ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
"22" січня 2007 р. |
Справа № 34/501-06-12495А |
22 січня 2007р. о 12год.50хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Артем'євій В.В.,
за участю представників від позивача: Джугострана В.І -старшого державного податкового інспектора юридичного відділу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, діючого на підставі довіреності;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №416 в м. Одесі адміністративну справу №34/501-06-12495А
за позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення податкової заборгованості на суму 2116грн.
СУТЬ СПОРУ: Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість на загальну суму 2116грн., а саме: по податку з доходів найманих працівників на суму 1716грн., у т.ч. штрафні санкції по цьому податку на суму 1144грн.; по штрафним санкціям по фіксованому податку на суму 400грн. на підставі п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.).
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п.1.3 ст.1 названого закону податковий борг (недоїмка) -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. При цьому у п.1.2 ст.1 цього закону встановлено поняття податкового зобов'язання, яким є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.1.5 ст.1 названого закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 названого Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначенні цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.) активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (господарського суду).
Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача податковий борг на загальну суму2116грн., посилаючись на виникнення у відповідача заборгованості по податку з доходів найманих працівників на суму 572грн. та по штрафним санкціям по цьому податку на суму 1144грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №НОМЕР_1., прийнятому на підставі акту перевірки №НОМЕР_2; по штрафним санкціям по фіксованому податку на суму 400грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №НОМЕР_3, прийнятому на підставі акту перевірки №НОМЕР_2
Відповідно до діючого законодавства Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси були надіслані відповідачу перша податкова вимога №НОМЕР_4. та друга податкова вимога №НОМЕР_5.
Вказана заборгованість не сплачена відповідачем, про що свідчать дані картки особового рахунку відповідача по зазначеним податкам, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р №276 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123).
Доказів скасування в адміністративному порядку оскарження або визнання недійсним, скасування чи визнання нечинним судом зазначених податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, першої та другої податкових вимог Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси відповідач суду не надав.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом, забезпечення податкової політики держави, згідно з частиною 3 статті 116 Конституції України, віднесено до компетенції органів виконавчої влади.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси підлягають задоволенню повністю.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею не передбачено. На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.
Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. (код НОМЕР_6; адреса: м.Одеса, АДРЕСА_1) на користь бюджету (р/р34217380600007, отримувач: відділення держказначейства в м. Одеса, інд.код23862106, банк: УДК в Одеській області, МФО 828011, код платежу 11010401) через ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, заборгованість по штрафним санкціям по фіксованому податку на суму 400(чотириста)грн.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. (код НОМЕР_6; адреса: м.Одеса, АДРЕСА_1) на користь бюджету (р/р33215800600007, отримувач: відділення держказначейства в м. Одеса, інд.код23862106, банк: УДК в Одеській області, МФО 828011, код платежу 11010101) через ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, заборгованість по податку з доходів найманих працівників на загальну суму 1716(тисяча сімсот шістнадцять)грн.
4. Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано; якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Фаєр Ю.Г.