печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7235/14-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Скирді В. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», треті особи - ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Онисимивна, відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним договору іпотеки та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2014 року ПАТ "Акціонерний банк "Київ" звернулося до суду з позовом, яким просить звернути стягнення на майно, що належить відповідачці і є предметом іпотеки.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 30.05.2007 року між АКБ банк "Київ", правонаступником якого є ПАТ " Акціонерний комерційний банк " Київ", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 66, за умовами якого ПАТ " АКБ " Київ" надав ОСОБА_2 кредит на суму 4 536 000 доларів США, зі строком користування до 29.05.2012 року та сплатою 11,8 % річних.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2 31.05.2008 року між ПАТ " АКБ " Київ" та ОСОБА_1 був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки майнових прав.

Відповідно до п.1.2 договору предметом іпотеки є належні ОСОБА_1 майнові права на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки ОСОБА_2 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме - на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

В ході розгляду справи відповідачка звернулася з зустрічним позовом про визнання недійсним договору іпотеки від 31.05.2007 року та зобов'язання вчинити дії.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, проти зустрічного позову заперечувала.

Представник відповідачки проти позову банку заперечував, зустрічні вимоги підтримав.

Треті особи - ОСОБА_2 та приватний нотаріус КМНО ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Від приватного нотаріуса надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши думку представника позивача та представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов банку не підлягає задоволенню, а зустрічний підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.05.2007 року між Акціонерним комерційним банком "Київ" (правонаступник ПАТ " Акціонерний комерційний банк " Київ") та ОСОБА_2 укладено Договір про надання кредиту № 66, за умовами якого ПАТ " АКБ " Київ" надав ОСОБА_2 кредит на загальну суму 4 536 000,00 долларів США , зі строком користування до 29.05.2012 року та сплатою 11,8 % річних. В подальшому, 31.05.2007 року між ПАТ " АКБ " Київ" та ОСОБА_2 укладались ряд додаткових угод до кредитного договору.

Даними угодами вносилися зміни до основного договору стосовно розміру кредиту, валюти кредиту, порядку сплати відсотків, сплати комісійної винагороди, зміна номеру рахунку для зарахування заборгованості.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2 31.05.2008 року між ПАТ " АКБ " Київ" та ОСОБА_1 був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки майнових прав.

Відповідно до п.1.2 договору, предметом іпотеки є належні ОСОБА_1 майнові права на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

У відповідності до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до правил ст. 1050 та ч.2 ст. 1054 ЦК України на позичальника покладається обов'язок повертати кредит та сплачувати проценти у розмірі та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повертати кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась, та сплати процентів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не виконує належним чином зобов'язання по поверненню кредиту, а тому на час подання позову утворилася заборгованість по кредитному договору на суму 104 401 871 гривень 40 коп.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 5 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору) визначений вичерпний перелік об'єктів, які могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором.

Предметом іпотеки могли бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також міг бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Водночас поняття "іпотека майнових прав" і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому законі були відсутні.

Між тим, не можуть бути прийняті до уваги судом посилання позивача ПАТ «АКБ "Київ" про те, що при укладені спірного договору сторони керувалися Законом України від 19 червня 2003 року № 979-ІV "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", оскільки у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору, вказаним нормативним актом встановлювалися відносини у системі іпотечного кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном.

Отже, предметом правового регулювання Закону України від 19 червня 2003 року № 979-ІV "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" є відносини, що виникають з приводу іпотечного боргу, який виникає після невиконання договору, забезпеченого іпотекою, а не для забезпечення кредитного договору, що був укладений 30.05.2007 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_2

Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким були внесені зміни до Закону України "Про іпотеку".

Таким чином під час укладення договору іпотеки були порушені положення статті 5 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору), оскільки майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки і є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання договору іпотеки від 31.05.2007 року недійсним.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм закону висловлена у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі N 6-8ц13.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи вказану норму закону, вимоги позову банку про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягають задоволеню.

Згідно із ст.17 Закону України " Про іпотеку" іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до змісту іпотечного договору, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 накладена заборона відчуження зазначених в договорі майнових прав на квартири до припинення дії договору іпотеки.

Згідно із п.4 ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" та наказу Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14.12.2012 року "Про затвердження порядку використання даних реєстру прав власності на нерухоме майно, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, державного реєстру іпотек та державного реєстру обтяжень рухомого майна", єдиним уповноваженим суб'єктом на проведення державної реєстрації майнових права на нерухоме майно та їх обтяжень, а також їх змін, що виникли за даним спірним договором, є відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, який в даному випадку має керуватися п.7 вищезазначеного Наказу міністерства юстиції.

Тому вимоги зустрічного позову про виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження іпотекою майнових прав на квартири та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження майнових прав на квартири суперечать Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень", відтак задоволенню не підлягають.

Вимоги про зобов'язання відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про зняття заборони відчуження майнових прав, припинення іпотеки та зняття обтяження майнових прав ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України та стягує з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 5 Закону України "Про іпотеку", ст.203,215, 525, 530 ЦК України, ст. ст. 10,60,88,212-215, 223,294 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без задоволення.

Визнати недійсним договір іпотеки, укладений 31.05.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» та ОСОБА_1, посвідчений 31.07.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 266п.

Зобов'язати Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про зняття заборони відчуження майнових прав, припинення іпотеки та зняття обтяження майнових прав на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1, заборона на які була накладена 31 травня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровані в реєстрі за №№ 71, 72.

В іншій частині зустрічний позов залишити без задоволення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" на користь ОСОБА_1 243 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