УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2014 року Справа № 172222/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Кузьмича С.М., Каралюса В,М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 12.12.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити щорічну допомогу на оздоровлення, -
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2011 року позивач звернувся з позовом до управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити щорічну допомогу на оздоровлення як особі яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС за 2011 рік.
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 12.12.2011 року, позов задоволено. Визнано дії протиправними. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС за 2011 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням виплачених сум.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2 категорії, захворювання якого пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції зі змінами відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007) щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2 категорії, виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Згідно з частинами п'ять і сім статті 48 цього Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення; розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Позивачу щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають положення статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України № 836 і № 562, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відтак, позовні вимоги позивача про нарахування та виплату недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік з розрахунку 5 мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації - залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 12.12.2011 року у справі № 2-а/0310/4967/11 - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р.М. Гулид
Судді С.М. Кузьмич
В.М. Каралюс