УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 5481/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. про повернення позовної заяви у справі за позовом головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до головного управління юстиції у Львівській області, управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з позовом до головного управління юстиції у Львівській області, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якій просить:

- визнати протиправним дії державного виконавця при винесенні постанови від 18.04.2014 року ВП №42320033 "Про накладення штрафу" в розмірі 1020,00 грн;

- скасувати постанову державного виконавця від 18.04.2014 року ВП №42320033 "Про накладення штрафу" в розмірі 1020,00 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що справа згідно з п.5 ч.1 ст.18 та п.6 ст. 181 КАС України предметно підсудна Дрогобицькому міськрайонному суду Львівської області, як адміністративному суду, а не Львівському окружному адміністративному суду.

Не погодившись з цією ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив позивач - головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. В апеляційній скарзі просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено те, що позивач просить визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні постанови "Про накладення штрафу" в розмірі 1020,00грн. від 18.04.2014 року ВП №42320033 та скасувати вказану постанову. Постанова "Про накладення штрафу" від 18.04.2014 року ВП №42320033 винесена головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області при примусовому виконанні виконавчого листа №1306/8507/2012, виданого 24.02.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 14718,88 грн. різниці в розмірі пенсії за попередній період.

Згідно з пунктом 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» надано роз'яснення, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, яка невиконана самостійно боржником, є підставою для її примусового виконання.

В цьому ж пункті постанови пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» з посиланням на п.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» зазначається, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Також зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Крім того, постановою пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» розтлумачено, що до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Частиною 2 ст. 18 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Як стверджується матеріалами справи, позивач оскаржує дії державного виконавця при винесенні постанови "Про накладення штрафу" від 18.04.2014 року ВП №42320033 та просить скасувати вказану постанову.

Оскільки постанова державного виконавця про накладення штрафу не є постановою щодо виконання рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 КАС України, а в силу п.7 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» є самостійним виконавчим документом, вказана позовна заява не підлягає розгляду Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, а справа підсудна Львівському окружному адміністративному суду.

Згідно з положеннями п.6 ч.1 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції може скасувати судове рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання про те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 160, ст. ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 6 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. про повернення позовної заяви у справі № 813/3396/14 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник