ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р.Справа № 923/1121/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Головея В.М., Ліпчанської Н.В.

при секретарі судового засідання: Щербатюкові О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Комадовський Д.П. - за дорученням

від Стрілківська сільська рада: не з'явився

від виконкому Стрілківської сільської ради: Гулько С.О. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 19 серпня 2014 року

у справі № 923/1121/14

за позовом приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском"

до:

1) Стрілківської сільської ради Генічевського району

2) виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Генічевського району

про стягнення 660574 грн. 93 коп.

Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 690 від 14.10.2014 року.

В С Т А Н О В И Л А:

31.07.2014 р. Приватне спеціалізоване виробниче підприємство "Аском" (далі позивач, Підприємство) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Стрілківської сільської ради Генічевського району Херсонської області (далі Рада) та виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Генічевського району Херсонської області (далі Виконком) про стягнення з останнього на користь Підприємства грошових коштів в сумі 660574 грн. 93 коп.

Позов мотивований тим, що Виконком не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами по справі трьохстороннім договором від 10.04.2012 р. щодо своєчасної та повної сплати боргу в сумі 660.574 грн. 93 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 13211 грн. 50 коп.

Рада та Виконком були своєчасно та належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, але їх представники в судове засідання не з'явились, а клопотання останніх про перенесення розгляду справи на іншу дату відхилено місцевим судом як безпідставне та справа розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.08.2014 р. (суддя Клепай З.В.) у задоволені позову до Виконкому - відмовлено, а провадження у справі стосовно Ради - припинено.

Рішення суду мотивовано тим, що спірна угода є угодою щодо заміни сторони у виконавчому проваджені, якою сторони одночасно домовились про розстрочення виконання рішення по справі, внаслідок чого підстави для задоволення позову відсутні. Оскільки Рада, як організація, що утворює Виконком, зобов'язала останнього виконати судове рішення по справі № 7/146-09, яким з Ради на користь позивача стягнуто 760.574 грн. 93 коп. боргу, то на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України провадження по справі припинено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду частково скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення боргу з Виконкому задовольнити у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що Виконком не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами по справі трьохстороннім договором від 10.04.2012 р. щодо своєчасної та повної сплати боргу в сумі 660.574 грн. 93 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 13211 грн. 50 коп. Крім того, рішенням господарського суду Херсонської області у справі № 923/695/13, що набрало законної сили, встановлено а тому не підлягає доказуванню той факт, що угода від 10.04.2012 р. є дійсною та у Виконкому виник обов'язок перед позивачем щодо сплати названого боргу. Подання окремого позову до суду, а не заяви про заміну сторони у зобов'язанні на підставі ст. 25 ГПК України не є порушенням позивачем вимог ст. 520 ЦК України.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Рада була своєчасно та належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, але не скористалась своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

В судовому засіданні представник Виконкому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також, в судовому засіданні представником Виконкому заявлено клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату до отримання судом відправленого Виконкомом відзиву на апеляційну скаргу з додатковими доказами до нього.

Назване клопотання визнане колегією суддів необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що заявником не надано доказів, що підтверджують взагалі факт направлення до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. Крім того, з повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що судова ухвала про призначення розгляду справи на 16.10.2014 р. була отримана Радою і Виконкомом 13.09.2014 р. Тому, строк у 27 днів є цілком розумним та достатнім для можливості своєчасного подання до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу за умови існування такого бажання. Також, представник Виконкому не позбавлений можливості довести свої заперечення на апеляційну скаргу у своєму усному виступі, так як весь хід судового процесу зафіксований за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду", у зв'язку з чим підстави для перенесення розгляду справи на іншу дату - відсутні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та Виконкому, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції рішенням господарського суду Херсонської області від 14.08.2009 р. по справі № 7/146-09, що набрало законної сили, позовні вимоги Підприємства задоволені повністю та з Ради на користь позивача стягнуто: 412720 грн. 67 коп. - боргу, 253309 грн. 15 коп. - інфляційних витрат, 37585 грн. 85 коп. - 3% річних, 49119 грн. 41 коп. - пені, 7527 грн. 35 коп. - понесених судових витрат на сплату державного мита та 236 грн. - понесених судових витрат на оплату ІТЗ судового процесу, а всього 760.574 грн. 93 коп.

На виконання вищезазначеного судового рішення 07.09.2009 р. місцевим судом видано наказ за № 7/146-09, який пред'явлений позивачем до відділу державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області (ділі ВДВС) для примусового виконання.

10.04.2012 р. між Радою, Виконкомом та Підприємством укладена тристороння угода за умовами якої Рада на підставі рішення сесії № 338 від 06.04.2012 р. доручила Виконкому сплатити позивачеві за рішенням господарського суду Херсонської області від 14.08.2009 р. у справі № 7/146-09 - 760.574 грн. 93 коп. боргу, а Виконком взяв на себе такі зобов'язання щодо сплатити Підприємству зазначених грошових коштів.

У п. 6 угоди сторонами погоджено, що ця угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання та скріплення печатками юридичних осіб та діє до повної сплати суми боргу до 01.07.2013 року.

Одночасно, у п. 3 угоди сторонами передбачено, що позивач відкликає судовий наказ № 7/146-09 від 07.09.2009 р. з примусового виконання вищезазначеного судового рішення про стягнення з Ради боргу в сумі 760.574 грн. 93 коп.

Як слідує з матеріалів справи постановою ВДВС від 18.04.2012 р. виконавчий документ - судовий наказ № 7/146 від 07.09.2009 р. про стягнення з Ради на користь позивача боргу в сумі 760.574 грн. 93 коп. повернуто стягувачеві за його ж заявою та останньому роз'яснено, що повторне пред'явлення названого виконавчого документа до ВДВС є неможливим, що свідчить про те, що Підприємство свої зобов'язання за угодою від 10.04.2012 р. виконало своєчасно та в повному обсязі та при цьому втратило право на повторне пред'явлення судового наказу № 7/146 від 07.09.2009 р. про стягнення з Ради на свою користь боргу в сумі 760.574 грн. 93 коп. до ВДВС на підставі п. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження".

У п. 2 угоди від 10.04.2012 р. сторонами погоджено, що борг у сумі 760.574 грн. 93 коп. Виконком повинний сплачувати позивачеві шляхом перерахування на рахунок останнього грошових коштів, починаючи з квітня 2012 р. рівними частинами у розмірі 50.000 грн. до повного погашення суми боргу, а останній платіж у розмірі 60.574 грн. 93 коп. Виконком повинний здійснити у червні 2013 року.

Як слідує з матеріалів справи Виконком свої зобов'язання за вищеназваною угодою виконав частково та перерахував позивачеві грошові кошти в загальній сумі 100.000 грн., що підтверджується банківськими виписками, а від оплати решти частини боргу в сумі 660.574 грн. 93 коп. - ухилився.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що укладаючи угоду від 10.04.2012 р. сторони повинні були керуватися п. 5 ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження", оскільки відповідно до зазначеної норми у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив, а тому позов по відношенню до позовних вимог в частині стягнення з Виконкому 660.574 грн. 93 коп. задоволенню не підлягає.

Але, з такими висновками місцевого суду погодитись не можна, оскільки зазначена норма права містить посилання на те, що державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Однак, Виконком не є та й не може бути правонаступником Ради, внаслідок чого підстави для звернення позивача з відповідною заявою до суду - відсутні.

Навпаки, відповідно до положень ст. ст. 9, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, названими нормами права визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору. При цьому не має значення, які це умови - істотні, або ті, які сторони узгодили виключно за власною згодою. Якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання.

Підставою позову Підприємством визначено неналежне виконання Виконкомом угоди від 10.04.2012 р. в частині своєчасного погашення боргу. Відповідно до приписів ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Приписами ст. 521 ЦК України передбачено, що форма правочину щодо зміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст. 513 ЦК України.

Враховуючи, що сторонами за взаємною згодою укладена трьохстороння угода від 10.04.2012 р., яка повністю відповідає вимогам вищенаведеного законодавства України та яка, в установленому законом порядку, не визнана недійсною і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення її умов, то колегія суддів вважає, що укладена між сторонами угода є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання їх зобов'язань, внаслідок чого протилежні висновки місцевого суду є помилковими.

До аналогічних висновків дійшли господарський суд Херсонської області, Одеський апеляційний господарський суд та Вищий господарський суд України при розгляді справи № 923/695/13. Зазначеними судовими рішеннями вирішений спір між тими ж сторонами та на користь Підприємства з Виконкому стягнуті річні та інфляційні за несвоєчасне виконання останнім саме угоди від 10.04.2012 р.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, у зв'язку з чим Виконком повинний сплатити Підприємству 660.574 грн. 93 коп. боргу за угодою від 10.04.2012 р.

Так як, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Оскільки, позов та апеляційна скарга Підприємства підлягають задоволенню у повному обсязі, то Виконком, на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, повинний відшкодувати позивачеві 13211 грн. 50 коп. понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову та 6605 грн. 75 коп. понесених судових витрат на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском" - задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 19.08.2014 року у справі № 923/1121/14 - скасувати.

1. Позов приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Генічевського району Херсонської області на користь приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском": 660574 грн. 93 коп. - боргу, 13211 грн. 50 коп. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову та 6605 грн. 75 коп. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням повних та необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текс постанови виготовлено та підписано 17.10.2014 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Ліпчанська Н.В.