Судове рішення #390439
Україна

 

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-6145                                        Головуючий в І інстанції Ткаченко Н.Ю.

Категорія 19                                                Доповідач Дерев'янко ОТ.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07  грудня2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду

Дніпропетровської області в складі:

головуючого Гайдук В.І.

суддів                Дерев'янко О.Г., Поплавського В.Ю.

при секретарі Колесніченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

по апеляційній скарзі   Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці

на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2006 року

за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.

Тернівці про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Тернівці на його користь моральної шкоди в розмірі 70 000 грн. посилаючись на те, що він тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості, де отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК 03.10.2005 року йому встановлено 85% втрати працездатності та друга група інвалідності безстроково. Відповідач не сплачує компенсацію моральної шкоди, тому позивач просив суд стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 70000 грн.

Рішенням Тернівського міського суду від 02 червня 2006 року позов було задоволено частково і стягнено з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 59 500 грн.

В   апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що рішення суду постановлено з

порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просив рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справа, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1. тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості, де отримав професійне захворювання (а.с.5-13).

 

Згідно довідки МСЕК від 22.03.2004 року первинно встановлено 60 %, при освідченні 03.10.2005 року ОСОБА_1. встановлено ступінь втрати професійної працездатності 85% та другу групу інвалідності безстроково, з яких 5% по трудовому каліцтву відповідно до акту НОМЕР_1.(а.с,14).

Відповідно до п.3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (набрав чинності з 01 квітня 2001 року), встановлено, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків, також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до п.11  Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. №472 (із змінами та доповненнями) та ст.12 Закону України "Про охорону праці" (в редакції 1992 р.) передбачалось відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що до теперішнього часу ОСОБА_1. з позовом про стягнення моральної шкоди не звертався, позивач отримав ушкодження здоров'я працюючи на підприємствах вугільної промисловості (в одній із небезпечних галузей господарства), страждання мають місце і на даний час, про що свідчить довідка МСЕК, тому виходячи з принципу верховенства права людини та ч.2 ст.3 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" про те, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону, колегія вважає за необхідне визнати право позивача на відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням всіх обставин справи, підстав та часу виникнення права на відшкодування моральної шкоди у позивача, стану його здоров'я, проценту втрати працездатності, колегія суддів вважає, що стягнута моральна шкода у розмірі 59500 грн. підлягає зменшенню до 40 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218,307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці задовольнити частково.

Рішення Тернівського міського суду від 02 червня 2006 року змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди до 40 000 грн. В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація