КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р. Справа№ 927/1361/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від боржника - Дерев’янка Ю.М. (дов. від 15.04.2014),

від Чернігівської міської ради - Вовка П.І. (дов. 24.02.2014),

від Центрального територіального управління капітального будівництва - Смоляр О.Ю. (дов. від 23.01.2014),

від арбітражного керуючого Сиротенка О.О. - Гребеник І.С. (дов. від 08.01.2014),

а також розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Агеєва А.В. та Цілини Т.М.,

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2014

у справі № 927/1361/13 (суддя Белов С.В.)

за заявою Дочірнього підприємства "Чернігівська механізована колона "Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро"

до Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2014 у справі № 927/1361/13 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів, та визнано серед інших, кредиторські вимоги Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України у розмірі 4 206 680,85 грн. з віднесенням до IV черги задоволення, 1147,00 грн. судового збору - в І чергу задоволення.

Не погодившись із вказаною ухвалою, розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Сиротенко Олександр Олександрович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині визнання грошових вимог Центрального територіального правління капітального будівництва Міністерства оборони України та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Центральному територіальному правлінню капітального будівництва Міністерства оборони України у визнанні грошових вимог та включенні до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування вимог та доводів скарги, розпорядник майна боржника послався на те, що вимоги кредитора не мають ознак конкурсних, оскільки вимога зі сплати грошових коштів в розмірі 4 206 680,85 грн. була заявлена після порушення провадження у даній справі про банкрутство боржника, враховуючи, що кредиторська заборгованість виникла у зв'язку з переплатою за договором на капітальне будівництво, яким не встановлений строк повернення попередньо сплачених грошових коштів внаслідок порушенням боржником зобов'язань з фактичного виконання будівельних робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 апеляційну скаргу розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 прийнято відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2014 у справі № 927/1361/13, припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2014.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2014 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 скасовано, справу № 927/1361/13 передано на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича, продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

Представник арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, просила скасувати оскаржувану ухвалу з врахуванням доповнень до апеляційної скарги (вх. 09-11/5268 від 02.04.2014).

У вказаних доповненнях до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2014, арбітражний керуючий Сиротенко О.О. просив скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання грошових вимог Дочірнього підприємства "Укрсівербуд" ЗАТ "ДСК", Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, ПП "Монтажгазхімзахист" (в частині визнання вимог в сумі 150 000 грн.), ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_8, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 94 ГПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково.

При цьому, статтею 22 ГПК України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

За приписами ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що при апеляційному перегляді судових рішень суду першої інстанції, господарським процесуальним законом не передбачено право скаржника доповнювати або змінювати вимоги поданої апеляційної скарги на відміну від правил, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України. При цьому, колегія суддів враховує, що таке право учасника провадження може бути реалізоване в разі, зокрема, неотримання повного тексту оскаржуваного судового рішення за умови оголошення в судовому засіданні його вступної та резолютивної частини, відсутності представника в судовому засіданні при оголошенні рішення суду, в інших випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті оскаржуваної ухвали від 03.02.2014, в судовому засіданні був присутній розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Сиротенко О.О. та його представник Гребеник І.С., тобто скаржник був обізнаний про прийняте судом першої інстанції рішення за результатми попереднього засідання у справі про банкрутство ПАТ «Домобудівник».

Разом з тим, у тексті апеляційної скарги, що була подана до суду 11.02.2014, арбітражний керуючий Сиротенко О.О. не послався на необізнаність із повним текстом оскаржуваної ухвали Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2014, а отже не був позбавлений права оскаржити вказане судове рішення у повному обсязі або у відповідній частині.

За таких обставин, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сиротенка О.О. в частині кредиторських вимог Центрального територіального правління капітального будівництва Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" без врахування додаткових пояснень від 17.03.2014 № 170/2014-а та доповнень до апеляційної скарги (вх. № 09-11/5268 від 02.04.2014).

При цьому, апеляційна колегія вважає за необхідне зазначити, що арбітражний керуючий Сиротенко О.О. не позбавлений права звернутись із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2014 в загальному порядку в іншій неоскарженій частині.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Частиною 2 статті 25 Закону про банкрутство передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

З матеріалів справи вбачається, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника офіційно оприлюднено 20.11.2013 в газеті «Урядовий кур'єр» № 214.

23.12.2014 до суду першої інстанції звернулось Центральне територіальне правління капітального будівництва із заявою про визнання його кредитором боржника із майновими вимогами в сумі 4206680,85 грн.

В обґрунтування заявлених кредиторських вимог, кредитор послався на умови договір генерального підряду № 770 на капітальне будівництво 153-квартирного житлового будинку по вул. Курсанка Єськова, 14-б в м. Чернігові від 12.10.2007 (далі - договір підряду).

За умовами вказаного договору замовник (Центральне територіальне правління капітального будівництва) доручає, генеральний підрядник (боржник) бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами із забезпеченням належної якості виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву 207-квартирного житлового будинку по вул. Курсанка Єськова, 14-б в м. Чернігові (об'єкт), загальною орієнтовною площею 12035 кв. м (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.3 договору підряду, предметом договору є те, що замовник доручає генпідряднику збудувати об'єкт, ввести його в експлуатацію та передати об'єкт замовнику, а замовник зобов'язується прийняти від генпідрядника закінчені роботи з будівництва об'єкта та оплатити їх у визначеному договором порядку.

Пунктом 19.3 сторонами узгоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За умовами п. 14.2 договору підряду, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі Актів прийняття виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

На виконання умов Договору підряду замовник протягом 2010-2012 років здійснив оплату виконаних підрядник робіт, перерахувавши на користь боржника грошові кошти в загальному розмірі 21 058 915,17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

В свою чергу генпідрядник (боржник) виконав будівельні та інші роботи на загальну суму 16 852 234,32 грн., що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Таким чином, за договором підряду виникла передплата в загальній сумі 4 206 680,85 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання (ч. 1).

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (ч. 2).

Тобто, частина 2 статті 570 ЦК України встановлює презумпцію авансу, якщо в правочині не визначено, що така сума є завдатком.

На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.

Умовами договору підряду не передбачено перерахування замовником будівництва завдатку в забезпечення виконання своїх зобов'язань, а отже, грошові кошти в сумі 4 206 680,85 грн. є авансовими платежами.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Разом з тим, за визначенням статті 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя);

грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Стаття 23 Закону встановлює порядок виявлення кредиторів, а саме конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. При цьому всі грошові вимоги кредиторів до боржника повинні бути виражені в національній валюті України.

Тобто, після офіційного оприлюднення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство всі кредитори мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку статті 23 Закону про банкрутство незалежно від настання строку виконання зобов'язань.

Як було встановлено вище, кредитор заявив свої вимоги до боржника в межах встановленого ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство строку, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство (протягом 2010-2012 років) у зв'язку з перерахуванням авансових грошових коштів на користь боржника на підставі Договору підряду в рахунок оплати виконаних підрядних робіт, боржник своїх зобов'язань з будівництва в повному обсязі не виконав, суму попередньої оплати не повернув.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кредиторські вимоги в сумі 4 206 680,85 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню за результатами попереднього засідання суду.

Колегією суддів не приймається та не може бути розглянутий в якості доказу на підтвердження розміру заборгованості боржника Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 від 15.04.2014, оскільки він не був предметом розгляду в суді першої інстанції.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2014 у даній справі в частині кредиторських вимог Центрального територіального управління капітального будівництва відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни в цій частині не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 - 106 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2014 у справі № 927/1361/13 в частині визнання кредиторських вимог Центрального територіального управління капітального будівництва на суму 4 206 680,85 грн. залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

О.М. Остапенко