Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-89-2009 р. Головуючий у 1 інстанції -Поліщук В.В.
Категорія 41 Доповідач - Суровицька Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«27» січня 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої судді - Авраменко Т.М.,
суддів - Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.,
при секретарі - Чернезі М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Гайворонської міської ради про видачу ордера на житлове приміщення та за позовом третьої особи з самостійними вимогами - ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1, представника відповідача - міської ради, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Гайворонської міської ради про видачу ордера на жиле приміщення.
Зазначав, що у серпні 1998 року йому та членам його сім'ї в гуртожитку Гайворонського підвідділу залізниці по АДРЕСА_1 було надано для проживання жиле приміщення НОМЕР_1,яке складається із двох кімнат жилою площею 26,7 кв.м..
Рішенням виконкому Гайворонської міської ради № 318 від 24 травня 2001 року гуртожитку було надано статус житлового будинку, а 6 грудня 2002 року його сім'я отримала свідоцтво про право власності на вказану квартиру.
Однак, у зв'язку з тим, що його сім'я забезпечена житловою площею, меншою за рівень, передбачений ст.47 Житлового кодексу України і потребує поліпшення житлових умов, він перебуває на з 12 квітня 1993 року і по даний час на квартирному обліку.
Будинок по АДРЕСА_1 було побудовано за кошти залізничного об'єднання ст. Гайворон і передано у комунальну власність міста, тому відповідно до ст.55 ЖК України жилі приміщення, які звільняються в будинку, в першу чергу заселяються працівниками цього підприємства, які потребують поліпшення житлових умов.
Неодноразово звертався з заявами до міського голови про надання суміжної з квартирою кімнати НОМЕР_2, як працівник локомотивного депо, однак 16 липня 2008 року отримав відмову у видачі ордера на це жиле приміщення.
Оскільки кімната є вільною, вважає відмову у видачі ордера незаконною.
Просив суд зобов'язати відповідача видати ордер на житлову кімнату АДРЕСА_2.
Ухвалою суду від 8 вересня 2008 року до участі у справі залучено в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - ОСОБА_4 (а.с.28).
В судовому засіданні ОСОБА_4 надала позов до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи - Гайворонська міська рада, орган опіки і піклування Гайворонської міської ради про усунення перешкод у користуванні житлом (а.с.32-33).
Зазначала, що у 1990 році їй, як працівниці дільниці ВЧДУ-5 спільним рішенням профкому та адміністрації Гайворонського залізничного об'єднання було надано для проживання жиле приміщення - кімната НОМЕР_2 у гуртожитку даного об'єднання по АДРЕСА_1. Вона зареєстрована у даній кімнаті зі своїми двома дітьми і проживає в ній.
У липні 2008 року під час її тимчасової відсутності, сім'я ОСОБА_2 зламала двері її квартири, винесла з квартири ліжка, стільці, тумбочку, вмонтували нові двері зі своїми замками, чим позбавила її можливості користуватись житлом.
Просила суд зобов'язати відповідачів не чинити їй та її неповнолітнім дітям перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_2, зобов'язати відповідачів прибрати вмонтовані ними вхідні двері та замінити їх на двері, які раніше вели у спірну квартиру з коридору загального користування, а також повернути в квартиру ліжка, стіл, стільці та тумбочку, що належать її сім'ї.
Рішенням Гайворонського райсуду від 31 жовтня 2008 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, позов ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову та визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житлом.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник органу опіки і піклування в судове засідання не з'явились. Вказані особи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, тому їх неявка не перешкоджає розглядові справи. ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справи в її відсутність.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечив проти них і просив рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва № 1003 про право власності на житло від 6 грудня 2002 року позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с.7). Загальна площа квартири становить 39,10 кв.м., а житлова 26,7 кв.м..
Згідно списку обліку осіб, що знаходяться в черзі на отримання житлових приміщень по оборотному депо Гайворон основного локомотивного депо Христинівка, сім'я ОСОБА_2 перебуває у черзі на покращення житлових умов третьою (а.с.21-23).
В позачерговому або першочерговому списку на отримання житла позивачі не перебувають.
Квартира АДРЕСА_2 з 2001 року перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Гайворона на балансі експлуатаційної організації Комбінату комунальних підприємств.
29 червня 1990 року ОСОБА_4 було надано ордер на жилу площу в гуртожитку, а після зміни статусу гуртожитку на житловий будинок, з ОСОБА_4 було укладено договір найму квартири НОМЕР_2, що підтверджується довідкою Гайворонського комбінату комунальних підприємств, залізничного об'єднання Гайворон, витягом з домової книги, поясненнями представника відповідача (а.с.39,40, 42).
Як пояснив в судовому засіданні апеляційної інстанції представник міської ради, загальна площа спірної квартири становить 17,0 кв.м, а житлова - 14,0 кв.м. В ній проживала до липня 2008 року ОСОБА_4 та її двоє неповнолітніх дітей. Влітку вона з дітьми знаходилась в селі, де доглядала за своєю хворою тіткою. Позивачі винесли її речі, замінили двері квартири, чим позбавили ОСОБА_4 та її дітей можливості користуватись житлом.
Іншого житла ОСОБА_4 не має.
Відповідно до ч.2 ст.58 ЖК УРСР ордер може бути виданий лише на вільне жиле приміщення.
Спірна квартира ні фактично, ні юридично не є вільною, оскільки заселена сім'єю ОСОБА_4
Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм правильну оцінку і прийшов до вірного висновку про те, що вимоги ОСОБА_2 про видачу ордера є безпідставними, тому задоволенню не підлягають. .
Відповідно до ч.3 ст.9 ЖК ніхто не можу бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав в і порядку, передбачених законом.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом є обґрунтованими, доведеними, тому підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.308ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишається без змін.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Гайворонського райсуду Кіровоградської області від 31 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя:
Судді: