УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/12958/13-ц Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф.
Категорія 24 Доповідач Борисюк Р. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.
суддів Галацевич О.М., Широкової Л.В.
з участю секретаря
судового засідання Ходаківської О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5» Житомирської міської ради, виконавчого комітету Житомирської міської ради про зобов'язання виключити із суми нарахувань коштів за необґрунтовані послуги, встановлення нарахувань за фактично надані послуги та відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 вересня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, в якому просив зобов'язати виключити із суми нарахувань кошти за необґрунтовані послуги, що не надавалися комунальним підприємством «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5» Житомирської міської ради в сумі 1483 грн. 38 коп., встановити нарахування за фактично надані послуги в сумі 1581грн. 72 коп. за період з червня 2010 року по червень 2013 року, стягнути з виконавчого комітету Житомирської міської ради моральну шкоду в сумі 3000 грн. за прийняття рішень № 748 від 22.10.2008 року, № 887 від 16.12.2010 року, № 232 від 07.04.2011 року та за невиконання наказу господарського суду Житомирської області в частині скасування рішення № 748 від 22.10.2008 року.
В обґрунтування позову зазначав, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1. Вказаний будинок перебуває на балансі комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5» Житомирської міської ради. Виконавчим комітетом Житомирської міської ради були встановлені економічно необгрунтовані тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що встановлено контролюючими органами та судом. Тому, наявні підстави для виключення із суми нарахувань за період позовної давності перевищення нарахувань, як необгрунтовані за послуги, що не надавались і встановлення суми нарахувань за фактично надані послуги в межах чинного законодавства. Крім того, виконавчий комітет Житомирської міської ради за тривале порушення положень Конституції України зобов'язаний компенсувати позивачу моральну шкоду.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.
Посилається на незаконність вказаного рішення та як воно не відповідає вимогам ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України. Судом були порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 162 Житлового кодексу України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, як споживач, користується послугами комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5» Житомирської міської ради з обслуговування будинку та надання комунальних послуг, від отримання послуг не відмовлявся, але плату за надання послуг вносить не регулярно.
Споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (ч.3 п.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Пунктом сьомим Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок балансоутримувача будинку плату за надані житлово-комунальні послуги.
Таким чином, законодавцем передбачена необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, і це є обов'язком, а не правом сторін вказаних правовідносин. Відсутність письмового договору між сторонами не є підставою для відмови в оплаті за надані послуги, оскільки позивач їх отримував будучи співвласником квартири АДРЕСА_2.
Факт неукладення договору не звільняє позивача від оплати нарахованих платежів і не створює для виконавця надання послуг обов'язку припинення нарахування плати за ці послуги.
Вимогами ч.2 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями Закону України «Про житлові комунальні послуги» передбачено, що у разі неякісного або несвоєчасного надання послуг оформлення претензій споживачів до виконавців здійснюється шляхом складання відповідного акту. Споживач має право викликати представника виконавця комунальних послуг для підписання акта-претензій, де зазначаються строки, види, показники порушень (ст.18 Закону).
Посилання позивача на ту обставину, що відповідач вимагає від споживачів проведення оплати за ненадані послуги належними та допустимими доказами не підтверджені.
Є безпідставними і доводи апеляційної скарги в частині скасування рішенням Господарського суду Житомирської області від 25 листопада 2010 року рішень Житомирської міської ради про встановлення тарифів нарахування вартості наданих комунальних послуг. Вказаним судовим рішенням було лише зобов'язано виконавчий комітет Житомирської міської ради виконати зобов'язання, передбачені п.2 та п.п. 2.1, 2.2 рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Колегія суддів констатує і той факт, що твердження позивача щодо неправильності нарахування плати за надання комунальних послуг і проведений останнім розрахунок спростовуються рішенням апеляційного суду Житомирської області від 15 квітня 2013 року, відповідно до якого з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5» стягнуто заборгованість за надані комунальні послуги за період 01.09.2009 року по 01.09.2012 року з кожного по 879 грн. 87 коп.(а.с. 134).
Отже, у відповідності до положень ч.3 ст. 61 ЦПК України, вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлені обставини щодо правильності нарахування відповідачем комунальних послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території.
Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування на користь позивача моральної шкоди, оскільки належних та допустимих доказів її заподіяння позивачем не надано і в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов вказаного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, перевірив належним чином доводи сторін, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.
Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 вересня 2014 рок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий Судді