КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р. Справа№ 146/10-06/9/5

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від прокурора - Спорий І.Г. (посв.№024836 від 11.03.2014 р.)

від Міноборони - Гребеннюкова Ю.С. (довіреність №220/474/д від 22.10.2013 р.)

від УКБ Міноборони - Ілюха А.І. (керівник, наказ №167 від 24.09.2007 р.)

від ПП «Еркер» - Косяк О.В. (довіреність б/н від 03.01.2014 р.)

від ВДВС - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Еркер»

на ухвалу господарського суду Київської області від 31.07.2014 року

у справі №146/10-06/9/5 (головуючий суддя Подоляк Ю.В., судді Бабкіна В.М., Щоткін О.В.)

за скаргою Приватного підприємства «Еркер»

на дії головного державного виконавця міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції

за позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України

2. Управління капітального будівництва Міністерства оборони України

до Приватного підприємства «Еркер»

про зобов'язання вчинити дії та стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 13.09.2012 р. у справі № 146/10-06/9/5 визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 04.08.2006 р. до договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004 р., укладену між Приватним підприємством «Еркер», Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ), визнано недійсним додаток № 1 та додаток № 2 до додаткової угоди № 4 від 04.08.2006 р. до договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004 р. Позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Приватне підприємство «Еркер» передати Міністерству оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004 р., укладеного між Приватним підприємством «Еркер», Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) квартири загальною площею 1560,26 м2.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства «Еркер» в доход Державного бюджету України судові витрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.06.2013 р. роз'яснено рішення суду, та зазначено що рішенням господарського суду Київської області від 13.09.2012 р. у даній справі зобов'язано Приватне підприємство «Еркер» передати Міністерству оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004 р., укладеного між Приватним підприємством «Еркер», Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) квартири загальною площею 1560,26 м2 в житловому будинку № 3 по пров. Академічному в м. Біла Церква.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2013 р. змінено порядок та спосіб виконання рішення господарського суду Київської області від 13.09.2012 р. у даній справі та зобов'язано Приватне підприємство «Еркер» передати Міністерству оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004 р., укладеного між Приватним підприємством «Еркер», Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) квартири в м. Біла Церква Київської області загальною площею 1560,2 кв.м.: по вул. Фадеєва - в будинку № 105 «а»: кв. № 127 - площею 62,2 кв.м., кв. № 139 - площею 62,1 кв.м.; по вул. Академіка Кримського в будинку № 10: кв. № 2 - площею 93,5 кв.м., кв. № 14 - площею 61,0 кв.м., кв. № 30 - площею 63,0 кв.м., кв. № 45 - площею 89,3 кв.м.; по вул. Гоголя в будинку № 3: кв. № 28 - площею 79,7 кв.м.; по пров. Академічному в будинку № 3: кв. № 122 - площею 53,6 кв.м.; по вул. Леваневського в будинку № 58: кв. № 35 - площею 97,5 кв.м., кв. № 43 - площею 98,0 м.кв., кв. № 55 - площею 106,7 кв.м., кв. № 59 - площею 98,5 м.кв., кв. № 62 - площею 78,3 кв.м., кв. № 63 - площею 98,0 м.кв., кв. № 146 - площею 107,8 м.кв., кв. № 155 - площею 107,7 кв.м.; по вул. Гайок в будинку № 222-ж: кв. № 45 - площею 98,3 кв.м., кв. № 50 - площею 52,7 кв.м., кв. № 54 - площею 52,3 м.кв. Стягнуто з Приватного підприємства «Еркер» на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) 306,84 грн. вартості недоотриманих квартир загальною площею 0,06 кв.м.

На виконання ухвали господарського суду Київської області від 24.10.2013 р. судом було видано відповідні накази від 27.03.2014 р.

Приватне підприємство «Еркер» звернулось до господарського суду Київської області зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії головного державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, в якій просить суд, визнати протиправними дії головного державного виконавця МВ ДВС Білоцерківського МРУ юстиції Литвинчука Д.М. щодо винесення постанови від 04.06.2014 р. про накладення на ПП «Еркер» штрафу та скасувати зазначену постанову, з мотивів незаконності її винесення виконавчою службою.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.2014 р. у задоволенні скарги Приватного підприємства «Еркер» на дії головного державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції відмовлено повністю.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Приватне підприємство «Еркер» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу, прийняти нову якою визнати протиправними дії головного державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції та скасувати незаконно винесену постанову про накладення на ПП «Еркер» штрафу від 04.06.2014 р.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Прокурор в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, ухвалу без змін.

Представники Міноборони та УКБ Міноборони в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, ухвалу без змін.

Представник Приватного підприємства «Еркер» в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а ухвалу скасувати.

Представник відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 27.08.2014 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України без участі представника відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представників міноборони, УКБ Міноборони та ПП «Еркер», перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», виконанню державною виконавчою службою підлягають виконавчі документи, зокрема, судові накази.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 вказаного Закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції 11.04.2014 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 42915735 з виконання наказу господарського суду Київської області від 27.03.2014 р., виданого на виконання ухвали від 24.10.2013 р. Пунктом 2 зазначеної постанови боржнику надано семиденний термін для добровільного виконання судового рішення.

Однак ПП «Еркер» в добровільному порядку судове рішення не виконало, квартири перелічені в наказі суду від 27.03.2014 р. не передало.

Відповідно до п. 13 ч. 3. ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду в наданий строк в добровільному порядку, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 27.03.2014 р. була винесена постанова від 21.05.2014 р. про накладення штрафу на ПП «Еркер» за ухилення від виконання судового рішення.

Проте, відповідачем штраф не сплачено та рішення не виконано.

Тому, державним виконавцем була винесена оскаржувана постанова від 04.06.2014 р. про накладення штрафу на ПП «Еркер» за ухилення від виконання судового рішення.

Разом з тим, боржник зазначає, що дії державного виконавця щодо винесення вказаної вище постанови є протиправними, а сама постанова є незаконною, оскільки боржник не ухиляється від виконання судового рішення, адже виконання рішення суду не залежить від нього з об'єктивних незалежних від нього причин, з тих підстав, що перелік квартир наведених в ухвалі суду від 24.10.2013 р. не є власністю боржника та не перебувають у нього на балансі. За вказаних обставин, постанова від 04.06.2014 р. про накладення штрафу на ПП «Еркер» повинна бути скасована судом, а дії державного виконавця визнані протиправними.

Слід зазначити, що винесення господарським судом Київської області ухвали від 24.10.2013 р. про зміну порядку та способу виконання рішення господарського суду Київської області від 13.09.2012 р. у даній справі, було здійснено на підставі інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.10.2013 р. № 11306377, сформовану державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, згідно якої перелік квартир, зазначених у вказаній ухвалі суду, належали на праві власності саме відповідачу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 4 ст. 334 ЦК України передбачено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Належних доказів, що боржник не є власником перелічених в ухвалі суду від 24.10.2013 р. квартир, як і поважності причин щодо невиконання рішення суду та непередання перелічених в зазначеній ухвалі квартир, боржник суду не надав.

Доказів того, що право власності на зазначене нерухоме майно, на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови, зареєстровано за іншими особами скаржник суду не надав. Також не надав суду докази того, що право власності на вказане майно не зареєстроване за скаржником.

За таких обставин, державний виконавець при винесені оскаржуваної постанови про накладення штрафу діяв в межах наданих йому повноважень, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, ст.ст. 11, 89 вказаного Закону.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови від 04.06.2014 р. про накладення на ПП «Еркер» штрафу за ухилення від виконання судового рішення є такими, що вчинені з дотриманням та в межах наданих йому повноважень відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таки обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в задоволенні скарги Приватного підприємства «Еркер» на дії головного державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ПП «Еркер», в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування ухвали суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення норм матеріального і процесуального права, слід вважати такими, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Київської області від 31.07.2014 р. у даній справі є такою, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Еркер» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Київської області від 31.07.2014 р. у справі №146/10-06/9/5 залишити без змін.

Справу №146/10-06/9/5 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун