ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"09" жовтня 2014 р.Справа № 916/3347/13

За позовом Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ"

про стягнення 680453,23грн.

Суддя Гут С.Ф.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Орлова О.В., довіреність №24/07-23 від 01.07.2014р.;

Від ДВС: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст.121-2 ГПК України

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.02.2014р. по справі №916/3347/13 позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" на користь Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 672155грн.10коп., 3% річних у розмірі 8298грн.13коп., витрати по сплаті судового збору на суму 13610грн.

04.03.14р. постановою Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2014р. по справі №916/3347/13 - залишено без змін.

13.03.14р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2014р. було видано відповідний наказ, в порядку ст. 116 ГПК України.

08.09.2014р. до господарського суду Одеської області від Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надійшла скарга на дії органу Державної виконавчої служби (вх№2-3754/14 від 08.09.2014р.), в порядку ст.121-2 ГПК України.

В обґрунтування скарги позивач зазначає про те, що на виконанні у Другому Суворовському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції знаходиться наказ господарського суду Одеської області від 13.03.14р. у справі №916/3347/13 про стягнення з ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" на користь ДК «Газ України» 694063,23грн. заборгованості.

27.08.14р. на адресу ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" надійшла постанова про зупинення виконавчого провадження від 14.08.14 ВП№43021900 за наказом господарського суду Одеської області від 13.03.14р. у справі №916/3347/13 у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.01р. у справі №17-2-18/01-5010 порушено провадження у справу про банкрутство.

ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" вважає, що постанова про зупинення виконавчого провадження від 14.08.14р. ВП №43021900 винесена з порушенням вимог чинного законодавства України, а відповідно, дії державного виконавця є незаконними.

Насамперед, державний виконавець, при винесенні постанови про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37. ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавче провадження підлягає зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах не повністю дослідив обставини справи, чим грубо порушив права ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" як стягувача.

Проте, ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.01р. було порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (справа № 17-2-18/01-5010). Одночасно з порушенням провадження у даній справі був введений мораторій. Провадження у справі про банкрутство здійснювалось відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, яка існувала до внесення змін Законом України від 22.12.12р. №4212-УІ (нової редакції Закону), тобто до 19.01.13р.

На думку ДК "ГАЗ УКРАЇНИ", зважаючи на те, що провадження у справі про банкрутство ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" було порушено ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.01р. у справі №17-2-18/01-5010, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому вказані вимоги стягувача є поточними на які, згідно вищевказаних норм законодавства, дія мораторію не розповсюджується. При цьому, що введення мораторію у справі про банкрутство боржника не звільняє його від обов'язку виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію.

Як визначено вище, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію.

Отже, у зв'язку з тим, що Другим Суворовським ВДВС Одеського МУЮ не повністю досліджено підстави для зупинення виконавчого провадження, постанова про зупинення виконавчого провадження від 14.08.14р. ВП № 43021900 винесена безпідставно.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2014р. прийнято скаргу Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії органу Державної виконавчої служби (вх№2-3754/14 від 08.09.2014р.), в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/3347/13 до розгляду.

22.09.2014р. від Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" надійшов відзив на скаргу (вх.ГСОО№24744/14 від 22.09.2014р.). В обґрунтування наданого відзиву позивач зазначає про те, що слід керуватися Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в старій редакції (до 19.01.13р.), так як справу про банкрутство ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" було порушено 15.06.2001р.

Ухвалою суду від 15.06.2001р. про порушення провадження по справі про банкрутство ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до п.2 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в старій редакції (до 19.01.13р.) передбачено: протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення на відповідно до законодавства. Отже дана норма закону не вказує конкретно, вимоги яких саме кредиторів поточних чи конкурсних задовольняються. Враховуючи те, що розгляд справи про визнання ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" банкрутом триває, постанова державного виконавця про зупинення виконавчого провадження є законною.

Також додатково повідомляє, що відповідно до п. 15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" включена до такого реєстру, про що свідчить Виписка з даного реєстру від 05.08.2014р. Отже зупинення виконавчого провадження є цілком законним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд доходить до такого висновку.

У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.19 названого закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч.1 ст.25 вказаного закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Відповідно до ч.2 цієї статті державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові, постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Пунктом 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до п. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1 - 17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а з підстави, передбаченої пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Згідно з п. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 6 - 10 і 12 - 14 частини першої статті 37 цього Закону, пунктами 2 - 5 частини першої статті 38 цього Закону, - до закінчення строку дії зазначених обставин; пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно ч.4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З урахуванням встановлених обставин справи, господарський суд Одеської області визнає доводи скаржника, щодо оскарження постанови ВП №43021900 про зупинення виконавчого провадження від 14.08.2014р. яка була винесена заступником начальника відділу Другого Суворовського ВДВС Одеською МУЮ Гопчаренко А.В. по справі №916/3347/13 неправомірними, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи документами, та нормами діючого законодавства, у зв'язку з чим, суд доходить висновку, що постанова ВП№43021900 про зупинення виконавчого провадження від 14.08.2014р., прийнята не з порушенням норм чинного законодавства, оскільки у заступника начальника відділу Другого Суворовського ВДВС Одеською МУЮ були правові підстави для винесення вищезазначеної постанови.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника відповідача та проаналізувавши надані письмові пояснення позивача, додані до скарги докази та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність заявником обставин викладених у скарзі, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення скарги Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії органу Державної виконавчої служби(вх№2-3754/14 від 08.09.2014р.), в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/3347/13, оскільки суд дійшов висновку що постанова ВП №43021900 про зупинення виконавчого провадження від 14.08.2014р. заступником начальника відділу Другого Суворовського ВДВС Одеською МУЮ Гопчаренко А.В., відповідає вимогам закону, а тому відсутні підстави для її скасування, та дії заступника начальника відділу Другого Суворовського ВДВС Одеською МУЮ Гопчаренко А.В. щодо винесення постанови ВП №43021900 про зупинення виконавчого провадження від 14.08.2014р. не є незаконними.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні скарги Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії органу Державної виконавчої служби(вх№2-3754/14 від 08.09.2014р.), в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №916/3347/13 - відмовити.

Суддя С.Ф. Гут