Порядком видачі державних актів не передбачено обов'язку суб'єктів господарювання подавати до землевпорядних органів окремих заяв про видачу актів.

Відповідачі стверджують, що вчинені ними дії не можуть розцінюватися як самовільне зайняття земельної ділянки, оскільки спірна земельна ділянка була надана ОСОБА_2 рішенням Вугледарської міської ради від 30.07.1997 р. № 15, фактично мова ведеться про використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Відповідач-1 наявність у себе права користування спірною земельною ділянкою обґрунтовує положеннями ст. 30 Земельного кодексу України, і наполягає на тому, що це право виникло у неї після придбання частини будинку кафе, розташованого на спірній земельній ділянці.

Відповідачі наполягають на тому, що рішення Вугледарської міської ради від 27.02.2007 р. «Про скасування рішення від 30.07.1997 р. № 15» є таким, що суперечить вимогам ст. 144 Конституції України, тому не може прийматися судом до уваги під час вирішення спору. Відповідачі зазначають, що спірна нерухомість належить їм на праві спільної власності, визначення розміру часток у праві спільної власності ними не здійснювалось, тому визначити розмір земельної ділянки, яка має бути звільнена кожним з них є неможливим.

Відповідачами заявлялось клопотання про припинення провадження по справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, яке вмотивовано тим, що в частині вимог про знесення та вивезення нерухомого майна відповідачів, яке належить їм на підставі договору від 06.04.1999р. склад учасників спору не відповідає статті 1 ГПК України.

Також відповідачами заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду або про витребування документів про існування двох земельних ділянок, довідку про відсутність поданих документів стосовно розгляду питання про надання ним спірної ділянки, містобудівну документацію про підтвердження первинного стану земельної ділянки, документи на підставі яких здійснено забудову спірної ділянки у 1990 р. ДП “Шахта Південнодонбаська № 1”.

Крім того, відповідачем-1 заявлені клопотання про зупинення провадження по справі на підставі п. 1 ст. 79 ГПК України, яке вмотивовано неможливістю розгляду спору до вирішення пов'язаної з нею справи № 2а-66-2008 р., що розглядається Вугледарським міським судом, як адміністративним та клопотання про перевірку повноважень Вугледарського міського голови на звернення до суду стосовно вирішення питань щодо регулювання земельних відносин, які віднесені до виключних повноважень міської ради.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ: 

Відповідач-1, ОСОБА_1, є суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою зареєстрованим виконкомом Вугледарської міської ради 28.09.1998 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Відповідач-2, ОСОБА_2, є суб'єктом підприємницької діяльності, фізичною особою-підприємцем зареєстрованим виконкомом Вугледарської міської ради 04.05.1993 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1.

Таким чином, судом з'ясовано, що обидва відповідачі є суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, належним чином зареєстровані, їх статус відповідачів по справі цілком відповідає вимогам ст. 1 ГПК України, тому клопотання відповідачів про припинення провадження по справі задоволенню не підлягає.

З наявної в матеріалах справи позовної заяви вбачається, що її підписано міським головою ОСОБА_3. Сторони підтвердили суду, що саме ОСОБА_3 є Вугледарським міським головою, проте, відповідачі наполягають на тому, що ОСОБА_3 не має повноважень представляти інтереси ради в межах спірних земельних відносин без належного рішення Вугледарської міської ради про наділення його такими повноваженнями.

Повноваження сільського, селищного, міського голови визначені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” п. 14 статті 42 якого передбачає, що сільський, селищний, міський голова, зокрема, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства. Також, п. 19 цієї ж статті передбачено, що 19) селищний, міський голова здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.

Таким чином, повноваження міського голови представляти інтереси ради у будь яких відносинах перед будь-якими особами,  визначені законом. Спірні питання не віднесені до виключних повноважень ради згідно з законом, відомостей, що вирішення питань самовільного зайняття земельних ділянок, як і взагалі будь-яких питань земельних правовідносин, віднесено радою до відання її виконавчих органів у матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на наведене, суд не вбачає підстав вважати, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати. Повноваження такої особи на підписання позовних заяв, поданих в інтересах міської ради, визначаються її статусом та законом.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області було проведено перевірку з питань дотримання земельного законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1., на підставі якої складено акт від 25.07.2006р.

У наведеному акті зазначено, що приватним підприємцем ОСОБА_1. використовується земельна ділянка загальною площею 0,0221га для експлуатації будинку кафе в м. Вугледар:АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 02.09.1997р. №483853 без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, без одержання документа, що посвідчує право власності на ній та його державної реєстрації, що є порушенням ст.125, ст.126 Земельного кодексу України.

За матеріалами справи, 26.11.1996р. між Малим підприємством молодіжних ініціатив “Україна” (“Продавець”) та ОСОБА_2 (“Покупець”) було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого Мале підприємство молодіжних ініціатив “Україна” (“Продавець”) продало, а ОСОБА_2. (“Покупець”) купив будівлю літнього кафе загальною площею 14,5кв.м., яке розташоване за адресою: м. Вугледар,АДРЕСА_1.

02.09.1997р. між ОСОБА_2 (“Продавець”), ОСОБА_1. (“Покупець”) таОСОБА_4. (“Покупець”) було укладено договір купівлі-продажу , згідно якого ОСОБА_2. (“Продавець”) продав, аОСОБА_1 (“Покупець”) таОСОБА_4. (“Покупець”) купили будинок кафе у рівних частках кожен загальною площею 14,5кв.м., який розташований за адресою: м.Вугледар, АДРЕСА_2.

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 07.09.2007р. за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. таОСОБА_4. про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 02.09.1997р. задоволені позовні вимоги  та визнано договір купівлі-продажу кафе, розташованого в м. Вугледарі по вул.30-річчя Перемоги, 4а, укладеного 02.09.1009р. між ОСОБА_2 (“Продавець”), ОСОБА_1. (“Покупець”) таОСОБА_4. (“Покупець”) недійсним в частині продажу 1/2  частини будівлі кафеОСОБА_4., з моменту його вчинення (рішення набрало законної сили 17.09.2007р.).

Рішенням Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею” було узгоджено технічний паспорт земельної ділянки приватного підприємця ОСОБА_2., затверджено відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_2. під кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 площею 0,0442га за адресою: м.Вугледар,АДРЕСА_1 та було вирішено питання щодо надання приватному підприємцю ОСОБА_2. Державного акту на право постійного користування землею.

16.02.2007р. №01-34-17 Вугледарський міський відділ земельних ресурсів звернувся до міського голови з клопотанням про скасування рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею” в зв'язку з тим, що згідно ст.7 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) приватний підприємець ОСОБА_2. не мав права на отримання земельної ділянки у постійне користування.

Рішенням Вугледарської міської ради 27.02.2007/5-16-10 було скасовано рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею”.

Сторонами повідомлено суд, що рішення Вугледарської міської ради від 27.02.2007р.  № 5-16-10 “Про скасування рішення міської ради від 30.07.1997р. № 15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі державного акту на право постійного користування землею” оскаржувалось відповідачами у судовому порядку, проте, за наслідками оскарження це рішення не скасовано, не визнано недійсним і на цей час знаходиться в силі.

Згідно довідки Відділу земельних ресурсів від 21.03.2008р. №01-41/19 відомості на 21.03.2008р. на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Вугледар,АДРЕСА_1, відсутні - кадастрову справу не заведено.

Згідно довідки Донецької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” від 22.12.2008р. № 151/17 щодо земельної ділянки розташованої у м. Вугледар по  АДРЕСА_1 ніяких прав власності не зареєстровано.

За даними Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації” від 14.04.2008р. №65 технічною інвентаризацією від 09.06.2004р. Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації” було виявлено самовільну реконструкцію кафе, розташованого за адресою: м. Вугледар,АДРЕСА_1, в результаті якої фактична площа об'єкта нерухомості склала 114,1кв.м., що знайшло відображення в технічному паспорті, виготовленому інженером бюро з відміткою на титульній сторінці про виявлене самочинне будівництво. За заявою співвласника, ОСОБА_1. 14.03.2008р. знову була здійснена технічна інвентаризація, якою виявлена подальша самочинна реконструкція будівлі кафе (загальна площа об'єкта нерухомості - 107,5кв.м, площа забудови -167,4кв.м.). В листі також зазначено, що співвласниками було надано копію рішення Вугледарської міської ради 27.02.2007/5-16-10 було скасовано рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею” та технічний паспорт земельної ділянки.

На дату укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_2 будівлі літнього кафе загальною площею 14,5 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Вугледар,АДРЕСА_1, земельні правовідносини регулювались Земельним кодексом України від 18.12.1990р. №561-XII.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. №561-XIІ право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно зі ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. №561-XIІ право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Як вбачається з матеріалів справи, і цей факт не заперечується відповідачем-2 акт на право постійного користування земельною ділянкою йому не видавався.

На теперішній час спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 1 ст.125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності  та  право  постійного  користування  на земельну  ділянку  виникає  після  одержання  її   власником   або користувачем  документа,  що  посвідчує  право  власності чи право постійного користування  земельною  ділянкою,  та  його  державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право    оренди   землі   оформляється   договором,   який реєструється відповідно до закону.

