Справа № 755/25006/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"02" жовтня 2014 р.Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Марцинкевич В.А.,

при секретарі Бовкун О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що в межах забезпечення виконання забовязань за кредитним договором, між ОСОБА_1 та ПАТ «Сведбанк» було укладено іпотечний договір 2615/0708/71-066-Z-66, зареєстрований від 29 липня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим №8024, відповідно до якого іпотекодавець передав іпотекодержателю заставне майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу права вимоги. 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та Пат «Альфа Банк» укладено договір купівлі-продажу права вимоги, внаслідок чого відбулася заміна кредитора. У зв'язку з неналежним виконанням, взятих на ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, яким 08 липня 2014 року було вчинено виконавчий напис нотаріуса за номеро1583, що стало підставою для відкриття виконавчого провадження з метою звернення стягнення на квартиру та стягнення заборгованості в сумі 631179,99 гривень. Відповідачка не погоджуючись з діями відповідачів та вважаючи, що порушенні її права, як власника нерухомого майна звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовну заяву просив задовольнити з підстав, викладених у ній, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі та третя особа, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 29 липня 2008 року між позивачем та ВАТ «Сведбанк» було укладено кредитний договір № 2615/0708/71-066, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 85000,00 доларів США. (а.с. 12-15).

29 липня 2008 року між позивачем та ВАТ «Сведбанк» було укладено іпотечний договір №2615/0708/71-066-Z-66, предметом даного договору була передана в іпотеку належна їй на праві приватної власності однокімнатна квартира, в якості забезпечення виконання основного зобов'язання за договором кредиту від 29 липня 2008 року, укладеного між позивачем та ВАТ «Сведбанк» (а.с. 6-9).

08 липня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис за реєстровим №1583. Згідно вказаного виконавчого напису звернуто стягнення на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності позивачу, за рахунок коштів від продажу якого мають бути погашені зобов'язання позивача за кредитним договором. (а.с. 35-36).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 32 вказаного закону встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Таким чином, іпотекодержатель має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі незадоволення іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя про виконання порушеного боржником зобов'язання у тридцятиденний строк.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 3 ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» - нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Згідно абз. 4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03 2004 р. за N 283/8882 в чинній на момент вчинення оспорюваного напису редакції, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачами не надано доказів на підтвердження звернення до позивача з вимогою про погашення основного зобов'язання.

Згідно п.12 вищезазначеної Інструкції учинення нотаріальної дії може бути відкладене в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або направлення документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен упевнитись у відсутності в зацікавлених осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

При вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було повідомлено позивача. як заінтересовану особу про вчинення такої нотаріальної дії, не було встановлено відсутність відповідних заперечень, відповідачами не роз'яснено позивачеві умови та правові наслідки вчинення виконавчого напису.

Згідно ч. 2 ст. 50 Закону України "Про нотаріат" право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, відповідачем вказана обставина не спростована, доказів належного направлення позивачу вимоги про дострокове виконання боргового зобов'язання на підставі якої вчинено виконавчий напис з інформацією про вручення боржнику повідомлення про дострокове виконання боргового зобов'язання була відсутня.

Відповідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, № 20/5 для стягнення грошових сум, або витребування від Боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлено Кабінетом міністрів України, а саме: Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути також первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», відтак, згідно положень ч. 1 даної статті, - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть бути складені зведені облікові документи. А частиною 2 цієї статті передбачено також ведення даних документів в електронних носіях за умови наявності ряду реквізитів, які були наявні у всіх наданих нотаріусу документа первинної бухгалтерської документації (в тому числі і в розрахунках заборгованості).

Письмове повідомлення у відповідності до ч. 4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріусом боржнику не надсилалося, та якими самими документами нотаріус при вчинення виконавчого напису, оскільки таких документів позивач ні в нотаріуса ні від банку не отримував, що унеможливило надання заперечень стосовно визначення основної заборгованості за кредитним договором, простроченої суми по відсотках та пені в прострочення платежу, які вказуються у виконавчому написі нотаріуса.

У договорі іпотеки прямо зазначені вимоги кредитора і зобов'язання позичальника іпотекодавця, які цим договором забезпечуються, разом з тим, неможливо з'ясувати чи вказані дані наданих банком нотаріусу документах конкретні, встановлені договором зобов'язання, за якими саме виникла заборгованість, а отже не можливо вважати, що виконавчий напис зроблено відносно зобов'язань, передбачених кредитним договором від 29 липня 2008 року та іпотечним договором.

Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку про те, що зазначена у виконавчому написі сума боргу не є безспірною, відмова у задоволенні позову призведе до порушення прав позивача на оспорювання суми боргу у судовому порядку, банком при зверненні стягнення на предмет іпотеки не дотримано вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 гривень.

На підставі викладенного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 64, 88, 179, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України; Законами України «Про іпотеку», «Про нотаріат»; „Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затверджених наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. N 20/5; Постановою КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 р., суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис зареєстрований у реєстрі за №1583, вчинений приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_2 від 08 липня 2014 року, за іпотечним договором про звернення стягнення на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, для задоволення грошових вимог в сумі 631175,99 гривень, таким що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дніпровського районного суду

м.Києва В.А. Марцинкевич