ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Справа № 911/1591/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Данилової Т.Б., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Вознюка Є.В. дов. №14-167 від 11.06.2014,

від відповідача: Криванчик В.О. дов. №01-08/1080 від 17.12.2013;

розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014

у справі № 911/1591/14 Господарського суду Київської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа"

про стягнення 346 457,63 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" про стягнення 346 457,63 грн., нарахованих у зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем отриманого природного газу, в тому числі: 159861,47 грн. - 7% штрафу, 15438,50грн. інфляційних втрат, 42042,84грн. - 3% річних та 129114,82 грн. пені. Позивач також просив суд відшкодувати за рахунок відповідача сплачений ним судовий збір (16316,65грн., а.с. 8).

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.07.2014 (суддя Карпечкін Т.П.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 15438,50 грн. - інфляційних втрат, 40795,75 грн. - 3% річних, 90380,38 грн. - пені, 111903,02 грн. - штрафу та 16257,91 грн. - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено. При цьому суд зменшив стягувану неустойку (штраф та пеню) на 30%.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 (судді: Сітайло Л.Г., Баранець О.М., Пашкіна С.А.), з урахуванням ухвали від 01.09.2014 про виправлення описки, вищезазначене судове рішення змінене, його резолютивна частина викладена в наступній редакції:

"1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 41-А, код 13712452) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 15438,50 (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. інфляційних, 40795,75 (сорок тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 3% річних, 90380,38 (дев'яносто тисяч триста вісімдесят) грн. пені, 111903,02 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот три) грн. штрафу та 6904,21 (шість тисяч дев'ятсот чотири) грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити."

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач оплатив отриманий відповідно до умов укладеного між сторонами договору природний газ з порушенням строків, встановлених в договорі, тому має сплатити позивачеві передбачену законом та обумовлену договором неустойку, а також суму 3% річних та інфляційних втрат (ст. 625 ЦК України).

В частині зміни рішення суду першої інстанції, постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем був надлишково сплачений судовий збір у розмірі 9387 грн., тому з огляду на вказану обставину та те, що за розрахунком суду до стягнення підлягають 3% річних у розмірі 40795,75 грн., позивачеві за рахунок відповідача має відшкодовуватись судовий збір у розмірі 6904,21 грн.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою в частині зменшення судами попередніх інстанцій суми пені на 30%, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 83 Господарського кодексу України, просить їх в цій частині скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в частині стягнення 38734,44 грн. пені та 47958,45 грн. - 7% штрафу.

Комунальним підприємством теплових мереж "Бориспільтепломережа" також подано касаційну скаргу на вказані рішення та постанову, в якій скаржник просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вимоги касаційної скарги мотивовані посиланням на норми ст.ст. 512, 538, 613 Цивільного кодексу України та тим, що в даному випадку мало місце прострочення кредитора, оскільки позивач несвоєчасно повернув відповідачеві акти приймання-передачі природного газу, які є підставою для остаточного розрахунку.

Розглянувши касаційні скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

02 серпня 2012 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір купівлі-продажу природного газу №12/28-ТЕ-17 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору продавець зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ в період з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, а покупець зобов'язався прийняти та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно з п. 5.1. Договору ціна за 1000 куб. м. природного газу складає 1309,20 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідальність покупця за порушення строків розрахунків у вигляді штрафу та пені обумовлена пунктом 7.2 Договору.

Строк позовної давності за названим договором, в тому числі і щодо стягнення штрафних санкцій становить 5 років (п.9.3 договору).

Позивач поставив відповідачу в період з жовтня по грудень 2012 року, природний газ на загальну суму 7232802,40 грн. Відповідач оплатив отриманий природний газ, але з порушенням встановлених у договорі строків.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 159861,47 грн. - 7% штрафу, 15438,50 грн. інфляційних втрат, 42042,84 грн. - 3% річних та 129114,82 грн. пені. Господарські суди перевірили наданий позивачем розрахунок вказаних сум та встановили, що суми пені, штрафу та інфляційних втрат визначені правильно, проте, у визначенні суми 3% річних допущено помилку, тому за розрахунком судів розмір 3% річних становить 40795,75 грн.

Враховуючи фінансовий стан відповідача, напрямок його діяльності по забезпеченню споживачів, в тому числі населення, державних підприємств та установ послугами з постачання теплової енергії, ту обставину, що розрахунки за отриманий природний газ проведені повністю, ненадання позивачем доказів понесення збитків, спричинених несвоєчасною оплатою за газ, господарські суди попередніх інстанцій зменшили розмір стягуваних сум неустойки на 30% відсотків.

З урахуванням норм ст.ст. 173, 174, 179, 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 513, 520, 530, 521, 525, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та встановлення факту несвоєчасного розрахунку за природний газ, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову у вищезазначеній частині.

Щодо зменшення судами попередніх інстанцій сум неустойки (штрафу та пені) на 30%, то судова колегія касаційної інстанції відзначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право господарського суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання передбачено і п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, господарські суди правомірно прийняли до уваги вищезазначені обставини щодо фінансового стану підприємства - відповідача та задовольнили позов в частині стягнення неустойки в розмірі 70% від заявленого.

Стосовно доводів касаційної скарги Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" про несвоєчасне повернення позивачем актів приймання-передачі природного газу (на думку скаржника, прострочення кредитора), то апеляційний господарський суд надав цим доводам належну правову оцінку, вказавши на те, що ця обставина не є простроченням кредитора в розумінні змісту ст. 613 Цивільного кодексу України. Судова колегія касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки із досліджених попередніми судовими інстанціями умов укладеного між сторонами договору вбачається, що обов'язок складання відповідного щомісячного акта приймання-передачі із зазначенням обсягу отриманого газу, його ціни та вартості покладений на покупця - відповідача, тобто покупець має своєчасно скласти такий акт, направити його продавцю та оплатити вказаний ним в акті обсяг природного газу у встановлений договором строк.

Суд касаційної інстанції також погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині розподілення витрат зі сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки судом апеляційної інстанції норми матеріального та процесуального права порушено не було, то підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 у справі №911/1591/14 - без змін.

Головуючий суддя Коробенко Г.П.

Судді Данилова Т.Б.

Шаргало В.І.