ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" січня 2007 р. Справа № 21/500-06
вх. № 13718/5-21
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Немикіна О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Мельник С.О. за довіреністю №012 від 03.03.2006р. відповідача - Борівська Я.О. за довіреністю №174 від 03.04.2006р.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Фрегат", м. Харків
до Комунального підприємства "Водопровідно-каналізаційне господарство Харківського району", м. Південне
про стягнення 7391,83 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Фрегат" (позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Комунального підприємства "Водопровідно-каналізаційне господарство Харківського району" основної заборгованості у розмірі 5972,91грн., інфляційних у розмірі 489,11грн., 3% річних у розмірі 133,22грн., пені у розмірі 796,59грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору на правове супроводження цивільних справ б/н від 20.12.2004р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Позивач надав через канцелярію господарського суду 22.01.2007р. уточнений розрахунок відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 2961,40грн., 3% річних у розмірі 102,46грн., інфляційних у розмірі 415,91грн., пені у розмірі 615,64грн. та судові витрати.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, суд приймає уточнений розрахунок позивача як такий, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Відповідач, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на правове супроводження цивільних справ б/н від 20.12.2004р. Відповідно до умов даного договору замовник доручає, а виконавець здійснює правове супроводження цивільних справ.
Відповідно до п.3.1. та п. 3.2. вищезазначеного договору, відповідач зобов"язався здійснити оплату послуг позивача у відсотковому відношенні від суми стягуваної заборгованості в 3-х денний строк з дня надходження грошових коштів від боржника на його розрахунковий рахунок.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актом наданих послуг станом на 17.10.2005р. сторони підтвердили надання позивачем послуг відповідачу на суму 2703,70грн., оплату якої відповідачем не було здійснено.
Позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача 25.04.2006р. вимогу з проханням погасити заборгованість по договору на правове супроводження цивільних справ б/н від 20.12.2004р., яка була визнана відповідачем частково (у сумі 2961,40грн).
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 2961,40 грн.
Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 4.1 договору на правове супроводження цивільних справ б/н від 20.12.2004р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 615,64грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 415,91грн., 3% річних, що становить суму у розмірі 102,46 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Водопровідно-каналізаційного господарства Харківського району" (62461, Харківської області, Харківський район, м. Південне, вул. Кірова, 70а, р/р 2600500491 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 350589, ОКПО 03361684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "фірми "Фрегат" (61103, м. Харків, вул. Дерев"янко, 4, к.134, р/р 2600712001342 в ХФ АКБ "Правекс-Банк", МФО 350493, код 30412541) основної заборгованості у розмірі 2961,40грн., 3% річних у розмірі 102,46грн., інфляційних у розмірі 415,91грн., пені у розмірі 615,64грн., держмита у розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Светлічний Ю.В.