ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2014 р. Справа № 876/3249/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Прокуратури Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року у справі № 803/1948/13а за адміністративним позовом Кредитної спілки «Інкомвклад» до прокуратури Волинської області, третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправною відмови у поверненні грошових коштів та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
16.09.2013 року Кредитна спілка "Інкомвклад" звернулася в суд з позовом до прокуратури Волинської області про визнання протиправною відмови у поверненні грошових коштів в сумі 167 279 грн.75коп., вилучених 10.03.2009р. старшим слідчим прокуратури Волинської області Назаруком О.Ю. при розслідуванні кримінальної справи №50-016-09 та зобов'язання повернути вилучені кошти.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом кредитної спілки «Інкомвклад» до прокуратури Волинської області про визнання протиправною відмови у поверненні грошових коштів та зобов'язання вчинити дії відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що заявлені позовні вимоги не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства та повинні розглядатися за правилами цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 року скасовано ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 року про відмову у відкритті провадження у справі та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що вказаний спір повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року позов Кредитної спілки «Інкомвклад» задоволено повністю, визнано протиправною відмову прокуратури Волинської області у поверненні речових доказів - грошових коштів в сумі 167279 грн. 75 коп.; зобов'язано прокуратуру Волинської області повернути кредитній спілці «Інкомвклад» кошти в сумі 167 279грн. 75 коп.; стягнуто з Державного бюджету України на користь кредитної спілки «Інкомвклад» 1741 грн. 62 коп. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою Волинського окружного адміністративного суду її оскаржила прокуратура Волинської області, подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову Кредитної спілки «Інкомвклад».
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що положеннями КПК України в редакції 2012 року не передбачено скасування прокурором постанови слідчого про закриття кримінальних справ, винесених до набрання чинності зазначеним Кодексом, тому позивач у відповідності до п.7 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, повинен був звернутись до слідчого судді із скаргою про скасування постанови слідчого СУ УМВС України у Волинській області Чайки Ю.В. від 02.02.2012 року про закриття кримінальної справи № 50-016-09, у якій не було вирішено питання про речові докази, а саме грошові кошти в сумі 167279, 75 грн.. Апелянт стверджує, що на звернення яке надійшло в прокуратуру області в липні 2013 року від в.о. голови правління КС «Інкомвклад» заступником прокурора області 12.08.2013 року за № 04/2/4-1173-09 дано відповідь з роз'ясненнями про те, що на даний час згідно норм Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року, який вступив в дію з 20.11.2012 року, не передбачено скасування постанов слідчого про закриття кримінальних справ, винесених до набрання чинності зазначеним Кодексом. Крім того апелянт вважає, що у відповіді заступника прокурора не відмовлено заявнику, а роз'яснено порядок звернення до суду.
В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив оскаржувану постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокуратури Волинської області без задоволення.
Третя особа - Управління МВС України у Волинській області будучи повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили, що не перешкоджає, згідно ч.4 ст.196 КАС України, розгляду справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 10.03.2009 року старшим слідчим прокуратури Волинської області в ході розслідування кримінальної справи №50-016-09, порушеної за фактом зловживання службовими особами ТзОВ КБ "Західінкомбанк" і кредитної спілки "Інкомвклад" службовим становищем та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, здійснення посадовими особами кредитної спілки "Інкомвклад" фінансових операцій без спеціального дозволу та отримання доходу у великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.202, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України, проведено обшук у приміщенні КС "Інкомвклад", в ході якого вилучено, зокрема, належні КС «Інкомвклад» грошові кошти в сумі 167 279 грн.75коп.
Постановою слідчого в ОВС прокуратури Волинської області від 12.03.2009р. вилучені кошти в сумі 167 279 грн.75коп. були поміщені для відповідального зберігання на депозит прокуратури Волинської області до прийняття по суті рішення у справі, що підтверджується копією квитанції прибуткового касового ордера від 12.03.2009 року, наявного в матеріалах справи.
В подальшому, 02.02.2012р. слідчим слідчого управління УМВС України у Волинській області винесено постанову про закриття кримінальної справи №50-016-09 в зв'язку з відсутністю складу злочину. Проте, питання повернення речових доказів, вилучених при проведенні обшуку 10.03.2009р., у вказаній постанові слідчим не було вирішено.