В п.3 ст.125 Земельного кодексу України встановлено заборону приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Судом встановлено, що відповідачами не оформлено право на користування земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства

Згідно ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом не приймаються посилання відповідачів на те, що вони користуються спірною земельною ділянкою на підставі рішення від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею”, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 у постійне користування була надана земельна ділянка площею 0,0442 га для розміщення кафе з огляду на те, що рішенням Вугледарської міської ради від 27.02.2007 № 5-16-10 рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997р. №15 “Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею” було скасовано.

Згідно до ст. 11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з постанови Вищого господарського суду по справі від 11.11.2008р.,   касаційною інстанцією зазначено про обов'язковість з'ясування обставин справи, що випливають з приписів ст. 30 Земельного Кодексу України, що була чинна до 01.01.2002р.  (до набрання чинності Земельного Кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ).

Стаття 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. №561-XIІ визначає засади та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду

Так, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Таким чином, нормами Земельного кодексу України у зазначеній редакції передбачено саме перехід права власності або права користування земельною ділянкою. Тобто, законом передбачена залежність виникнення права власності або права користування земельною ділянкою у набувача прав власності на будівлю і споруду від наявності такого права у відчужувателя будівлі та споруди. Будь якого автоматичного виникнення права власності або права користування земельною ділянкою без наявності такого права у попереднього власника будівлі та споруди Земельний кодекс України від 18.12.1990р. №561-XIІ не передбачав.

Як зазначалось, органи уповноважені на ведення обліку прав на землю повідомили про відсутність зареєстрованих прав власності щодо спірної земельної ділянки. В матеріалах справи наявні листи ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” № 1090 від 07.04.2008р. та  № 17-10 від 08.05.2008 р. відповідно до яких документів у відношенні до виділення ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” земельної ділянки за адресою м. Вугледар,АДРЕСА_1 підприємство не має.

Позивачем пояснено суду, що у нього відсутні дані про прийняття Вугледарською міською радою рішень про надання у власність або користування спірної земельної ділянки а також посвідчення права власності або право користування спірною земельною ділянкою шляхом видачі державних актів щодо ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” та ЦМІ “Україна” - попередніх власників будівлі літнього кафе за адресою м. Вугледар,АДРЕСА_1

Тобто, наявність права власності або права користування спірною земельною ділянкою у попередніх власників будівлі літнього кафе за адресою м. Вугледар,АДРЕСА_1 матеріалами справи не доводиться, належних та допустимих доказів такого права до матеріалів справи не долучено, а тому у суду відсутні підстави для висновків про те, що до відповідачів перейшло або могло перейти право власності або право користування спірною земельною ділянкою у відповідності до положень ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. №561-XIІ.

Також судом приймаються до уваги наведені вище відомості Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації” (з урахуванням відомостей наданих начальником інспекції ГАСК В.В. Радуль). Ці відомості дозволяють зробити висновок про те, що проведена відповідачами самочинна реконструкція будівлі кафе цілком змінила характеристики будівлі літнього кафе, яку було придбано відповідачами на підставі відповідних договорів купівлі-продажу. Отриманий в результаті такої реконструкції (здійсненої самочинно, без відповідних дозволів та відповідної проектно-кошторисної документації) об'єкт нерухомості неможливо ототожнити з об'єктом який, придбавався відповідачами. Зокрема, загальна площа об'єкту збільшилась майже у 8 разів, загальна площа забудови - майже у 12 разів. Тобто, внаслідок реконструкції виник зовсім інший об'єкт нерухомості, і таке виникнення не спирається на чинне законодавство.

Наведені висновки спростовують твердження відповідачів, що позовними вимогами порушується їхнє право власності і можливе позбавлення відповідачів власності у непередбачений законодавством спосіб.

Враховуючи наведені обставини у суду відсутні вважати користування відповідачами спірною земельною ділянкою правомірним та таким, що ґрунтується на вимогах закону. Навпаки, обставини справи свідчать про те, що таке користування цілком відповідає  наведеному вище визначенню терміну “самовільне зайняття земельної ділянки”, а саме, на момент розгляду судом спору відсутнє рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду),  відсутній вчинений правочин щодо такої земельної ділянки, правомірність користування з огляду на положення ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. №561-XIІ матеріалами справи не підтверджується, інших правомірних, встановлених законом підстав користування відповідачами спірною земельною ділянкою в ході розгляду спору судом не встановлено.

