УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/1408/14-ц Головуючий у 1-й інст. Коцюба О. М.

Категорія 54, 55 Доповідач Кочетов Л. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

за участю секретаря Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об"єднання «Південно-західна залізниця» та відокремленого підрозділу «Коростенська дирекція залізничних перевезень» про поновлення на роботі, визнання наказів про притягнення до дисциплінароної відповідальності та звільнення незаконними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Державного територіально-галузевого об"єднання «Південно-західна залізниця» на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначив, що 14.05.1995 року його було призначено на посаду начальника станції Новоград-Волинський, яка в подальшому стала структурним підрозділом відокремленого підрозділу «Коростенська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об"єднання «Південно-Західна залізниця». З 01.07.2010 року позивач займав посаду начальника станції Новоград-Волинський-1 другого класу. У березні 2012 року класність станції Новоград-Волинський-1 була підвищена з другого до першого класу. З дня підвищення класності - 29.03.2012 року по 17.09.2012 року він працював на посаді начальника станції. З кінця 2012 року на цю посаду було прийнято іншу особу. 16.01.2014 року його було повідомлено про наступне вивільнення за скороченням штатів та зобов"язано пройти медичний огляд для визначення відповідності займаній посаді. Оскільки він був попереджений про звільнення, він відмовився пройти медогляд, у зв"язку з чим на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. 18.03.2014 року у зв"язку із скороченням штату його було звільнено із займаної посади. Просив визнати незаконними накази про його звільнення, оголошення йому догани, поновити його на роботі, стягнути зарплату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 50000.00 грн.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2014 року позов задоволено частково: визнано незаконним наказ про звільнення ОСОБА_1 за скороченням штату, поновлено позивача на посаді начальника станції Новоград-Волинський - 1 першого класу з 18.03.2014 року, стягнуто з Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.03.2014 року по 14.07.2014 року в сумі 26527,41 грн. та 1000.00 грн. моральної шкоди, у решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання незаконним наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.01.2014 року по 17.03.2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-західна залізниця" просить рішення суду в частині задоволення позову скасувати, постановивши нове - про відмову позові, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом управління Південно-Західної залізниці № 88 від 14.03.1995 року, ОСОБА_1 призначений на посаду начальника станції Новоград-Волинський (а.с. 11).

Наказом ДТГО «Південно-Західна залізниця» № 440/ос від 22.06.2010 року, ОСОБА_1 з 01.07.2010 року переведений на посаду начальника станції Новоград-Волинський 2 класу (а.с. 52)

Розпорядженням начальника залізниці Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» № Н-2/156 від 29.03.2012 року, залізничній станції Новоград-Волинський присвоєно перший клас (а.с 92, 181).

Наказом начальника Коростенської дирекції залізничних перевезень від 17.05.2012 року № 560-ос, ОСОБА_1 призначений тимчасово виконуючим обов»язки начальника станції Новоград-Волинський 1 класу (а.с. 57).

Зазначений наказ скасовано наказом № 248 від 07.08.2012 року на підставі рішення комісії по трудовим спорам (а.с. 56, 53-55).

01.11.2012 року на посаду начальника станції Новоград-Волинський-1. наказом ДТГО «Південно-Західна залізниця» № 872/ос призначено Романчука Д.С.

16.01.2014 року позивач повідомлений про наступне вивільнення у зв»язку зі скороченням посади начальника станції Новоград-Волинський-1 2 класу та йому запропоновано роботу на інших вакантних посадах.

Наказом начальника відокремленого підрозділу «Коростенська дирекція залізничних перевезень» № 246ос від 18.03.2014 року ОСОБА_1 звільнений з посади начальника станції за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штатів та відмовою від переведення на іншу роботу (а.с. 14).

У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Саття 43 КЗпП передбачає, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Згідно з вимогами ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

У відповідності до положень п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках реорганізації підприємства (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч.3 ст.36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Розпорядженням начальника ДТГО «Південно-Західна залізниця», № Н-2/156 від 29.03.2012 року, залізничній станції Новоград-Волинський присвоєно перший клас. Вказане розпорядження потягнуло за собою збільшення чисельності працівників станції, підвищення їх посадових окладів, введення нових посад та скорочення певних посад, зокрема посади, яку обіймав позивач. Вказані обставини вбачаються із штатних розписів від 03.01.2012 року та 28.09.2012 року (а.с. 93-95, 96-98).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що в ДТГО «Південно-Західна залізниця» мала місце реорганізація.

Збільшення кількісного та якісного складу працівників структурного підрозділу, безумовно збільшують навантаження на керівника цього підрозділу, а як наслідок тягнуть зміну істотних умов праці. Тому, висновок суд першої інстанції про те, що посади начальнака станції першого та другого класів є тотожними, є помилковим та не грунтується на матеріалах справи.

Таким чином, у відповідача були підстави для скорочення посади, яку обіймав позивач.

Оскільки звільнення позивача проведено у відповідності до вищевказаних вимог закону, колегія суддів приходить до висновку, про безпідставність позовних вимог про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, пов»язаної з незаконним звільненням з роботи, є похідними від вищевказаних позовних вимог, а тому вони також задоволенню не підлягають.

Як вбачається з медичної довідки ОСОБА_1 за 2011 рік, наступний медичний огляд останньому рекомендовано пройти 19 вересня 2012 року.

З пояснень сторін вбачається, що позивач з 17 вересня 2012 року по 16 січня 2014 року знаходився у відпустках та хворів. Після виходу на роботу позивача, 16 січня 2014 року йому було запропоновано пройти медичний огляд та видано направлення на його проходження.

Наказом № 42 від 22.01.2014 року Коростенської дирекції залізничних перевезень позивачу встановлено кінцевий термін проходження медогляду - 27.01.2014 року, у випадку його непроходження ОСОБА_1 відсторонений від роботи без збереження заробітної плати (а.с. 50).

Наказом № 52 від 28.01.2014 року ОСОБА_1 за ухилення від проходженя медогляду оголошено догану (а.с. 13).

Позивач не заперечує, що він не проходив медогляд, оскільки посада, на якій він працював, була скорочена.

Згідно з вимогами ст. 159 КЗпП України, працівник, зокрема, зобов'язаний проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Статтею 46 КЗпП передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається, зокрема, у разі ухилення від обов'язкових медичних оглядів

У відповідності до вимог ст. 17 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Положеннями Наказу Міністерства транспорту та зв»язку України № 240 від 29.04.2010 року «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України», на начальників станцій покладено обов»язок щодо проходження періодичного медичного огляду.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про безпідставність позовної вимоги по визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, а також похідних від неї вимог про стягнення заробітку за час відсторонення від посади та моральної шкоди, є правильним.

Оскільки рішення в частині задоволення позову постановлено з порушенням норм матеріального права, колегія суддів вважає, що в цій частині воно підлягає скасуванню, з постановлення нового - про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об"єднання «Південно-західна залізниця» задовільнити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2014 року в частині задоволення позову скасувати та постановити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об"єднання «Південно-західна залізниця» та відокремленого підрозділу «Коростенська дирекція залізничних перевезень» про поновлення на роботі, визнання наказу про звільнення незаконним, стягнення зсереднього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням, відмовити за безпідставністю.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді