ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
|
|
справа № 20-5/229 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"16" січня 2007 р. 14:50 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Євдокимова І.В., при секретері Чорної М.В.
За адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотой Символ” (99042 м. Севастополь, АДРЕСА_2, 1-А)
до Севастопольської міської державної адміністрації (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
Управління містобудівництва та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя ( Севастополь, вул. Новикова, 14)
третя особа: Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (99011 м. Севастополь, АДРЕСА_1)
Севастопольська міська Рада (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
про скасування акту вибору і узгодження місця розташування та цільового призначення земельної ділянки, площею 0,277 га, розташованої по АДРЕСА_2 в м. Севастополі,
Представники сторін:
Позивач - Дишлевська Тетяна Юріївна, довіреність № б/н від 01.07.2006, , ТОВ "Золотой Символ";
Відповідач - Барташ Андрій Валерійович, представник, довіреність № 1850/24/2-04 від 03.07.06, , Севастопольська міська державна адміністрація;
Відповідач -не з'явився, Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів;
Відповідач - Жиліна Світлана Іванівна, представник, довіреність №36/1-18 від 16.01.07, Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації;
Відповідач - Богданов Антон Андрійович, представник, довіреність № 4256/07 від 20.11.06, Балаклавська районна державна адміністрація м.Севастополя;
Третя особа - ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 28.10.06, , СПД ОСОБА_1;
Третя особа -не з'явився, Севастопольська міська Рада;
.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Золотой Символ” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольської міської державної адміністрації про скасування акту вибору і узгодження місця розташування та цільового призначення земельної ділянки, площею 0,277 га, розташованої по АДРЕСА_2 в м. Севастополі.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить суд визнати протиправними дії суб'єктів владних повноважень, а саме: Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів, Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя, а також скасувати спірний акт.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що даний акт прийнятий з порушенням вимог діючого законодавства України, та порушує право власності як позивача так і держави.
Відповідачі позовні вимоги не визнали, мотивуючі свої заперечення тим, що спірний акт не є юридичним правовим актом, оскарження якого передбачено п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 28.09.2006 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучений суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Цією ж ухвалою підготовче провадження по справі закінчено, та справа призначена до судового розгляду.
Ухвалою суду від 17.10.2006 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучена Севастопольська міська Рада.
Ухвалою суду від 08.12.2006 до участі у справи в якості відповідачів залучені Голова Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів, Голова Управління містобудівництва та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, Балаклавська районна державна адміністрація м. Севастополя.
Ухвалою суду від 08.12.2006, у зв'язку зі зміною позовних вимог, суд замінив первісного відповідача - Голову Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів належним - Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів, а також первісного відповідача - Голову Управління містобудівництва та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації належним - Управлінням містобудівництва та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації у якості відповідача.
Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін, роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представників сторін , суд
В с т а н о в и в :
01.04.1997 між позивачем (Орендар) та Управлінням майном міста Севастопольської міської держаної адміністрації (Орендодавець) був укладений договір оренди НОМЕР_1. Термін дії визначений відповідно до протоколу № 2 до договору оренди НОМЕР_1 від 01.04.1997 до 22.02.2022.
Згідно з умовами договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у термінове платне користування гідротехнічні споруди -причали НОМЕР_2, НОМЕР_3, кореневу частину НОМЕР_2 б, НОМЕР_3в, берегоукріплення -ділянка № 1, будівлю незавершеної будови за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_2.
Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 06.01.1999 номер причалу НОМЕР_2 замінений на номер НОМЕР_4, номер НОМЕР_3 -на НОМЕР_5, номер ділянки № 1 на номер НОМЕР_6, найменування кореневої частини 126 б на кореневу частини причалу НОМЕР_7, НОМЕР_2 в - на кореневу частину причалу НОМЕР_7.
Згідно з протоколом від 05.05.2003 узгодження змін до договору оренди НОМЕР_1 від 01.04.1997 пункт 1 договору, який стосується предмету договору був викладений в новій редакції, згідно якої позивачу було передане в термінове платне користування двоповерхова будівля загальної площею 225 кв.м., причали НОМЕР_7, НОМЕР_5 загальної площею 2160 кв.м., ділянка № НОМЕР_6 площею 194 кв.м., розташовані за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_2, 1А.
Рішенням Севастопольської міської державної адміністрації НОМЕР_8 „Про дачу згоди на розробку проекту відводу земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_2 для реконструкції та обслуговування бару „ІНФОРМАЦІЯ_1” з літнім майданчиком” СПД ОСОБА_1. була надана згода на розробку проекту відводу земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_2 площею 0,0277 га реконструкції та обслуговування бару „ІНФОРМАЦІЯ_1” з літнім майданчиком (а.с. 20).
Відповідно до пунктів 4 і 5 вказаного рішення дане рішення вступає в силу з дня його прийняття і втрачає силу у разі ненадання в Севастопольську міську Раду протягом шести місяців узгодженого проекту відводу земельної ділянки.
Але, узгоджений проект відводу до Севастопольської міської Ради до вказаного строку представлений не був, тобто рішення Севастопольської міської державної адміністрації НОМЕР_8 втратило силу і на даний час не діє.
Суд, дослідивши всі обставини справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).
Об'єктом оренди можуть бути:
·державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;
·нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
·інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Відповідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України „Про планування і забудову територій” планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.
Як вбачається із матеріалів справи, при здійсненні дій посадовими особами відповідачів по узгодженню акту вибору земельної ділянки, до складу земельної ділянки, відносно якої укладений акт вибору і узгодження земельної ділянки, входить земельна ділянка розташована за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_2, на якої розташовані об'єкти, позивача, які належать йому на підставі договору оренди від 01.04.1997 НОМЕР_1 в дострокової оренді до 22.02.2022.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.
Відповідно до ст. 48 Закону України „Про власність” положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника.
Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.
Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Виходячи з викладеного і зважаючи на специфіку причалів НОМЕР_7 і № НОМЕР_5 як нерухомого майна, тобто об'єктів, переміщення яких неможливе без їх знецінення і зміни їх призначення (ст. 181 Цивільного кодексу України) передача третім особам земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що знаходяться в оренді у позивача, зокрема кореня причалу НОМЕР_7 по АДРЕСА_2, суперечать загальним положенням законодавства про власність і земельному законодавству України, порушує право володіння позивача, придбане їм на законних підставах: договору оренди від 01.04.1997 НОМЕР_1.
Таким чином, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії суб'єктів владних повноважень, а саме: Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів, Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя.
Суд вважає, що провадження по справі стосовно скасування спірного акту підлягає припиненню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з п. 1 Роз'яснень Президії Вищого Господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” № 02-5/35 від 26.01.2000 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі - акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Таким чином, висновки та пропозиції, викладені у спірному акті, набувають юридичне значення тільки після того, як на його підставі буде прийняте відповідне розпорядження.
Згідно з п. 1 Указу Президента України „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” № 493/92 від 03.10.1992 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, спірний акт не є юридичним актом: ні індивідуального характеру, ні нормативно-правовим актом.
Відповідно до п. 6.2 Роз'яснень Президії Вищого Господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” № 02-5/35 від 26.01.2000 не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру. У разі надходження заяв про визнання недійсними актів, зазначених у цьому підпункті, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті а у разі помилкового прийняття позову - припинити провадження у справі.
Згідно з п. 12 Перехідних Положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 16 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель.
Порядок передачі в оренду земельних ділянок, які знаходяться в державній або комунальній власності, передбачений ст.ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України.
Вказаним порядком передбачено, що особа, яка звертається до міської ради з відповідним клопотанням надає документи, які обґрунтовують розмір земельної ділянки, її призначення та місце розтушування.
Таким чином, акт вибору є документом, якій обґрунтовує розмір земельної ділянки, її призначення та місце розтушування, і не є юридичним актом, оскарження якого передбачено п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підстав викладеного, провадження у справі в частині скасування акту вибору і узгодження місця розташування та цільового призначення земельної ділянки, площею 0,277 га, розташованої по АДРЕСА_2 в м. Севастополі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України
На підставі викладеного , керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст.ст 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії суб'єктів владних повноважень, а саме: Севастопольської міської державної адміністрації (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 2) Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 2), Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя (Севастополь, вул. Новикова, 14) по узгодженню акту вибору і узгодження місця розташування та цільового призначення земельної ділянки, площею 0,277 га, розташованої по АДРЕСА_2 в м. Севастополі.
3. Провадження у справі в частині скасування акту вибору і узгодження місця розташування та цільового призначення земельної ділянки, площею 0,277 га, розташованої по АДРЕСА_2 в м. Севастополі припинити.
4. Копії постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя І.В. Євдокимов
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
26.01.2006
Розсилка:
1. ТОВ “Золотой Символ” (99042 м. Севастополь, АДРЕСА_2, 1-А)
2. Севастопольська міська державна адміністрація (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
3. СПД ОСОБА_1 (99011 м. Севастополь, АДРЕСА_1)
4. Севастопольська міська Рада (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
5. Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
6. Управління містобудівництва та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 2)
7. Балаклавська районна державна адміністрація м. Севастополя ( Севастополь, вул. Новикова, 14)
8. справа
9. наряд