Справа № 22ц-1429/2008 Головуючий 1 -ї інстанції - Садчиков Д.В.
Категорія - 05 Доповідач - Кондратьева О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ІЗ березня 2008 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючої - Кондратьєвої О.М. , суддів - Могутової Н.Г., Шевченко В.Ю., при секретарі - Петрушенко А.О., за участю - представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля" на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ВАТ „Укренерговугілля" про спонукання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ВАТ „Укренерговугілля" звернулось до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2007 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: зобов"язано відповідача винести повітряну лінію електропередач потужністю 6 кВТ за межі земельної ділянки позивачки, розташованої за аАДРЕСА_1 та стягнуто на її користь у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати зазначене рішення, оскільки вважав, що суд безпідставно прийшов до висновку про неправомірність користування ВАТ „Укренерговугілля" земельною ділянкою під повітряною лінією електропередач. Крім того, рішенням Добропільського міського суду від 13 липня 1998 року, що набрало законної сили, визнані неправомірними дії посадових осіб Добропільського міськвиконкому по наданню ОСОБА_1 земельної ділянки при наявності високовольтної лінії електропередач та дозволу на проведення робіт по будівництву жилого будинка, а вимоги ОСОБА_1по перенесенню ВЛЕП судом відхилені.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що лінія електропередач була прокладена раніше, ніж ОСОБА_1. отримала земельну ділянку у власність, а саме, не представлено акту виділу земельної ділянки для прокладення повітряної лінії електропередач та договору оренди земельної ділянки для прокладення та обслуговування спірної ВЛЕП. Враховуючи, що наявність ВЛЕП потужністю 6000 Вт унеможливлює користування позивачкою як будинком і господарськими спорудами, так і земельною ділянкою, суд поклав на відповідача обов'язок винести повітряну лінію електропередач за межі земельної ділянки позивачки та стягнув на її користь у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Висновки суду про те, що в відповідач не надав відповідних доказів його прав на повітряну лінію електропередач, а також не довів наявність вини виконавчого комітету Добропільської міської ради в наданні позивачці земельної ділянки без попереднього узгодження із балансоутримувачем лінії не відповідають обставинам по справі і зроблені внаслідок неправильного застосування норм процесуального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення.
Як вбачається з рішення Добропільського міського суду від 13 липня 1998 року, що набрало законної сили (а.с. 21-24), Добропільский міськвиконком, при прийнятті рішення № 294 від 29 червня 1990 року про відведення ОСОБА_1 земельної ділянки та надання дозволу на будівництво жилого будинку припустив суттєві порушення технічних норм.
Згідно з паспортом повітряної лінії електропередач та генеральним планом забудови мікрорайону „Сонячний" м. Добропілля, над земельною ділянкою ОСОБА_1проходила повітряна лінія електропередач потужністю 6000 Вт. Вказаних обставин не заперечувала в позовній заяві і ОСОБА_1., зазначаючи, що виконком при прийнятті рішення про виділення їй земельної ділянки виходив з того, що ВЛЕП, яка постачала електроенергію на шахту „Алмазна" і проходила через її ділянку, буде винесена за межі ділянки. Для цього були виконані певні дії, але потім роботи по переносу лінії електропередач були припинені.
Для всебічного та повного з"ясування обставин Добропільським міськсудом по справі призначалась будівельно-технічна експертиза, за висновками якої № 761/21 від 7 травня 1998 року, перед виділенням позивачці ділянки для будівництва необхідно було вирішити питання про перенесення лінії електропередач 6 кВТ за межі ділянки. Згідно листа ВО „Добропіллявугілля" № 7-6/1853 від 10.12.1987 р. таке перенесення передбачалось в 1-му кварталі 1988 року, тобто ще до прийняття рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_1, але фактично здійснено не було. За таких обставин суд в рішенні від 13.07.1998 р. дійшов висновку про наявність вини посадових осіб Добропільського міськвиконкому в порушенні пунктів 4, 6 Правил охорони високовольтних мереж, пунктів 2.5.114 Правил обладнання електроустановок та наданні ОСОБА_1 документів на виділення земельної ділянки та будівництво жилого будинку в межах охоронної зони високовольтної лінії електропередач без необхідного дозволу організації, що її експлуатує.
Згідно з вимогами ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З урахуванням викладеного, Апеляційний суд вважає, що судом 1-ї інстанції в рішенні від 21.12.2007 року всупереч вимогам закону, безпідставно зроблено висновок про відсутність доказів того, що лінія електропередач була прокладена раніше, а також вини Добропільського виконкому у виділенні ділянки позивачці без попереднього узгодження із балансоутримувачем ВЛЕП.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, лише за наявності її вини.
Враховуючи, що згаданим рішенням суду встановлені вина та неправомірні дії посадових осіб Добропільського міськвиконкому, а не інших юридичних осіб, в т.ч. відповідача по даній справі, Апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ „Укренерговугілля" про відшкодування моральної шкоди та зобов"язання винести повітряну лінію електропередач потужністю 6 кВТ за межі земельної
ділянки позивачки, розташованої за АДРЕСА_1
На підставі ст. 88 ЦПК України, з позивачки слід стягнути на користь ВАТ „Укренерговугілля" понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО грн.
Керуючись ст. ст. 309, 314, 316 ЦПК України, Апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля" частково задовольнити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду м. Донецька від 21 грудня 2007 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ВАТ „Укренерговугілля" про спонукання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1на користь Відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля" (код ЄДРПОУ 33548223) понесені судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. (тридцять грн.) та сплачений судовий збір в розмірі 51 грн. (п"ятьдесят одна грн.)
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено
безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної
сили.