Справа № 2-334, 2009 рік

                                                                                                                     № 2-2535, 2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» січня 2009 р.                                                                                                                           м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

   головуючого - судді Харченко А.М.

    при секретарі - Гріднєвой Т.Л.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський» про стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, компенсації за щорічну невикористану відпустку, стягнення премії та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

         12 березня 2008 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» про стягнення компенсації за час вимушеного прогулу з 16.05.2006 р. по час розгляду справи та виробничих премій  по 16.05.2006 р.

        11 червня та 27 червня 2008 р. позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути не нараховані та не виплачені виробничі премії за березень 2006 р. в розмірі 42,55 грн., за квітень - 42,55 грн. та з урахуванням індексу споживчих цін стягнути 231,48 грн., компенсацію за невикористану щорічну відпустку в січні 2008 р. 33,68 грн., з урахуванням індексу споживчих цін за порушення строків виплати 77,80 грн., компенсацію за час вимушеного прогулу в розмірі 18750 грн., та на відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., посилаючись на те, що він працював на ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» з 29.03.2006 р. по 16.05.2006 р. на посаді вантажника готової продукції.

        В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на вищенаведене, та просив позов задовольнити.

        Представники відповідача, які діяли на підставі виданих довіреностей, в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що позивач працював на ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» з 27.03.2006 р. по 16.05.2006 р. вантажником готової продукції. 10.05.2006 р. підприємством було надіслано на адресу позивача цінного листа з пропозицією з'явитися на ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» для отримання трудової книжки, в зв'язку зі звільненням позивача за прогули без поважних причин.  З 07.08.2006 р. останній працевлаштувався до автотуристської бази «Кемпінг» Харківського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Харківтурист». Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29.07.2008 р. відмовлено ОСОБА_1 в позові до ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» про зміну дати та формулювання його звільнення, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористані щорічні відпустки, вихідної допомоги в зв'язку зі звільненням та стягнення моральної шкоди. Ухвалами апеляційного суду Харківської області та Верховного Суду України рішення районного суду залишено без змін. Крім того, позивач про своє звільнення за прогули з ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський»без поважних причин дізнався 16.05.2006 р. і мав право звернутися до суду з позовом про вирішення трудового спору до 16.08.2006 р. Крім того, зазначили, що підставою для застосування заохочень, зокрема преміювання, є досягнення в роботі (зразкове виконання трудових обов'язків, покращення якості продукції, тривала та зразкова праця, інші досягнення). ОСОБА_1 звільнений з роботи за прогул без поважних причин, що повністю виключає можливість застосування до нього будь-якого виду заохочення, в том числі преміювання. В позові просили відмовити в повному обсязі.

        Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

        Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

        Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно з наказом ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» № 58-к від 27.03.2006 р. був прийнятий вантажником готової продукції.

        З 21.04.2006 р. позивач за власною ініціативою перестав виходити на роботу без повідомлення відповідної причини свого невиходу. 10.05.2006 р. відповідачем було винесено наказ № 86-к «Про звільнення ОСОБА_1»  за ст. 40 ч.1 п.4 КЗпП України за прогул без поважних причин.

        07.06.2006 р. голові правління ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» Руденко А.І. прокуратурою Московського району м. Харкова, за заявою позивача, та результатами перевірки ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» було внесено протест на наказ № 86-к від 10.05.2006 р. «Про звільнення ОСОБА_1», яким встановлено, що причиною відсутності на роботі з 05.05.2006 р. є його перебування на лікарняному листі, який ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» отримав 06.06.2006 р.

       За результатами розгляду протесту прокурора, відповідачем було винесено наказ № 107-к від 08.06.2006 р., яким було змінено дату  звільнення позивача і звільнено останнього 16.05.2006 р., підставу звільнення (прогул без поважних причин), передбачену ст. 40 ч.1 п.4 КЗпП України, залишено без змін. Також бухгалтерією відповідно було проведено остаточний розрахунок із позивачем по лікарняному листку НОМЕР_1 за період з 05.05.2006 р. по 16.05.2006 р.  Середньомісячний заробіток позивача на час його звільнення складав 665 грн. 28 коп., а на 23.04.2007 р. складає 744 грн. 72 коп.

        31.07.2007 р. за письмовою скаргою позивача до територіальної державної інспекції праці у Харківській області, було проведено перевірку на підприємстві відповідача, за результатами якої не було встановлено порушень законодавства при складанні довідок про розмір середньомісячного заробітку, оскільки останні складені відповідно до вимог Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 р.

        Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2007 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» про зміну дати та формулювання звільнення, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористані щорічні відпустки, вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням та стягнення моральної шкоди (а.с.28-30).

        Ухвалами судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 01 листопада 2007 р. та колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 лютого 2008 р. (а.с. 31-32, 33), зазначене рішення суду залишено без змін.

        Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

       На підставі викладеного, у суду відсутні підставі для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський» про стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану щорічну відпустку.

        Згідно з вимогами ст. 143 КЗпП України, до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

        Пунктом 19 Правил внутрішнього трудового розпорядку ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» передбачено, що для застосування заохочень, зокрема преміювання, є досягнення в роботі (зразкове виконання трудових обов'язків, покращення якості продукції, тривалу та зразкову працю, інші досягнення).

        Згідно з п.3.6. Положення про преміювання робочих ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський», який є додатком до Колективного договору  Закритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський» на 2004-2009 рік, позбавляються премії особи, які допустили прогул.

        Як зазначено вище, ОСОБА_1 звільнений з ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» за п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, тобто за прогул без поважних причин.

        На підставі викладеного, суд вважає необхідним в позові ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський» про стягнення премій, в тому числі з урахуванням індексації, відмовити.

        Позивач в судовому засіданні не обґрунтував та не представив ніяких доказів спричинення йому моральної шкоди діями відповідача, його вини у моральних стражданнях та протиправності у діях ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» відносно ОСОБА_1, на які посилався позивач.

        Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі суд відносить за рахунок держави.

        Керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, ст. 40 ч. 1 п.4, 143, 237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

        В задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтівський» про стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану щорічну відпустку, стягнення премії та моральної шкоди - відмовити.

       Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України. 

Суддя                                                                                                                               Харченко А.М.