У зв'язку з тим, що вилучені грошові кошти не були повернуті КС «Інкомвклад», в.о. голови правління даної організації 16.07.2013 року звернувся до прокуратури Волинської області з листом-вимогою щодо повернення вилучених, згідно з протоколом обшуку від 10.03.2009р., грошових коштів в сумі 167 279 грн.75коп., оскільки такі без жодних правових підстав знаходяться на депозитному рахунку прокуратури.
Прокуратура Волинської області листом №04/2/4-1173-09 від 12.08.2013р. повідомила заявника про неможливість вжити заходів прокурорського реагування щодо усунення порушень, допущених слідчим при прийнятті постанови від 20.02.2012р., якою не було вирішено питання щодо повернення речових доказів (грошових коштів), оскільки набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України, положеннями якого не передбачено скасування прокурором постанов слідчого про закриття кримінальних справ, винесених до набрання чинності зазначеним Кодексом. Також, заявнику роз'яснено право на звернення до суду щодо повернення речових доказів у кримінальній справі №50-016-09 на підставі статтей 8, 55 Конституції України, що є нормами прямої дії та гарантують право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у відповідності до п.5 ч.1 ст.81 КПК України (від 28.12.1960р.) питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи, при цьому гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям, а якщо їх не встановлено, то ці гроші, цінності та речі переходять у власність держави.
Судом встановлено, що слідчим слідчого управління УМВС України у Волинській області при винесенні постанови від 20.02.2012р. про закриття кримінальної справи №50-016-09 питання повернення речових доказів, вилучених при проведенні обшуку 10.03.2009р., не було вирішене.
Колегія судів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, про безпідставність твердження відповідача про відсутність підстав для повернення речових доказів (грошових коштів) позивачу з посиланням на неможливість вжиття заходів прокурорського реагування щодо усунення порушень, допущених слідчим при прийнятті постанови від 20.02.2012р., якою не було вирішено питання щодо повернення таких коштів, оскільки вказані речові докази на момент розгляду справи не є об'єктом регулювання кримінально-процесуального законодавства, так як нова редакція КПК України не поширює свою дію на попередні кримінально-процесуальні правовідносини, а стара редакція - втратила чинність.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затверджена наказом від 27 серпня 2010 року N 51/401/649/471/23/125, не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а отже є не нормативно-правовим актом, а відомчим документом, та не підлягає до застосування у вказаних правовідносинах.
Посилання апелянта на те, що лист №04/2/4-1173-09 від 12.08.2013р. є не відмовою, а роз'ясненням позивачу як захистити його права є безпідставним, оскільки вказаним листом прокуратурою Волинської області фактично було відмовлено позивачу в захисті його порушеного права на повернення вилучених речових доказів (грошових коштів).
Колегія суддів апеляційного суду вважає необґрунтованими та безпідставними посилання апелянта на те, що позивач у даному випадку, у відповідності до п.7 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, повинен був звернутись до слідчого судді із скаргою про скасування постанови слідчого СУ УМВС України у Волинській області Чайки Ю.В. від 02.02.2012 року про закриття кримінальної справи № 50-016-09, у якій не було вирішено питання про речові докази (грошові кошти в сумі 167 279, 75 грн.) або оскаржувати дії слідчого по даній справі, оскільки вказана норма кримінально-процесуального закону, на яку посилається апелянт, регулює питання проведення оперативно-розшукових заходів, слідчих та процесуальних дій по кримінальних справах, розслідування по яких ще не завершене, а в даному випадку є постанова слідчого про закриття кримінальної справи, тобто є кінцеве рішення по кримінальній справі.
Відповідно до ч.2 ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відтак посилання апелянта на те, що суд першої інстанції розглянув справу без представника третьої особи, на думку колегії суддів є безпідставне, оскільки в матеріалах справи наявні листи-повідомлення про виклик третьої особи до суду (а.с.99, 105) та в силу ч.2 ст. 200 КАС України дана обставина не може бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З врахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що в даній ситуації, позивачем обрано належний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки позивач не може захистити свої права шляхом вчинення дій відповідно до чинного на момент розгляду справи кримінально-процесуального законодавства України, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправною відмови у поверненні грошових коштів в сумі 167 229грн.75коп., вилучених 10.03.2009р. старшим слідчим прокуратури Волинської області при розслідуванні кримінальної справи №50-016-09 та зобов'язання повернути вилучені кошти є підставними та правомірно задоволенні судом першої інстанції.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги прокуратури Волинської області не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, через що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Прокуратури Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року у справі № 803/1948/13а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.І. Запотічний
Судді О.І.Довга
А.М.Ліщинський
Повний текст ухвали складений 02.10.2014року