Положення Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ (ст. 212) передбачають повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, а саме, законом встановлено, що

1. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

2. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

3. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Суд зазначає, що аналогічні положення містилися і у Земельному кодексі України від 18.12.1990р. №561-XIІ, а саме, стаття 116 цього кодексу передбачала, що самовільно зайняті земельні ділянки повертаються за їх належністю без відшкодування затрат, проведених за час незаконного користування. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будівель і споруд, провадиться підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які самовільно зайняли земельні ділянки, або за їх рахунок. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду або арбітражного суду.

З огляду на викладене, вимоги позивача є обґрунтованими, обставини заявлені у їх обґрунтування відповідають законодавству чинному протягом всього строку наявності спірних правовідносин, а тому підлягають задоволенню.

Клопотання відповідачів про витребування у позивача відповідних документів, задоволенню не підлягає оскільки, по-перше, відповідачами у порушення вимог ч. 3 ст. 38 ГПК України, докладно не визначені ні точна назва такого документа, ні підстави, з яких вони вважають, що ці докази має відповідач, ні обставини, які можуть підтвердити ці докази. По-друге, суд вважає, що суттєвим для розгляду спору (зважаючи на склад позовних вимог, обов'язкові вказівки касаційної інстанції) є обставина наявності у попередніх власників права користування спірною земельною ділянкою. При цьому, як зазначалось, матеріали справи містять та судом досліджені документи та відповіді ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1”, первинного власника приміщення літнього кафе, щодо наявних у нього документів відносно спірної земельної ділянки.

Також не підлягає задоволенню клопотання відповідачів про зупинення провадження по справі з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

          Клопотання відповідача-1 вмотивовано порушенням Вугледарським міським судом провадження по справі 2а-66-2008 р., до клопотання додана ухвала Вугледарського міського суду від 06.11.2008р.

З наведеної ухвали вбачається, що судом відкрите провадження у справі за заявою ОСОБА_2та ОСОБА_1до Вугледарської міської ради про визнання недійсним рішень міської ради та спонукання до вчинення дій.  При цьому, відповідачем-1 не визначено яким чином розгляд наведеної справи унеможливлює розгляд даної справи. Судом така неможливість не встановлена. Всі обставини, факти, документи, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень, на час розгляду спору існують, вільні до дослідження та аналізу і провадження по справі 2а-66-2008 р. такому дослідженню не перешкоджає.

Що ж до можливого визнання недійсним будь яких рішень ради або скасувань у касаційному порядку будь-яких судових рішень, то при наявності нововиявлених обставин сторона вправі подати в порядку ст.ст.112-114 ГПК України відповідну заяву про перегляд судового рішення при їх наявності за нововиявленими обставинами в загальному порядку.

Щодо заяви відповідачів про застосування строків позовної давності, то з цього приводу суд зазначає, що порушення, яке полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки за своєю природою є триваючим порушенням, за правовим характером є порушенням прав особи у вигляді перешкод у користуванні майном, вимоги щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки є вимогами про повернення майна з чужого незаконного володіння, а тому безпідставні твердження відповідачів про пропуск позивачем строку позовної давності щодо захисту своїх майнових прав у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене та керуючись  ст. ст. 125, 126, 212 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ, ст.ст. 22, 23, 30, 116 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. №561-XIІ, ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст.ст. 1, 2, 4 - 45, 21, 22, 33, 36, 38, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 11112  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позов Вугледарської міської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Вугледар, АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить ОСОБА_1. на підставі договору купівлі - продажу від 02.09.1997р., шляхом їх знесення та вивезення та про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку,  розташовану за адресою: м. Вугледар, АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 26.11.1996р. та рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 07.09.2007р., шляхом їх знесення та вивезення - задовольнити.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Вугледар, АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить ОСОБА_1. на підставі договору купівлі - продажу від 02.09.1997р., шляхом її знесення та вивезення.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2звільнити самовільно зайняту земельну ділянку,  розташовану за адресою: м. Вугледар, АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 26.11.1996р., шляхом її знесення та вивезення.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(85670, Донецька область, м. Вугледар, АДРЕСА_3) на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2(85670, Донецька область, м. Вугледар, АДРЕСА_4) на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(85670, Донецька область, м. Вугледар, АДРЕСА_3) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, Державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000)) судові витрати по сплаті витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2(85670, Донецька область, м. Вугледар, АДРЕСА_4) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, Державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) судові витрати по сплаті витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.

               Суддя                                                                                                            Гончаров С.А.                              

За згодою сторін у судовому засіданні 27.01.2009 року

оголошено вступну та резолютивну частину рішення

Рішення підписане 29.01.2009р.