УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р. Справа № 154127/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Гулида Р.М.

суддів: Каралюса В.М., Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 08 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення дій,-

встановила:

30.09.2011 року позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії «Дітям війни» за період шість місяців з дня подачі заяви до суду та по момент винесення рішення судом, з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. Незважаючи на це, відповідач її не виплачує.

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 08 листопада 2011 року позов задоволено частково.

Визнано відмову відповідача щодо нездійснення нарахування та невиплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дітям війни за період з 30 березня 2011 року по 22 липня 2011 року такою, суперечить та не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 30 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, із врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмолено.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.1 ч.1. ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним:

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивачі належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, оскільки дія статті не зупинялась, а тому вимоги за задоволений період є підставними, з врахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р.

Безспірно встановлено, що позивачі є дітьми війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мали право на отримання підвищення виплачуваної їм пенсії за віком.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачам нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за період з 30 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, колегія суддів вважає, що такий підлягає задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2011рік» розміри державних соціальних гарантій на 2011 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2011 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Саме тому суд першої інстанції зобов'язав відповідача провести нарахування і виплату позивачам підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 30 березня 2011 року по 22 липня 2011 року з врахуванням виплачених сум.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що 23 березня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 ч.1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п.4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області на 2011 рік. На виконання вимог Закону України від 23 березня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», - 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Отже, нарахування та виплата за період до 23 липня 2011 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а після 23 липня 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Теребовлянському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 08 листопада 2011 року у справі №2а-5357/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам. Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Каралюс В.М.

Кузьмич С.М.