У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Панька В.Ф.

суддів - Куштана Б.П., Мацунича М.В.

при секретарі - Савариній Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 8 квітня 2014 року по справі за позовом представника ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ТзОВ «Кредитні ініціативи» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3, який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ТзОВ «Кредитні ініціативи» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 8 квітня 2014 року в задоволенні вищевказаного позову відмовлено.

Позивач не погодився з вказаним рішенням, порушив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні представник апелянта скаргу з наведених підстав підтримали.

Представник ТзОВ "Кредитні ініціативи" вважав, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, на яку посилався позивач, на час виконавчого напису втратила чинність; а також з того, що відповідними приписами законодавства встановлено, що при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки нотаріус лише перевіряє наявність документів з врахування положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а тому посилання позивача на відсутність безспірності заборгованості є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на твердженні апелянта про те, що невідповідність сум стягнення у повідомленні про добровільне погашення боргу та у виконавчому написі нотаріуса спричинює відсутність безспірності заборгованості позивача, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Однак, з таким доводом апеляційної скарги погодитись не можна на підставі наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору про іпотечний кредит №140/8-07 від 29.11.2007 року ОСОБА_1 було отримано кредит в сумі 67000, 00 дол.США , зі сплатою 11% річних та кінцевим терміном погашення - 28.11.2017 року.

Згідно договору іпотечного кредиту №141/8-07 від 29.11.2007 року ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 67 000, 00 дол.США, зі сплатою 11% річних та кінцевим терміном погашення - 28.11.2017 року.

В забезпечення виконання вищевказаних договорів ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», на підставі іпотечного договору №314/23-2007, було передано в іпотеку належне ОСОБА_1 домоволодіння, незавершене будівництво (97% готовності), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Встановлено, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов договору№140/8-07 від 29.11.2007 року в нього виникла заборгованість перед ТзОВ «Кредитні ініціативи», яка становить 1103015, 19 грн, у т.ч. штрафні нарахування - 33740, 43. Також, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 умов договору №141/8-07 від 29.11.2007 року виникла заборгованість, яка становить 1084785, 72 грн.

16.10.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, на підставі ст.ст. 34,36,87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, було вчинено виконавчий напис за реєстровим №1662, відповідно до якого запропоновано в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в розмірі 2131545,06 гривень, що виникла внаслідок неналежного виконання умов кредитних договорів за №140/8-07, №141/8-07 від 29.11.2007 року, звернути стягнення на домоволодіння, незавершене будівництво(97% готовності), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Посилання апелянта на те, що невідповідність сум стягнення у повідомленні про добровільне погашення боргу та у виконавчому написі нотаріуса спричинює відсутність безспірності заборгованості позивача, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не може бути прийнятим до уваги, оскільки згідно виконавчого напису нотаріуса з позивача стягнено суму заборгованості, яка є меншою, ніж суми, вказані в повідомленнях про усунення порушень, вимогах про добровільне виселення.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції та не ґрунтуються на вимогах закону.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :