У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від  14 вересня 2005 року, яким

                             ОСОБА_1,

 народженого ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,

 раніше судимого 11.01.2001 р. Красноармійським

 міським судом за ст.140 ч.3 КК України в редакції 1960

 р. на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією ½ частини

 майна з відстрочкою виконання вироку на 1 рік 6 місяців

 зі сплатою штрафу 680 грн., 11.05.2002 р. цим же судом

 за ст.ст.185 ч.3, 15, 185 ч.3 КК України  на 4 роки

 позбавлення волі,

засуджено за ч.1 ст. 309 КК України до позбавлення волі на 2 роки, за ст.395 КК України до арешту строком 6 місяців, а на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді двох років позбавлення волі.

З засудженого стягнуто 94 грн. 15 коп. за проведення судово-хімічної експертизи.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_1 засуджено за порушення правил адміністративного нагляду, встановленого щодо нього постановою Жданівського міського суду Донецької області від 16 лютого 2005 року на 1 рік, відповідно до якої він після звільнення з місць позбавлення волі був зобов”язаний прибути до місця проживання у АДРЕСА_1, і  не пізніше 21 березня 2005 року зареєструватися у Красноармійському МРВ УМВС України у Донецькій області.

Крім того, ОСОБА_1, знаходячись  14 липня 2005 року у парку ІНФОРМАЦІЯ_3 м. Красноармійська Донецької області, незаконно придбав, а за місцем проживання в АДРЕСА_2 виготовив і  зберігав без мети збуту наркотичний засіб каннабіс (маріхуану).

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на те, що суд не врахував усі пом'якшуючі обставини і стан його здоров'я, просить про зміну постановленого  вироку і пом'якшення призначеного покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій суд, як видно із вироку, обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами.

Обгрунтованість засудження ОСОБА_1, як і правильність кваліфікації його дій за ст.ст. 395, 309 ч.1  КК України, у касаційній скарзі не оспорюються.

При призначенні засудженому покарання суд, як убачається з вироку, відповідно до вимог закону врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, пом'якшуючі обставини, в тому числі й ті, на які є посилання у скарзі, а також те, що ОСОБА_1 хворий на туберкульоз.

Вважати призначене ОСОБА_1 покарання несправедливим внаслідок його суворості, про що йдеться у касаційній скарзі, немає підстав.

Обране засудженому покарання слід визнати таким, яке є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Отже, передбачених ст.398 КПК України підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст.384 КПК України осіб не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

                                     У Х В А Л И Л А :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

С  У  Д  Д  І :

Присяжнюк Т.І.                      Пошва Б.М.                        Нікітін Ю.І.