УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2006р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової A.M.,
суддів- ЛевенцяБ.Б., Плавич Н.Д.,
за участю адвоката ОСОБА_8,
при секретарі - Чебан Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ТОВ „Санаторій " Росія" Дігол CO. на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання право власності в порядку спадкування ,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив встановити факт родинних відносин між ним та його батьком ОСОБА_4 та визнати за ним право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 посилаючись на те , що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його батько ОСОБА_4. Після його смерті, відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Крім нього спадкоємцями першої черги є дружина померлого - ОСОБА_2 та його син -ОСОБА_3. У встановленому порядку він звернувся до нотаріальної контори, але із-за розбіжностей при написанні прізвища батька на українській мові йому було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину . На українській мові в свідоцтві записано прізвище „ІНФОРМАЦІЯ_7". Коли його батько виїхав до Німеччини і одержав паспорт, то прізвище було записане на німецькій мові так, як воно зазначене в свідоцтві про народження , а саме „ ІНФОРМАЦІЯ_5 " Німецькі лінгвісти перевили це прізвище на українську мову, як „ІНФОРМАЦІЯ_6". Таким чином в написані прізвища його батька на німецькій мові в усіх документах не має розбіжностей. Немає розбіжностей також в написані на німецькій мові імені його батька - ІНФОРМАЦІЯ_1. Але в свідоцтві про народження разом з німецьким ім'ям вказано українське ім'я - ІНФОРМАЦІЯ_2, а по-батькові ІНФОРМАЦІЯ_3.
Справа № 22-5179/2006 Головуючий в 1 інстанції-суддя Ярош С.В. Суддя-доповідач-Кварталова A.M.
Категорія -26
Так як, він теж народився в колишньому СРСР, то в його свідоцтві в графі батько зазначено -ОСОБА_5, тобто так як написано в його свідоцтві про народження українською мовою. Такі розбіжності із-за невірного перекладу в свідоцтві про народження перешкоджають йому отримати свідоцтво про спадщину у нотаріальної конторі, тому він змушений звернутися з позовом до суду. Відповідачі відмовились від своєї частки спадщини на його користь.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2005 року позовні вимоги задоволені. Суд встановив факт родинних відносин між ОСОБА_1 і його батьком ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. Визнав за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1, яка складається в цілому із трьох жилих кімнат загальною площею 69,5 м.кв.
В апеляційній скарзі представник ТОВ „Санаторій " Росія" Дігол CO. просить скасувати рішення суду і ухвалити нове яким відмовити в позовних вимогах про визнання за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, вони повинні бути залучені до участі в справі, оскільки є власниками спірної квартири.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення на неї учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
За змістом ч. З ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо, під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ст.ст.30,38 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, які можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
Як вбачається з матеріалів справі, ОСОБА_1 звернувся до суду с позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання право власності в порядку спадкування. В суді першої інстанції представником ОСОБА_1 згідно доручення (а.с.33-34) був ОСОБА_6, а представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3(а.с.31-32) була ОСОБА_7.
Доручення на (а.с. 17-19,31-32) від імені ОСОБА_2, ОСОБА_3, які мешкають в Німеччині, на представництво їх інтересів на ОСОБА_7, ОСОБА_6 викликає сумнів, на зворотних частинах доручення текст з німецькою мовою на українську мову повністю не перекладений.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що якщо доручення викладені іноземною мовою, сторона повинна надати належним чином засвідчений переклад цих документів з німецької мови на українську мову, сторінки (а.с.31 зворот - 32, 33 - зворот ) не перекладені з німецької мови на українську мову.
В порушення ч.5 ст.42 ЦПК України оригінали доручення або їх копії, посвідчені суддею, до матеріалів справи не приєднанні.
Колегія суддів вважає, що оскільки неможливо встановити належну повноважність підпису сторін по справі в дорученнях, тому повноважність - представників сторін викликає сумнів, повідомлення сторін по справі ні є належним повідомленням відповідно до вимог п.п. 5, 7 ст.76 ЦПК України, справа розглянута у відсутність ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, які мешкають в Німеччині.
Розгляд справи за відсутності осіб, що беруть участь у справі є порушенням основних засад судочинства, встановлених ст.129 Конституції України, оскільки він позбавляє таких осіб реальної можливості здійснювати право захисту своїх прав, а суд - можливості повного та всебічного дослідження обставин справи на засадах змагальності.
Відповідно до ст. 311 ч. 1 п. 3 ЦПК України розгляд справи за відсутністю учасників процесу, які не сповіщені про слухання справи належним чином є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Згідно до ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом ст.1273 ЦК України спадкоємець може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
З матеріалів справи видно, що спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 є його родина - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1. При розгляді справи суду необхідно звернути увагу та більш ретельно перевірити оригінал спадкової справи після смерті ОСОБА_4, яка не була витребувана з нотаріальної контори та не перевірена судом.
Згідно п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо заява, на який справжність підпису спадкоємцеві не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, водночас, спадкоємцеві пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
На (а.с.35- 41) є заява від 14.12.2004р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в нотаріальну контору про прийняття спадщини та заява від 14.12.2004р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які відмовляються від спадщини на користь ОСОБА_1.(а.с.30). Однак справжність підписів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.37 -зворот) в заяві про прийняття спадщини та справжність підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.30 -зворот) в заяві про відмову від прийняття спадщини, , викликає сумнів, перекладу з німецької мови на українську мову цих сторінок в справі не має.
Оскільки суд першої інстанції юридичну сутність правовідносин сторін не з'ясував, в порушення ст.213 ЦПК України не виконав правила змагальності сторін, які передбачені ст.Ю ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі виконувати функції суду першої інстанції і висловлювати свої судження, щодо питань, які не були предметом дослідження суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При розгляді справи по суті суду необхідно, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створити умови для всебічного, повного дослідження обставин справи, з'ясувати повноваження представників сторін відповідно до вимог закону, повідомити сторони про слухання справи належним чином, дослідити факт прийняття спадщини спадкоємців, отримати від сторін засвідчений переклад вищевказаних документів з німецької мови на українську мову, які є в матеріалах справи. Звернути увагу на те, що є рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.04.2006р., яким визнано право власності на спірну квартиру за ТОВ «Росія», і законність цього рішення оспорюється в апеляційному суді , з'ясувати коло учасників процесу та всі обставини справи, залучити до участі в справі всіх осіб, на чиї права і обов'язки може вплинути рішення, характер правовідносин, наявність або відсутність порушення права за захистом якого спрямоване звернення до суду, та постановити справедливе і законне рішення, вирішити спір відповідно до вимог матеріального та процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги про відмову в позові позивачу не підлягають задоволенню, оскільки не грунтуються на законі.
Керуючись ст.ст.218,303,311 п.3,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ТОВ „Санаторій " Росія" Дігол CO. задовольнити частково .
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.