КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р. Справа№ 910/12442/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Калатай Н.Ф.

за участю представників:

Від позивача: представник не з'явився,

Від відповідача: представник Маціборко І.С. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво"

на ухвалу

Господарського суду м. Києва від 18.08.2014 року про повернення зустрічної позовної заяви

у справі №910/12442/14 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-

конструкторське бюро "Українське машинобудівництво"

до Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"

про стягнення 3 000 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.08.2014 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт стверджує про те, що він, як споживач банківських послуг з кредитування, відповідно до п.7, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.

Апелянт до суду апеляційної інстанції не з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія прийшла до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду.

Крім того, судова колегія зважає на те, що апелянт не позбавлений права направити іншого представника у судове засідання, як це передбачено ст. 28 ГПК України.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника апелянта, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду, місцевий господарський суд повернув зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

В обґрунтування оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд зазначив, що до зустрічної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" взагалі не додано жодних доказів сплати судового збору.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про те, що він, як споживач банківських послуг з кредитування, відповідно до п.7, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Крім того, нормами Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" є юридичною особою, якій надавався кредит не на споживчі потреби, а на поповнення обігових коштів для подальшого їх використання в господарській діяльності.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" не є споживачем в розумінні діючого законодавства України.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те що судом першої інстанції обґрунтовано повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, встановлених в оскаржуваній ухвалі.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України зазначені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 18.08.2014 року відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105,106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.08.2014 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.08.2014 року у справі №910/12442/14 - без змін.

3. Матеріали справи №910/12442/14 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

Н.Ф. Калатай