СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
18 січня 2007 року | місто Севастополь Справа № 2-19/11254-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Дугаренко О.В.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Василевська С.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Альберт і сини" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 05.09.2006 у справі № 2-19/11254-2006
за позовом Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, Ялта, 98600)
до Приватного підприємства "Альберт і сини" (Севастопольське шосе, 11а, Гаспра, місто Ялта, 98660)
про стягнення 41928,52 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.09.2006 у справі № 2-19/11254-2006 (суддя Мокрушин В. І.) позов Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим до приватного підприємства "Альберт і сини" про стягнення 41928,52 грн. задоволено.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що порушення, за які відповідачу застосовані фінансові санкції, встановлені належним чином, підтверджуються актами перевірок, тому фінансові санкції підлягають стягненню
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що податкові повідомлення - рішення та рішення про застосування фінансових санкцій прийняті позивачем без достатніх правових підстав та підлягають скасуванню, тому суми фінансових санкцій за зазначеними рішеннями стягненню не підлягають.
В судовому засіданні 18.12.2006 відповідач підтримав свої вимоги.
Позивач у судовому засіданні 18.12.2006 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду залишити без змін.
На підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2007 склад судової колегії було змінено: суддю Волкова К.В. було замінено на суддю Дугаренко О.В.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.12.2006 до 10.01.2007.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
18.08.2004 Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим провела перевірку відповідача з питань дотримання вимог норм чинного податкового та валютного законодавства, про що складено акт № 2519 (а.с. 17-25).
При проведенні перевірки було встановлено порушення пункту 2.12 статті 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, а саме: витрачання наявних грошових коштів з виручкі від реалізації продукції і інших касових надходжень на виплати, пов'язані з оплатою праці в сумі 19695,07 грн. за наявності податкової заборгованості.
На підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим 12.10.2004 прийняла та надіслала на адресу відповідача податкове повідомлення –рішення № 0005122303 про застосування фінансових санкцій у сумі 19695,07 грн. на підставі пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" і пункту 5 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 № 110, яке було отримано відповідачем 14.10.2004, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 13).
05.12.2005 Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим провела перевірку відповідача з питань дотримання законодавства про здійснення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складено акт № 000963/01120924/23-306 (а.с. 78-79).
При проведенні перевірки було встановлено порушення статті 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а саме: здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту.
На підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим 14.12.2005 прийняла та надіслала на адресу відповідача рішення № 0004782303 про застосування фінансових санкцій у сумі 288 грн. на підставі статті 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, яке отримано ним 23.12.2005, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 77, 83).
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу (узгоджене податкове зобов'язання) виключно за рішенням суду.
Податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим від 12.10.2004 № 0005122303 та рішення про застосування фінансових санкцій від 14.12.2005 № 0004782303 не оскаржувались відповідачем у встановленому законом порядку, не визнані нечинними у встановленому законом порядку, тому фінансові санкції у сумі 19983,07 грн. підлягає стягненню в порядку підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, підстав для відмови в задоволенні позову в цій частині немає.
26.07.2005 Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим провела перевірку відповідача з питань дотримання законодавства про здійснення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складено акт № 000603/0562/23-306 (а.с. 62-63).
При проведенні перевірки було встановлено порушення відповідачем пункту 3 статті 13 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг”, а саме: невідповідність грошових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків, сумі коштів, які вказані в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
На підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим 09.08.2005 прийняла та надіслала на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення № 0002712303 про застосування фінансових санкцій у сумі 21775,45 грн. на підставі статті 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг”, яке було отримано відповідачем 16.09.25005, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 61).
05.12.2005 Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим провела перевірку відповідача з питань дотримання законодавства про здійснення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складено акт № 000963/01120924/23-306 (а.с. 78-79).
При проведенні перевірки було встановлено порушення пункту 10 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг”, а саме: незберігання контрольних стрічок.
На підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим 14.12.2005 прийняла та надіслала на адресу відповідача рішення № 0004792303 про застосування фінансових санкцій у сумі 170,00 грн. на підставі статті 17 вказаного Закону, яке отримано ним 23.12.2005, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 77, 83).
Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до абзацу 18 статті 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів підприємницької діяльності за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету.
Податкове повідомлення –рішення від 09.08.2005 № 0002712303 та рішення про застосування фінансових санкцій від 14.12.2005 № 0004792303, не оскаржувались відповідачем у встановленому законом порядку, не визнані нечинними у встановленому законом порядку, тому визначені суми фінансових санкцій за податковим повідомленням - рішенням та рішенням про застосування фінансових санкцій підлягають стягненню.
Доводи відповідача про те, що господарський суд прийняв рішення у справі з порушенням норм процесуального права, не відповідають матеріалам справи і не ґрунтуються на законі.
Зокрема, відповідач посилається на те, що в судовому рішенні не зроблено висновок про обґрунтованість застосування до відповідача штрафних санкцій, позов про стягнення яких пред’явив позивач. Але у справі є корінці відповідних рішень про застосування фінансових санкцій (а.с. 13, 61, 77). У справі є також акти перевірок, на підставі яких прийняті рішення про застосування фінансових санкцій (а.с. 17-25, 62-63, 78-79). Зазначені податкові повідомлення –рішення і рішення про застосування фінансових санкцій відповідач у судовому порядку не оскаржував.
Не ґрунтуються на законі і доводи відповідача про те, що позивач діяв всупереч повноваженням, які встановлені законом, тобто, порушив частину 2 статті 19 Конституції України. Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” не встановлює санкцій за порушення, яких припустився відповідач. Але Указ Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” був прийнятий на той час, коли Президент України мав повноваження на визнання таких указів на підставі пункту 4 Перехідних положень Конституції України. Цей Указ зберіг чинність після введення в дію Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, оскільки цей Закон не встановлює будь-яких правил щодо відповідальності за порушення порядку обігу готівки.
Та обставина, що рішення про застосування фінансових санкцій за порушення порядку обігу готівки і за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” позивач визначив як податкове повідомлення –рішення, що є неправильним, не є достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначається також на те, що позивач документально не підтвердив факт наявності у відповідача податкової заборгованості. Але у матеріалах справи є надані позивачем відомості, які належно засвідчені і підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості (а.с. 76).
Правильність застосування до відповідача фінансових санкцій у сумі 21775 грн. підтверджується актом перевірки (а.с. 62-63).
Посилання відповідача на те, що суд не перевірив підстави застосування фінансових санкцій за рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004792303 від 14.12.2005 і № 0004782303 від 14.12.2005 (а.с. 77), не відповідають матеріалам справи. У справі є коринці зазначених податкових повідомлень –рішень і акт перевірки (а.с. 78-79). Із цих документів видно, що фінансові санкції у сумі 288 грн. застосовані за порушення законодавства про патентування торгової діяльності, а штраф у сумі 170 грн. за незбереження контрольних стрічок. Акт, яким підтверджуються ці порушення, підписаний продавцем відповідача без будь-яких застережень і із зазначенням на те, що претензій до перевіряючих немає.
З огляду на викладене, підстав для відмови в задоволенні позову немає.
При вирішенні справи суд першої інстанції керувався положеннями Господарського процесуального кодексу України з тих підстав, що у даних правовідносинах податковий орган не здійснював владних управлінських функцій, наявність яких характеризує адміністративний спір. Однак, такий висновок суду першої інстанції не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права, оскільки до адміністративної юрисдикції відноситься публічно-правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції, тому даний спір класифікується як адміністративний, вирішення якого повинно здійснюватись за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на те, що зазначене порушення не призвело до прийняття судом першої інстанції неправильного судового рішення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтєю 200, пунктом 1 частини 1статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Альберт і сини" від 17.10.2006 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.09.2006 у справі № 2-19/11254-2006 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді О.В. Дугаренко
Т.П. Фенько