справа № 179/1182/13-ц

провадження № 2/179/459/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Живоглядова А.М.

при секретарі - Нестер М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Магдалинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дітей,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дітей, посилаючись на те, що 09 червня 2001 року він уклав шлюб з відповідачем у Виконкомі Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про що зроблено актовий запис № 34. Від спільного життя з відповідачем у них є неповнолітні діти: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сімейне життя не склалося, по причині різних поглядів на життя та на виховання дітей. Шлюб існує лише формально, стосунки припинені з серпня 2011р. Рішенням суду зобов`язаний до сплати аліментів на дітей, що і виконую. Окрім того, матеріально допомагає дітям добровільно. Однак відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми. Тому звернувся до суду і прохає позов задовольнити.

У судове засідання сторони не з`явилися, надавши письмові заяви, у яких наполягають на задоволенні позову, на примирення не згодні, прохають шлюб розірвати,.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 09 червня 2001 року, про що в книзі реєстрації шлюбів у Виконкомі Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровській області того ж дня зроблено запис за № 34. (а.с. 6).

Від спільного сімейного життя у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_3, та ІНФОРМАЦІЯ_2 року - дочка ОСОБА_4 (а.с. 7).

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою статті 112 СК України, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини, спільно не проживають, сумісного господарства не ведуть та фактично не спілкуються між собою. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились недружні взаємовідносини, сторони не мають наміру зберегти сім'ю.

Враховуючи викладене, суд визнає, що надання подружжю додаткового строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно до положень статті 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючі взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, збереження їх сім'ї є неможливе та суперечить їх інтересам. Заяви відповідають дійсній волі дружини та чоловіка, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Оскільки відповідач чинить перешкоди позивачу щодо спілкування із спільними дітьми, що є незаконним, то позов про усунення цих перешкод підлягає задоволенню із визначенням періодом проведення часу з дітьми.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 110-112, 141, 157, 259 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дітей - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 09 червня 2001 року у Виконкомі Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровській області, актовий запис № 34, - розірвати.

Зобов`язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, усунути перешкоди у спілкуванні батька - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає АДРЕСА_2 Дніпропетровської області, з дітьми - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши періодом систематичного спільного з дітьми проведення часу із 10.00 щосуботи до 18.00 щонеділі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.М. Живоглядов