АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2006 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Фадєєнко А.Ф.
суддів Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.
при секретарі Матяш Т.Л.
за участю розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції Головного Управління МВС України в Одеській області про зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою Управління Державтоінспекції Головного Управління МВС України в Одеській області на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 05 червня 2006 року,
встановила:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій працівників УДАЇ УМВС України в Одеській області неправомірними та зобов'язати УДАЇ УМВС України в Одеській області зареєструвати за ним автомобіль марки «VOLKSWAGEN», кузов універсал НОМЕР_1 ,1998 року випуску, двигун НОМЕР_2, сірого кольору, а також зобов'язати видати державні номерні знаки і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на зазначений автомобіль і не перешкоджати йому у володінні користуванні і розпорядженні цим автомобілем.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20.02.2006 року, яким за позивачем визнано право власності на автомобіль марки «VOLKSWAGEN», і яке набрало законної сили.
Справа розглядалась за відсутності відповідача.
Рішенням суду позов задоволений.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що автомобіль позивача - іноземного виробництва, на який відсутні відомості про митне оформлення та який не має підтверджень про його придбання за суму, що включала б в себе розмір податків, передбачених для оплати при ввозі автотранспорту в Україну.
Суд не надав належної правової оцінки п. п. 6,8 Правил державної реєстрації та обліку транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, які видані на підставі Закону України «Про дорожній рух», і згідно яких реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом.
Крім того, висновки суду щодо необхідності здійснювати державну реєстрацію спірного автомобілю на ім'я позивача, є безпідставним, через те, що в рішенні суду не
Справа № 22а-1690/06 Категорія АП:
Головуючий у першій інстанції Джабурія О.В. Доповідач Фадєєнко А.Ф.
надано правової оцінки положенням ст. 4 п.6 Закону України «Про власність», ст.ст. 319 ч.7, 321 ч.2 ЦК України, відповідно до яких право власності громадянина може бути обмежено на підставах передбачених законодавством України, у даному випадку Законом України «Про дорожній рух».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваної постанови, мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КАС України суд відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, щодо яких немає відомостей про вручення їм повісток.
Справу розглянуто у відсутність представника відповідача.
19.05.2006 р. суд першої інстанції відкрив провадження у справі і без призначення її у попереднє судове засідання, призначив до слухання у судове засідання на 05.06.2006р., і у цей же день розглянув по суті.
Дані про повідомлення відповідача на цю дату у справі відсутні (а.с. 1 зворот, 16-17).
Однак постановивши, 05.06.2006р., рішення, суд вказав у ньому про те, що представник відповідача повідомлений належним чином, про що свідчить розпис представника на копії ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 18), що не відповідає дійсності (а.с. 15 зворот).
Оскільки пояснення відповідача згідно ст. 86 КАС України підлягають перевірці і оцінці поряд з іншими зібраними у справі доказами, а суд першої інстанції всупереч ст. 11 КАС України, порушивши правила змагальності сторін, диспозитивності, не заслухав його пояснення, які містять такі докази, суд апеляційної інстанції не вправі досліджувати факти встановлені з грубим порушенням вимог процесуального закону.
Допуск до суду першої інстанції є невід'ємною частиною права на справедливий суд (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Позбавлення судом першої інстанції права відповідача на справедливий і публічний розгляд справи, яка стосується його прав і обов'язків, є безумовною підставою для скасування постанови суду.
Тому постанова суду підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід, виходячи із засад рівності, змагальності та диспозитивності адміністративного судочинства, які передбачені ст.ст. 10,11 КАС України, з'ясувати фактичні обставини справи, звернувши увагу на те, чи породжує правові наслідки саме по собі рішення суду про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на спірний автомобіль, яке є в матеріалах справи (а.с. 7), оскільки Законами України «Про власність» (ст.4 п.6) і «Про дорожній рух» (ст.34) право власності громадянина при вирішенні питання про зобов'язання органів ДАІ зареєструвати автомобіль може бути обмежено.
Керуючись ст.ст. 195,198 ч.1 п.6, 204,205,206 КАС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління Державтоінспекції Головного Управління МВС України в Одеській області задовольнити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 червня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Стягнути з Управління Державтоінспекції Головного Управління МВС України в Одеській витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді апеляційної інстанції у сумі 30 (тридцять)грн.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців, з дня проголошення через Верховний Суд України.