СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
19 січня 2007 року | Справа № 2-19/3409.1-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Дугаренко О.В.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Василевська С.В.
за участю представників сторін:
позивача: Куциков Микола Борисович, довіреність №1 від 14.01.07;
відповідача: Макієнко Наталія Юріївна, довіреність №2305/9/10-2-111 від 17.10.06;
прокурора: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Деметра Голд" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 09.11.2006 року у справі № 2-19/3409.1-2006А
за позовом Виробничо-комерційної фірми "Деметра Голд" (бул. І.Франка, 6б, кв.40,м.Сімферополь,95053)
до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим (вул. Р. Люксембург, 29,м.Сімферополь,95000)
за участю Прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Виробничо-комерційна фірма "Деметра Голд" звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим №62/26-2-31095600/2648 від 05.06.2002 року.
Відповідно до клопотання від 21.01.2004 року на підставі статті 29 Господарського процесуального кодексу України, статей 35, 36-1 Закону України „Про прокуратуру” до участі у процесі вступив представник прокуратури Автономної Республіки Крим.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.07.-02.08.2004 року у справі №2-16/2881-2004, яке було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.11.2004 року, позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2005 року рішення суд першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 09.11.2006 року у справі № 2-19/3409.1-2006А відмовлено у задоволенні позову. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що номери кодів ЄДРПОУ вказані на печатках підприємств-контрагентів позивача (товариство з обмеженою відповідальністю „Вальмонт”, приватне підприємство „Укрімпекс”, підприємство „Ріала”, товариство з обмеженою відповідальністю „Лотос-95”), від яких позивач отримав податкові накладні та включив суми податку на додану вартість, вказаних в цих накладних, до складу податкового кредиту, не відповідають дійсним кодам зазначених підприємств у державному реєстрі. Тому суд дійшов висновку про безпідставність віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та вважає правомірним визначення податковим органом суми податкового зобов’язання та застосування штрафних санкцій на загальну суму 216181,25 грн.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Виробничо-комерційна фірма "Деметра Голд" звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зазначені підприємства, контрагенти по угодах з позивачем, були зареєстровані відповідно до вимог закону як платники податку на додану вартість та мали право складати податкові накладні, тому позивач правомірно включив суми податку на додану вартість, сплачену на підставі податкових накладних зазначених підприємств, до складу податкового кредиту.
Слухання справи, призначене на 19.12.2006 року, було відкладено за клопотанням позивача.
У судовому засіданні 16.01.2007 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник податкової адміністрації проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції. Прокурор у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 16.01.2007 року у зв’язку з зайнятістю судді в іншому процесі у складі колегії було замінено суддю Латиніна О.А. на суддю Черткову І.В.
Після оголошеної перерви 19.01.2007 року представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд спору за відсутністю представників сторін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою адміністрацією в Автономній Республіці Крим у період з 27.05.2002 року до 29.05.2002 року було проведено документальну перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування Виробничо-комерційної фірми "Деметра Голд" за період з 09.08.2000 року до 01.01.2002 року. По результатах перевірки був складений акт №355/35-20 від 29.05.2002 року.
В ході перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме було встановлено завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті включення до складу сум податку на підставі податкових накладних, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю „Вальмонт”, приватного підприємства „Укрімпекс”, підприємства „Ріала”, товариства з обмеженою відповідальністю „Лотос-95”, за червень 2001 року в сумі 15900,93 грн., за липень 2001 року в сумі 32664,97 грн., за серпень 2001 року в сумі 44664,75 грн., за вересень 2001 року в сумі 25395,00 грн., за жовтень 2001 року в сумі 23799,71 грн., за листопад 2001 року в сумі 9845,89 грн., за грудень 2001 року в сумі 20673,02 грн.
На підставі акту перевірки податковим адміністрацією було прийнято податкове повідомлення рішення №62/26-2-31095600/2648 від 05.06.2002 року про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 172945,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 43236,25 грн.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
В акті перевірки зазначено, що в ході проведеного податкового розслідування по факту фіктивності товариства з обмеженою відповідальністю „Вальмонт”, приватного підприємства „Укрімпекс”, підприємства „Ріала”, товариства з обмеженою відповідальністю „Лотос-95” було встановлено, що зазначені підприємства не значаться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за номерами, вказаними на відтисненнях печаток, якими скріплені податкові накладні, отримані позивачем. Цей факт підтверджується листами Київського міського управління статистики.
В апеляційній скарзі позивач не оспорює факт невідповідності ідентифікаційних номерів підприємств-контрагентів, вказаних на печатках, їхнім дійсним номерам, але стверджує, що на момент здійснення з ними господарських операцій товариство з обмеженою відповідальністю „Вальмонт”, приватне підприємство „Укрімпекс”, підприємство „Ріала”, товариство з обмеженою відповідальністю „Лотос-95” були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, але під іншими номерами, та були зареєстровані у якості платників податку на додану вартість. Зазначене свідчить про обґрунтованість віднесення позивачем сум податку до складу податкового кредиту по податковим накладним, які були виписані вказаними підприємствами.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N16, встановлено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Відповідно до підпункту 3.3.7 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N 17, в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2001 року N 306, на печатках і штампах повинен зазначатись ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи.
Матеріалами справи підтверджено, що такі підприємства як товариство з обмеженою відповідальністю „Вальмонт”, приватне підприємство „Укрімпекс”, підприємство „Ріала”, товариство з обмеженою відповідальністю „Лотос-95” за номерами, вказаними на печатках, у Єдиному державному реєстрі не значаться, та не є платниками податку на додану вартість.
Таким чином, податкові накладні виписані вказаними підприємствами не можуть бути підставою для віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Згідно з частиною 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість донарахування податковим органом податку на додану вартість в сумі 172945,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 43236,25 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №62/26-2-31095600/2648 від 05.06.2002 року.
Позивач в апеляційній скарзі також вказував про незаконність проведення перевірки податковою адміністрацією на підставі доручення старшого слідчого Слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим №289/109-9773 від 15.03.2002 року, позивач також вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення №62/26-2-31095600/2648 від 05.06.2002 року було прийнято не уповноваженим органом – Управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим –та підписано не уповноваженою особою –виконуючим обов’язки начальника Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Тихим Н.І.
Проте, судова колегія не може погодитись з зазначеними твердженнями позивача у зв’язку з наступним.
Частиною 1 статті 9 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.
Відповідно до пункту 9 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів.
Таким чином, законодавством передбачені повноваження податкових органів здійснювати перевірки дотримання вимог податкового законодавства на підставі доручень спеціальних підрозділів, у тому числі податкової міліції.
Відповідно до пункту 1.9 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Пунктом 1.12 статті 1 цього Закону передбачено, що контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.
Згідно з підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону контролюючими органами є, зокрема, податкові органи - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” у складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).
Аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що оскільки Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим входить до системи органів державної податкової служби, тому цей орган відповідно до вимог Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” має право надсилати податкові повідомлення.
Судова колегія також зазначає, що відповідно до наказу голови Державної податкової адміністрації в автономній Республіці Крим від 16.05.2002 року №245-о на період відпустки першого заступника голови виконання обов’язків першого заступника голови Державної податкової адміністрації в автономній Республіці Крим покладено на Тихого Н.І. Повноваження Тихого Н.І. на підписання податкового повідомлення рішення №62/26-2-31095600/2648 від 05.06.2002 року також підтверджуються штатним розкладом на 2002 рік.
Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Виробничо-комерційної фірми "Деметра Голд" та вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Деметра Голд" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.11.2006 року у справі № 2-19/3409.1-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.В. Дугаренко
І.В. Черткова