Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-6090/06                                                                 Головуючий в 1 інстанції Нартова А,Д.

Категорія 19                                                                           Доповідач Дерев'янко ОТ,

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07  грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого  Гайдук В.І.

суддів                Дерев'янко О.Г., Поплавського В.Ю.

при секретарі Колесніченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці на рішення Тернавського міського суду Дніпропетровської області від 29 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Тернівці про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Тернівці на його користь моральної шкоди в розмірі 70 000 грн. посилаючись на те, що з 1983 року по 2004 рік знаходився в трудових відносинах з державним ВАТ „Шахта Дніпровська" дочірнім підприємством держаної холдінгової компанії „Павлоградвугілля".

17 грудня 2003 року він отримав професійну травму згідно акту НОМЕР_1 форми Н-1 від 29 .06. 2004 року та встановлено третю групу інвалідності. Висновком МСЕК від 16.01.2006 року йому було встановлено 60% втрати стійкої професійної працездатності безстроково та третя група інвалідності (а.с.11). Відповідач не сплачує компенсацію моральної шкоди, тому позивач просив суд стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 70 000грн.

Рішенням Тернівського міського суду від 29 березня 2006 року позов було задоволено частково і стягнено з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 45 000 грн.

В   апеляційній скарзі відповідач просив скасувати рішення суду, вказуючи на

порушення судом норм матеріального та процесуального права, направивши справу на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості. (а.с. 4-8)

Згідно довідки МСЕК від 16.01.2006 року позивачу повторно встановлено ступінь стійкої втрати професійної працездатності 60% безстроково та третю групу інвалідності, по акту НОМЕР_1. (а.с. 11)

Відповідно до п.3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (набрав чинності з 01 квітня 2001 року), встановлено, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків, також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. №472 (із змінами та доповненнями) та ст.12 Закону України "Про охорону праці" (в редакції 1992 р.) передбачалось відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що до теперішнього часу ОСОБА_1 з позовом про стягнення моральної шкоди не звертався, страждання мають місце і на даний час, про що свідчить довідка МСЕК, тому виходячи з принципу верховенства права людини та ч.2 ст.З Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" про те, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону, колегія вважає за необхідне визнати право позивача на відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням всіх обставин справи, підстав та часу виникнення права на відшкодування моральної шкоди у позивача, стану його здоров'я, проценту втрати працездатності, колегія суддів вважає, що стягнута моральна шкода у розмірі 45 000 грн. підлягає зменшенню до 21 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці задовольнити частково.

Рішення Тернівського міського суду від 29 березня 2006 року змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди до 21 000 грн. В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.