УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 6086від 2006 року Головуючий судця у 1 -й
Категорія-19 інстанції - Ткаченко Н.Ю.
Доповідач - Дерев'янко О.Г.,
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 року м. Дніпропетровськ
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гайдук В.І.,
суддів - Дерев'янко О.Г., Поплавського В.Ю.
при секретарі - Колісниченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка на рішення Тернавського міського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка на його користь моральної шкоди в розмірі 70000 грн. посилаючись на те, що з 1987 року по 2006 рік працював у тяжких та шкідливих умовах праці на шахтах ВАТ „Павлоградвугілля". За час роботи на підприємстві в підземних, шкідливих умовах він захворів професійними захворюваннями .
Рішенням МСЕК від 28.07.2004 року йому встановлена втрата професійної працездатності від професійного захворювання в розмірі 60% та третя група інвалідності безстроково.
Оскільки у добровільному порядку відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка не провів відшкодування моральної шкоди, тому позивач посилаючись на діюче законодавство просив суд задовольнити його вимоги.
Рішенням Тернівського міського суду від 02 червня 2006 року позов було задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача 42 000 грн..
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, посилаючись що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач працював у тяжких та шкідливих умовах праці на шахтах ВАТ "Павлоградвугілля" (а.с. 5-13), отримав професійне захворювання.
Згідно довідки МСЕК від 28.07, 2004 року позивачу встановлена ступень втрати професійної працездатності у розмірі 60% та третя група інвалідності безстроково, з яких 50% по профзахворюванню та 10 % трудове каліцтво, (а.с.4).
Відповідно до п. З розділу XI Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності який набрав чинності з 1 квітня 2001 року),установлено, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Відповідно до п. 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472 (із змінами та доповненнями) та ст.12 Закону України "Про охорону праці" (в редакції 1992 р.) передбачалось відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи, що до теперішнього часу ОСОБА_1 з позовом про стягнення моральної шкоди не звертався, позивач отримав ушкодження здоров'я працюючи на підприємствах вугільної промисловості ( в одній із небезпечних галузей господарства), страждання мають місце і на даний час, про що свідчать медичні довідки , тому виходячи з принципу верховенства права людини та ч.2 ст.3 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" про те, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону, колегія вважає за необхідне визнати право позивача на відшкодування моральної шкоди.
З урахуванням всіх обставин справи, підстав та часу виникнення права на відшкодування моральної шкоди у позивача, стану його здоров'я, проценту втрати працездатності, колегія суддів вважає, що стягнута моральна шкода у розмірі 42000 грн. підлягає зменшенню до 18 750 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218,307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка задовольнити частково.
Рішення Тернівського міського суду від 02 червня 2006 року змінити зменшивши суму стягнутої моральної шкоди до 18750 грн. В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.