"27" червня 2014 р.

642/203/14-ц

2/642/382/14

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2014 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної О.В.

при участі секретаря Алімурадової Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про повернення майна, отриманого без достатньої правової підстави, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про повернення суми коштів еквівалентної 7500 доларів США, набутих без достатньої правової підстави, шляхом солідарного стягнення з відповідачів зазначеної суми, та про стягнення судових витрат у справі.

Позов мотивований тим, що 09 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений попередній договір про відчуження належної ОСОБА_2, частини житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_2.

Згідно умов цього договору від 09.09.2012 року, оформленого у присутності свідків та у вигляді розписок сторін, відповідач ОСОБА_2 зобов'язується продати ОСОБА_1 17/100 частин (приміщення №І, II, 1-2,1-3), земельну ділянку площею 6,41 кв.м., згідно рішення суду у справі №2-783 1964 року про порядок користування житловим будинком і земельною ділянкою по АДРЕСА_2. При цьому ОСОБА_2 згідна на ціну 148500,0 грн., ща була еквівалентом 18 тис. доларів США і згідна отримати цю суму коштів після продажу квартири ОСОБА_1. на АДРЕСА_1. До оформлення документів і виплати коштів за цю частину будинку, відповідач ОСОБА_2 надала згоду ОСОБА_4 користуватися жилими приміщеннями 17/100 частин.

Окремою розпискою від ОСОБА_2, та іншого власника будинку ОСОБА_5, було надано згоду на проживання у відчужуваній частині будинку без права на житло особам, зазначеним покупцем (позивачем) ОСОБА_1

Таким чином, ще 09.09.2012 року сторони погодили всі істотні умови майбутнього договору купівлі-,продажу частини житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_2 та визначили момент, з яким пов'язується виникнення відповідних прав та обов'язків сторін щодо продажу частини житлового будинку - продаж позивачем належної їй квартири.

В подальшому, 14.12.2012 року на прохання продавця з метою належного оформлення документів для відчуження належної їй частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2, через її рідну доньку ОСОБА_3 позивач передала задаток у розмірі еквівалентному 6 тис. доларів США. На підтвердження наведеного відповідачем ОСОБА_3 було власноручно складено розписку у простій письмовій формі.

Далі, 14.05.2013 року знову ж таки ОСОБА_3 отримала від позивача для передачі ОСОБА_2 суму коштів у розмірі еквівалентному 1500 доларів США. На підтвердження отримання зазначених коштів, їх мети та цільового призначення відповідач ОСОБА_3 власноручно написала розписку.

В грудні 2012 року позивач все-таки здійснила відчуження належної їй квартири, тобто настала та подія з якою сторони пов'язували виникнення у них прав та обов'язків щодо необхідності укладання основного договору купівлі-продажу частини житлового будинку. Однак, у зв'язку з тим, що сторони не визначили чітку дату юридичного оформлення укладання договору купівлі-продажу частини житлового будинку, позивач у жовні 2013 року направила відповідачам відповідні листи в яких було встановлено конкретний момент і місце нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частини житлового будинку АДРЕСА_2 - 18.11.2013 року о ю:оо год. у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_3. Для цього відповідачам пропонувалося з'явитися з повністю готовим для продажу пакетом документів.

Однак, відповідачі проігнорували вимогу позивача та не з'явилися у визначений позивачем строк до приватного нотаріуса для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частини житлового будинку, про що нотаріусом позивачу було видано відповідну довідку від 18.11.2013р. За №226/01-16.

Будь-яких інших відомостей від відповідачів щодо підстав їхньої неявки до приватного нотаріуса чи заперечень на вимогу з'явитися до визначеного позивачем нотаріуса на разі не надходило.

Зважаючи на те, що відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення основного договору купівлі- продажу частини житлового будинку на умовах, визначених попереднім договором від 09.09.2013 року, передані позивачем для відповідачів кошти у загальному розмірі 7500 доларів США є такими, що одержані останніми без достатньої правової підстави, оскільки підстава на якій вони були передані відпала з вини відповідачів, та підлягають солідарному стягненню з них.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідачі, які про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, в судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили.

Зі згоди позивачки та її представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Розглядаючи цивільний спір суд враховує наступне. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Слід зазначити, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що в 14.12.2012 року позивачка передала з метою належного оформлення документів для відчуження належної їй частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2, ОСОБА_3 задаток у розмірі еквівалентному 6 тис. доларів США. На підтвердження наведеного відповідачем ОСОБА_3 було власноручно складено розписку у простій письмовій формі.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_3 не є власником житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2. Вона також на момент отримання грошових коштів у якості задатку за продаж частини зазначеного житлового будинку не була наділена такими повноваженнями з боку власника домоволодіння. Строк дії довіреності виданої ОСОБА_2 (власником житлового будинку) сплинув 21.07.2011 року (а.с. 18).

У зв'язку з цим суд визнає, що відповідно до вимог ст.ст. 316,317,325,328,655,656,658 ЦК України відповідачка ОСОБА_3 не мала права вчиняти будь-яких дій спрямованих на продаж зазначеного нерухомого майна.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що відповідачка ОСОБА_3 отримала від позивачки зазначені грошові кошти у розмірі 6 тис. доларів США без достатньої правової підстави.

Але відповідачка позивачці ці грошові кошти не повертає.

У зв'язку з цим та відповідно до вимог ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивачки зазначену грошову суму.

Вiдповiдно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуєтъся на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослiдженнi наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність i взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимога позивачки про солідарне стягнення зазначеної суми також з відповідачки ОСОБА_2 безпідставна, та не підлягає до задоволення. Оскільки будь-яких доказів стосовно того, що ОСОБА_2 отримувала ці грошові кошти, та взагалі була освідомлена про це, матеріали справи не містять.

Щодо позовних вимог в частині солідарного стягнення безпідставно набутого майна, а саме грошових коштів у сумі 1500 доларів США, які позивачка передала ОСОБА_3 14.05.2013 року для передачі ОСОБА_2, то суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні цих вимог.

При цьому суд зазначає, що текст розписки від 14.05.2013 року не містить будь-яких зобов"язальних дій. Зробити висновок з якою метою взагалі передавалися ці грошові кошти неможливо.

Згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконано в гривнях. Якщо у зобов'язання зазначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Станом на час ухвалення рішення офіційний курс гривні до долару США з інформації Нацбанку України складає за 100 доларів СШП - 1189,48 грн. Таким чином, сума що підлягає стягненню на користь позивачки складає - 71368,80 грн. (6 тис. доларів США х 11,8948 грн.= 71368,80 грн.)

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 79, ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджає з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про повернення майна, отриманого без достатньої правової підстави - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 71368,80 грн. (сімдесят одна тисяча триста шістьдесят вісім грн, 80 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 600 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області.

Суддя О.В. Бородіна