КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20326/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур А.І. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.

СуддівКлючковича В.Ю.,

Кобаль М.І.,

При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Служби Безпеки України про скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 пред'явив позов до Служби безпеки України, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив скасувати наказ Голови Служби безпеки України від 22.10.2013р. № 1249-ОС в частині притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та звільнення його з військової служби; скасувати наказ начальника Управління СБ України у Вінницькій області від 30.12.2013р. №233-ОС про виключення ОСОБА_5 із списків особового складу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2014 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.07.2013р. ОСОБА_5 перебував у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області по посаді заступника начальника міжрайонного відділу.

За результатами повідомлення начальника У СБУ у Вінницькій області генерал-майора Ратієва С.В. керівництва СБУ про затримання 21.07.2013р. слідчим Генеральної прокуратури України майора ОСОБА_5 під час отримання хабара наказом Центрального управління Служби безпеки України від 02.08.2013р. №319 призначено службове розслідування з метою встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушенню.

За результатами проведення службового розслідування на майора ОСОБА_5 наказом СБУ №1249-ос від 22.10.2013р. було накладене дисциплінарне стягнення, а саме звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Позивач не погоджується з правомірність спірного наказу та зазначає, що наказом від 22.10.2013р. № 1249-ОС позивача фактично притягнуто до дисциплінарної відповідальності за дії, які є предметом кримінального провадження №42013000000000123 та на сьогодні розглядаються Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області (справа № 149/745/14-к).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Службу безпеки України» (надалі - Закон 2229-XII) умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками - військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.

Порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, рядового, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України (далі - військовослужбовці Служби безпеки України), виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби у воєнний час визначає Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджене Указом Президента України від 27.12.2007 р. №1262/2007. Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Службі безпеки України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Згідно із ст. 16 Статуту внутрішньої служби України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції «Про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки України», затвердженої наказом СБУ від 16.07.2008р. № 547, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2008 р. за № 709/15400, (далі - Інструкція № 547) службове розслідування може проводитися з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини службових осіб.

Як встановлено, з урахуванням вищевказаних норм законодавства та повідомлення начальника У СБУ у Вінницькій області генерал-майора Ратієва С.В. керівництва СБУ про затримання 21.07.2013р. слідчим Генеральної прокуратури України майора ОСОБА_7 під час отримання хабара, наказом Центрального управління Служби безпеки України від 02.08.2013р. №319 призначено службове розслідування.

Відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та п. 4.1 Інструкції № 547 термін проведення службового розслідування продовжено до 02.10.2013р.

19.09.2013р. ОСОБА_5 було ознайомлено з наказом Центрального управління Служби безпеки України від 02.08.2013р. № 319 про призначення службового розслідування, водночас встановлено, що скарг на неправомірність даного наказу у встановленому законом порядку позивач не подавав.

За наслідками проведення службового розслідування складено висновок від 01.10.2013р. №3/4-3361.

В ході судового розгляду справи підтверджено, що позивач після закінчення службового розслідування ніяких заперечень не надавав та клопотань не заявляв щодо недостатності перевірених матеріалів або необ'єктивності в проведенні службового розслідування.

Під час службового розслідування було виявлено факти порушень позивачем під час проходження ним військової служби вимог чинного законодавства та відомчих нормативно-правових актів, неналежне виконання службових обов'язків, зокрема Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про Службу безпеки України», Інструкції з несекретного діловодства в системі Служби безпеки, затвердженої наказом СБ України від 03.07.1999р. № 140/ДСК.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами аналізу документальних матеріалів та пояснень службових осіб комісія службового розслідування дійшла висновку, що майор ОСОБА_5, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС З сектору ВКЗЕ УСБУ у Вінницькій області, під час роботи по оперативно-розшуковій справі не зареєстрував та не долучив до матеріалів цієї справи постанову апеляційного суду Вінницької області від 23.07.2012р. № 0-149 та листи від 09.10.2012р. і від 11.10.2012р. за підписом директора ТОВ «Агросоюз-Поділля» Скуфінського О.І. на ім'я начальника УСБУ генерал-майора Ратієва С.В. із доданими до них документами, чим порушив вимоги п.п. 18, 50 -52 Інструкції з несекретного діловодства в системі Служби безпеки України, затвердженої наказом СБ України від 03.07.1999р. № 140/ДСК, в частині необхідності реєстрації вхідних документів одразу після їх надходження та долучення до справи.

У подальшому, майор ОСОБА_5 09.10.2012р., будучи призначеним на посаду заступника начальника Гайсинського МРВ УСБУ у Вінницькій області, під час передачі матеріалів оперативно - розшукової справи іншому співробітнику не виконав вказівку начальника ВКЗЕ полковника Сосновського І.В. про повернення витребуваних документів до ТОВ «Агросоюз-Поділля» та фактично продовжив роботу по справі без дозволу керівництва Управління. Зокрема, 17.10.2012р. він провів зустріч з представником зазначеного товариства, у лютому 2013 року надав документи справи для правової оцінки слідчому та після цього тримав їх у себе, чим вийшов за рамки наданих йому службових повноважень.

Вищевикладене свідчить про порушення позивачем вимоги ст. 3 ЗУ «Про Службу безпеки України» в частині діяльності співробітників СБУ на засадах законності та ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України в частині зобов'язання кожного військовослужбовця беззастережно виконувати накази командирів (начальників), бути дисциплінованим, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Згідно із ст. 16 Статуту внутрішньої служби України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Відповідно до п.п. 18, 50 - 52 Інструкції з несекретного діловодства в системі Служби безпеки України, затвердженої наказом СБ України від 03.07.1999р. № 140/ДСК, особи, які працюють з документами, зобов'язані одразу реєструвати вхідні документи у відповідних облікових формах, в установлений термін розглядати їх та забезпечувати надійне зберігання.

Як встановлено пунктом 8.2 Інструкції № 547 висновок за результатами проведеного службового розслідування є лише підставою для прийняття рішення особою, яка призначила службове розслідування.

Зокрема, у випадку незгоди службової особи, яка призначила службове розслідування, з висновками і пропозиціями комісії (не підтверджуються відповідними документами, у процесі розслідування мали місце порушення, що дають підстави брати під сумнів об'єктивність його результатів, та інше) вона доручає голові комісії вжити додаткових заходів у межах терміну, установленого для проведення службового розслідування, або призначає нове, здійснення якого доручає іншій (іншим) службовій (службовим) особам. Таке розслідування проводиться у порядку, визначеному цією Інструкцією (положення пункту 8.2 Інструкції № 547).

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, службова особа, яка призначила службове розслідування, приймає рішення про його притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, здійснюється у порядку і в спосіб, що визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України керівникам центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, надано право користуватися щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою Міністра оборони України.

Згідно з пунктом «є» статті 68 вищезазначеного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, як «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю».

Відтак, вищевикладені фактичні обставини справи свідчать, що саме за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 18, 50 - 52 Інструкції з несекретного діловодства в системі Служби безпеки України, затвердженої наказом СБ України від 03.07.1999 № 140/ДСК, ст. З Закону України «Про Службу безпеки України», відповідно до пункту «є» статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на майора ОСОБА_5 наказом СБ України від 22.10.2013р. № 1249-ос накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, а наказом Голови СБУ від 27.12.2013р. № 1565 його звільнено з військової служби в запас Збройних сил України та наказом т.в.о. начальника УСБУ у Вінницькій області від 30.12.2013р. № 233-ос, виключено із списків особового складу.

Таким чином доводи позивача, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за дії, які є предметом кримінального провадження, спростовані матеріалами справи, оскільки судом встановлено, що позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності та звільнений з військової служби за службовою невідповідністю за порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Інструкції з несекретного діловодства в системі Служби безпеки України, Закону України «Про Службу безпеки України», а не за вчинення злочину.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Кобаль М.І.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Кобаль М.І.