Справа № 362/3713/14-ц Головуючий у І інстанції Медведєв К.В.

Провадження № 22-ц/780/5807/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко

Категорія 58 15.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

15 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Лащенка Ю.М.,

при секретарі: Горошук І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію,стипендію та інші доходи №41331793 від 09 липня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2014 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною скаргою в якій просив скасувати постанову державного виконавця №41331793 від 09.07.2014 року, посилаючись нате, що державний виконавець виніс оскаржувану постанову передчасно на підставі поданого фіктивного трудового договору, не вживши всіх необхідних заходів щодо розшуку іншого майна божника.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2014 року скарга була залишена без руху, скаржнику надавався строк на усунення недоліків, який не може перевищувати 3 днів з дня отримання ним ухвали.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2014 року скаргу визнано не поданою та повернуто скаржнику на підставі ст. 121 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушенням судом норм процесуального права. Вважає, що він виправив недоліки до закінчення строку визначеному в ухвалі суду про усунення недоліків, а тому підстав для повернення скарги у суду не було.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що скаржник не усунув недоліки, на які були зазаначені в ухвалі суду від 11 серпня 2014 року, а саме: ОСОБА_1 не вказав підстав за яких вважає, що постанова державного виконавця №41331793 від 09.07.2014 року підлягає скасуванню, не вказано яких порушень державний виконавець припустився при винесені оскаржувальної постанови.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судді, оскільки вони зроблені в результаті порушення судом норм процесуального права.

За правилами ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 7 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3- 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК.

Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 119 і 120 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2014 року скаргу ОСОБА_1 залишено без руху в зв'язку з невідповідністю її вимогам ст.119 ЦПК України .

Для усунення вказаних недоліків скарги суддею надано строк протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2014 року скаргу визнано не поданою та повернуто скаржнику на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України.

18.08.2014р. ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду подав скаргу в новій редакції в якій виклав зміст вимог та обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують обставини.

Суд вказаних обставин не врахував і постановив незаконну і необґрунтовану ухвалу про повернення скарги скаржнику.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2014 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: