КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р. Справа№ 910/5823/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: представник Якимчук С.М. - за довіреністю.

Від відповідача: представник Малинюк В.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані"

на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2014 року

у справі № 910/5823/14 (суддя Кирилюк Т. Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей

Компані"

до Приватного акціонерного товариства "Київський завод

безалкогольних напоїв "Росинка"

про стягнення 45 811,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" про стягнення 45 811,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору перевезення №160/10 від 23.11.2010 року щодо оплати наданих послуг.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2014 року у справі № 910/5823/14 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при вирішення спору по суті не прийнято до уваги те, що за спірним договором необхідною умовою для оплати наданих позивачем послуг є наявність підписаних сторонами актів здачі-прийняття робіт (послуг) та виставлення рахунків, в той час як вказані документи позивач направив відповідачу для підписання лише в лютому 2014 року та не отримав мотивованої письмової відмови від їх підписання, а отже, строк виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті спірних послуг сплив із закінченням тридцятиденного строку після отримання документів на підписання (акти) та оплату (рахунки), тобто з 26.03.2014.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 (колегія суддів у складі: Калатай Н.Ф. - головуючий, Баранець О.М. і Пашкіна С.А.): задоволено апеляційну скаргу Товариства; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано і прийнято нове рішення, згідно з яким: позов задоволено; із Заводу стягнуто на користь Товариства 45811,94 грн. заборгованості і 1 727 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.09.2014 року Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року зі справи № 910/5823/14 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Скасовуючи Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року, Вищий господарський суд України вказав на те, що суд апеляційної інстанції не визначився, з якого конкретно дня (дати) починається перебіг позовної давності у спірних правовідносинах сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, перевіривши вказівку Вищого господарського суду України та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" (перевізник) та Приватним акціонерним товариством "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" (вантажовідправник) укладено договір перевезення № 160/10, предметом якого є взаємовідносини сторін, пов'язані з організацією транспортного процесу по перевезенню вантажів відповідача силами та засобами позивача згідно з діючим законодавством України.

Відповідно до п. 1.2 Договору згідно умов діючого Договору вантажовідправник доручає та оплачує, а перевізник приймає на себе обов'язок перевозити та доставляти в строк вантажі в межах України, в тому числі по м. Києву юридичним або фізичним особам, які уповноважені на їх отримання.

Згідно з п. 1.3 Договору на підставі Договору робиться заявка та виписується дорожній лист, які являють собою основні документи для отримання вантажу до перевезення та покладення матеріальної відповідальності за вантаж в процесі його доставки вантажоотримувачу.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що перевезення вантажів виконуються перевізником лише на підставі заявок, що подає відповідач не пізніше 16 годин дня, що передує дню перевезення для виконання міських, приміських та технологічних перевезень, а при міжміських перевезеннях - за 36 годин до дня перевезення. Заявка повинна містити такі відомості: назву та інші відомості про вантаж (включаючи габарити та вагу), адресу, дату та годину подачі автотранспорту відповідачу, контактний телефон та відповідальну особу, маршрут перевезення, адресу місця розвантаження, пробіг, час роботи, назву вантажоодержувача. У разі термінового перевезення вантажів заявка на перевезення вантажів може бути подана телефонограмою, факсом або за допомогою телефону в усній формі з повідомленням усіх потрібних відомостей.

У п. 2.2.4 Договору встановлено, що до обов'язків перевізника віднесено обов'язок прийняти вантаж по кількості на підставі товарно-транспортної накладної від вантажовідправника і надати вантажоодержувачу на підставі належним чином оформленої (підписаної повноважною особою та скріпленої печаткою або штампом вантажоодержувача) товарно-транспортної накладної та довіреності, отриманої від вантажоодержувача.

Згідно пункту 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 в редакції, на дату виникнення спірних відносин, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надавалися відповідачеві послуги перевезення, про що свідчать талони замовника, які містять відомості про те, який автомобіль здійснює перевезення вантажу та за якою товарно-транспортною накладною здійснюється перевезення вантажу, показання спідометра, а також вартість послуг, які надаються, засвідчені штампом відповідача та містять підпис його представника, а також товарно-транспорті накладні, які містять відомості про асортимент, кількість та вартість товару, який перевозився позивачем, які засвідчені відбитками печаток або штампів вантажоодержувачів вантажу та штампами відповідача, а також підписами вантажоодержувачів (а.с. 18-63).

Враховуючи встановлене вище, судова колегія приходить до висновку про те, що факт надання позивачем відповідачу транспортних послуг за його замовленнями від 30.09.2011 року, 03.10.2011 року, 04.10.2011 року, 05.10.2011 року, 06.10.2011 року та 07.10.2011 року на загальну суму 45 811,94 грн., відповідно до рахунків-фактур №А-00001404 та №А-00001405 від 14.10.2011 року є доведеним.

За умовами п. 2.2.11 Договору після перевезення вантажу у 3-х денний термін водій перевізника повинен передати всі документи (ТТН, довіреності та інші), які відносяться до перевезення, представнику вантажовідправника.

На виконання п. 2.2.11 Договору позивач 17.02.2014 року направив відповідачу необхідні документи, що підтверджується супровідним листом з описом вкладення (а.с. 67-68), та які отримані відповідачем 25.02.2014 року, про що свідчить поштове повідомлення та не заперечується відповідачем (а.с. 69).

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не надав мотивованих пояснень, з яких причин відповідач не підписав Акт прийому-передачі наданих послуг та не повідомив про причини його не підписання та не сплати коштів за отримані послуги.

Як пояснив представник позивача у суді апеляційної інстанції, до вказаного вище направлення позивач не надсилав відповідачу документи, передбачені п. 2.2.11 Договору.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що оплата при здійсненні перевезення проводиться протягом тридцяти календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури за звітний місяць, за умови надання позивачем підписаного акта приймання-передачі наданих послуг. До зазначеного акта позивач зобов'язаний приєднати після здійснення перевезення належним чином оформлені (підписані повноважною особою та скріпленою печаткою або штампом вантажоодержувача) товарно-транспортні накладні, що підтверджують фактичне здійснення перевезень, довіреність суворої звітності з відміткою про одержання вантажу та податкову накладну.

Тобто, як випливає зі змісту даного пункту договору, у відповідача обов»язок по оплаті коштів за надані послуги з перевезення виникає при умові виставлення рахунку-фактури та при наявності Акта приймання-передачі наданих послуг.

З укладеного між сторонами договору вбачається, що строки надання перевізником рахунку-фактури вантажовідправнику не передбачені.

Як встановлено вище, рахунки-фактури та Акти здачі-прийняття №А-00001404, №А-00001405 від 14.10.2011 року були направлені позивачем та отримані відповідачем 25.02.2014 року.

Однак, відповідач зазначені Акти здачі-прийняття не підписав, вмотивованої відмови від підписання або зауваження щодо Актів здачі-прийняття в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ст. 256 ЦК України особа може звернутись до суду з вимогою про захист її цивільного права або інтересу в межах встановленого строку позовної давності, яка за загальним правилом статті 257 складає три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність (частина перша статті 258 Цивільного кодексу України).

Частиною 5 ст. 315 ГК України встановлено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Згідно з п.п. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Матеріали справи свідчать, що відповідач 14.05.2014 року звернувся до Господарського суду м. Києва з клопотанням про застосування до вимог позивача правових наслідків спливу позовної давності.

Враховуючи встановлені вище обставини, а також те, що рахунки-фактури та Акти здачі-прийняття №А-00001404, №А-00001405 від 14.10.2011 року були отримані відповідачем 25.02.2014 року, які слугували умовою для сплати відповідачем за надані послуги відповідно до умов п.3.2 договору, судова колегія приходить до висновку про те, що перебіг строку позовної давності починається з 28.03.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з даним позовом 02.04.2014 року, тобто в межах строку позовної давності.

Невиконання позивачем обов»язку щодо направлення відповідних документів, передбачених п.2.2.11 договору, не впливає на обрахування позовної давності, оскільки п.3.2 договору чітко передбачає умови здійснення відповідачем оплати.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія приходить до висновку про помилковість посилання суду першої інстанції на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 45 811,94 грн. за надані за Договором транспортні послуги.

За таких обставин позовні вимоги стягнення з відповідача основного боргу в сумі 45 811,94 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Отже, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2014 року - скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2014 року у справі № 910/5823/14 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2014 року у справі № 910/5823/14 скасувати і прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 6, ідентифікаційний код 00382496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" (03680, м. Київ, вул. Якутська, 10, ідентифікаційний код 25402024) 45 811 (сорок п'ять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 94 коп. основного боргу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 727 (одна тисяча сімсот двадцять сім) грн.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 6, ідентифікаційний код 00382496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" (03680, м. Київ, вул. Якутська, 10, ідентифікаційний код 25402024) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

6. Повернути до Господарського суду м. Києва матеріали справи №910/5823/14.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська