ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 вересня 2014 року м. Київ В/800/3862/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Ємельянової В.І.,

Тракало В.В.,

Іваненко Я.Л.,

Штульман І.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2010 року Верховним Судом України у справі за її позовом до Полонської районної ради Хмельницької області про визнання неправомірними наказів та розпорядження, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2007 року ОСОБА_6 пред'явила у суді позов до Полонської районної ради Хмельницької області, в якому просила поновити строк звернення до суду, визнати нечинними і скасувати накази голови Полонської районної ради від 1 грудня 2006 року №36-О та від 22 грудня 2006 року №40-О про застосування дисциплінарного стягнення; визнати нечинним і скасувати розпорядження голови Полонської районної ради від 26 червня 2007 року за №24/04-20/07 «Про звільнення із займаної посади ОСОБА_6»; зобов'язати відповідача поновити її на займаній посаді, виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 10 000 гривень.

Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 27 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2010 року, в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2010 року касаційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду касаційної інстанції, позивач звернулася з заявою про його перегляд Верховним Судом України, а також просила поновити їй строк звернення з такою заявою.

На підтвердження неоднакового правозастосування послалась на ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2012 року, 6 грудня 2011 року, 18 січня 2011 року, 22 травня 2012 року та 9 листопада 2011 року, а також ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 січня 2008 року.

Згідно частини першої статті 236 КАС України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 238 КАС України, заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

З наданих заявником матеріалів вбачається, що заява про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2010 року, згідно дати поштового штемпеля на конверті, надіслана 11 серпня 2014 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 238 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

В обґрунтування такого клопотання позивач послалась на погіршення стану її здоров'я та зазначила, що неодноразово зверталась до адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Карпачової Н.І., народного депутата Ківалова С.В. Із наданих їй відповідей вона дізналась про право на звернення до Верховного Суду України за захистом своїх законних прав та свобод. Однак, маючи мінімальну пенсію та не маючи можливості оплатити дорогих адвокатів, вона шукала безкоштовні та доступні їй юридичні консультації, у зв'язку з чим пропустила строк звернення до суду. Будь-яких інших посилань та доказів заявник не навів.

Відтак, доказів, які б свідчили про поважність причин пропущення встановленого законодавством строку подання заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення не надано.

За таких обставин, клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку подання заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення задоволенню не підлягає.

Частиною третьою статті 238 КАС України встановлено, що заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2010 року необхідно залишити без розгляду, оскільки нею без поважних причин пропущено строк для її подання і підстави для його поновлення відсутні.

Керуючись статтями 102, 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2010 року.

Заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2010 року Верховним Судом України у справі за її позовом до Полонської районної ради Хмельницької області про визнання неправомірними наказів та розпорядження, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

І.В. Штульман

В.В. Тракало

Я.Л. Іваненко

В.І. Ємельянова